Щодо членства України в НАТО остаточне рішення не ухвалене. Про це під час спільної пресконференції з президентом Литви напередодні саміту НАТО у Вільнюсі розповів Генсек Альянсу Єнс Столтенберг.
Столтенберг: "Йдуть консультації, щоб сьогодні відбулися всі зустрічі"
“Тому йдуть консультації, щоб сьогодні відбулися всі зустрічі. Але я впевнений, що всі союзники погодяться на дуже чітке повідомлення. Також щодо України остаточне рішення не ухвалено. Я абсолютно впевнений, що на саміті буде єдність і сильний посил щодо України”, — сказав Столтенберг, відповідаючи на запитання про перспективи вступу України і можливість усунення ПДЧ зі шляху України до вступу в НАТО.
Столтенберг також розповів про рішення для України, які ухвалять на саміті НАТО.
“Ми також будемо приймати рішення по Україні. Це включає багаторічний пакет підтримки переходу від обладнання радянської епохи до стандартів НАТО, що робить українські сили повністю сумісними з союзниками та розкриває критичні потреби, як-от мінувальне обладнання, паливо та медичне забезпечення, а також покращить наші політичні зв’язки”, — зазначив Генсек.
Він додав, що президент України Володимир Зеленський приєднається до союзників на інавгураційному засіданні нової Ради НАТО-Україна.
“А завтра союзники обговорять шлях України до членства в НАТО”, — додав Столтенберг.
Науседа: "Україна повинна стати членом НАТО"
Президент Литви Ґітанас Науседа заявив на пресконференції, що безпека східного флангу НАТО має бути пріоритетом. Для Альянсу, за його словами, необхідно швидко виконати рішення, ухвалені в Мадриді щодо передової оборони, і затвердити нові плани оборони у Вільнюсі. Це найкращий стримуючий засіб, сказав Науседа.
“Ми не повинні давати Росії жодного приводу для випробування нашої єдності та нашої реакції. Однією з головних тем порядку денного саміту є Україна. Ми всі розуміємо, що лише її перемога поверне безпеку і стабільність в Європу. Союзники повинні домовитися про подальшу військову підтримку України до повного звільнення її територій”, — сказав Науседа.
За його словами, "Україна повинна бути повністю інтегрована в трансатлантичні структури безпеки і стати членом НАТО".
“Час повторювати обіцянки минув. Настав час узгодити чіткий план, як ми цього досягнемо. У нас немає іншого вибору, окрім як домовитися і послати потужний сигнал Україні. Перспектива членства є надзвичайно важливою для країни, яка майже півтора року героїчно бореться проти російського монстра. Вільнюс має стати тим місцем, звідки добрі новини дійдуть до українського народу”, — сказав президент Литви.
За словами Науседи, Україна має реальний алгоритм того, як вона збирається наближатися до НАТО. І в цьому плані — оцінка необхідних реформ.
"Постійний моніторинг прогресу на цьому шляху, який би показував, що ми серйозно ставимося до членства України в НАТО і вважаємо, що цей процес має бути обмеженим у часі. Тому тут, якщо цей алгоритм і ця дуже чітка перспектива членства з'явиться, це буде можливістю і приводом для того, щоб домовитися про таку угоду, але треба дуже чітко розуміти, що НАТО — це організація консенсусу. І я сподіваюся, що ми всі зможемо знайти компроміс у цьому питанні", — заявив Науседа.
Він додав, що рішення на саміті не означає, що членство стає реальністю.
"Є дуже довгий процес ратифікації в столицях, і ми бачимо на прикладі Швеції, що цей процес ратифікації з тих чи інших причин може стати дуже довгим. Але для мене найголовніше, щоб завтра-післязавтра у Вільнюсі були прийняті рішення, які зроблять членство України в НАТО не теорією, а практичною можливістю", — сказав Науседа.
Президент Литви додав, що особисто він та інші лідери країн Балтії та лідер Польщі завжди наголошують, що геополітична ситуація навколо них не покращується.
“Стає тільки гірше. І щодо останніх подій у Білорусі, і щодо можливого розміщення ядерної зброї в Білорусі, і щодо можливого прибуття ПВК “Вагнер” до цієї країни. Ми маємо покладатися не лише на силу та підтримку, але й на більш розгорнуту присутність союзників у цьому регіоні”, — сказав Науседа.
Він додав, що було б корисно, щоб комюніке НАТО вітало союзників за рішучість посилити передову оборону Литви. За його словами, важлива не тільки безпека Литви. Потрібно думати ширше — про колективну безпеку.
“Тому ми маємо рухатися до спільних рішень щодо всього східного флангу НАТО, і посилення передової оборони на східному фланзі є дуже своєчасним інструментом зміцнення нашої оборони та інструментом стримування”, — сказав він.
За словами Науседи, амбіція Литви з самого початку полягала в тому, щоб саміт характеризувався не дискусіями, а рішеннями, які мають важливе значення для всього Альянсу. Оскільки ситуація з безпекою в Європі та в їхньому сусідстві не залишає місця для бездіяльності, потрібно рухатися вперед рішуче і швидко.
“Завтра лідери всього Альянсу будуть тут, у Вільнюсі. Деякі з них приїдуть сьогодні ввечері. Вперше Фінляндія буде присутня на саміті як повноправний член НАТО. Я також очікую на прорив у питанні Швеції і з надією очікую на тристоронню зустріч сьогодні ввечері. Той факт, що ми зустрічаємося по сусідству з агресором, є потужним сигналом нашої єдності і рішучості”, — сказав президент Литви.
11-12 липня у столиці Литви відбудеться Вільнюський саміт НАТО.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у понеділок, 10 липня, повідомив, що союзники досягли консенсусу щодо усунення ПДЧ зі шляху України до вступу в НАТО.
Що відомо про перспективи вступу України в НАТО
30 вересня 2022 року президент України Володимир Зеленський, голова Верховної ради Руслан Стефанчук та прем’єр-міністр Денис Шмигаль підписали заявку на вступ України в НАТО за пришвидшеною процедурою. Відповідна процедура передбачає вступ до НАТО без ПДЧ. У цьому питанні Україна орієнтується на досвід Фінляндії і Швеції. Поки українська сторона чекатиме на затвердження від всіх членів Альянсу, вона пропонує реалізувати пропозиції щодо гарантій безпеки для України згідно з Київським безпековим договором.
Генсек НАТО Столтенберг того ж дня заявив, що вступ України в НАТО залежить від згоди усіх 30-ти союзників.
Президенти низки країн Центральної та Східної Європи офіційно підтримали членство України в НАТО. Серед них — лідери Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Північної Македонії, Чорногорії, Польщі, Румунії та Словаччини. Також про підтримку вступу України до Альянсу заявила Канада. У Білому домі вважають, що вступ України в НАТО "не на часі".
Прессекретар президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков прокоментував подану Україною заявку на вступ до НАТО, заявивши, що євроатлантичний курс української влади став причиною російської агресії проти України.
