Росія завершила підготовку до підриву Запорізької атомної електростанції, 25 червня заявив керівник ГУР Кирило Буданов. За його словами, російські військові розмістили техніку з вибухівкою поруч з чотирма енергоблоками АЕС. Раніше про те, що РФ планує підірвати станцію, говорив Володимир Зеленський. Суспільне розповідає, чи змінилась безпекова ситуація на станції, та як українська влада готується до можливих наслідків аварії.
Як мінували ЗАЕС
Запорізька АЕС є найбільшою та найпотужнішою атомною станцією в Європі, та третьою у світі. На ній шість енергоблоків. Разом вони можуть генерувати 6 000 МВт потужності. У 2021 році це становило 25% всієї електрики, яка вироблялась в Україні.
ЗАЕС росіяни окупували 4 березня. Тоді вони обстріляли станцію, та пошкодили тренувальний центр. З того часу ЗАЕС піддається постійним обстрілам та знеструмленням. Нині станція не виробляє електроенергію, а самі реактори — зупинені.
Про те, що Запорізьку станцію та прибережну зону Каховського водосховища почали мінувати, стало відомо ще в перші місяці її окупації. У квітні минулого року Петро Котін, президент НАЕК Енергоатом — керівної організації АЕС України — говорив, що росіяни на ній "влаштували військову базу з купою важкої техніки, складами боєприпасів, мінуванням території".
У травні 2023-го представники МАГАТЕ підтвердили розміщення російської військової техніки на станції. Після, у червні, росіяни закрили автоматичну передачу даних з датчиків радіаційного моніторингу на Запорізькій АЕС. Це ускладнило для МАГАТЕ фіксацію можливих витоків радіації.
В Енергоатомі допускають підрив росіянами ставка-охолоджувача ЗАЕС, проте мінування самої його греблі підтвердити не можуть. МАГАТЕ також не підтверджує мінування ставка-охолоджувача. Але заявляє про розміщення мін у деяких місцях усередині станції.
ЗАЕС була не першою окупованою атомною станцією, де росіяни зберігали військову техніку. За таким же принципом вони діяли й на ЧАЕС, на якій знаходилися до квітня 2022 року. "Тут же росіян бомбити ніхто не буде. Вони тут в захисті, вони це розуміли. Тому вся їхня техніка була у нас схована", — згадувала окупацію на Чорнобильській станції працівниця Людмила Козак.
Які можуть бути наслідки аварії
З вересня минулого року п’ять з шести енергоблоків Запорізької АЕС перевели у стан "холодного зупину". Це фактична зупинка АЕС і такий режим роботи зараз є найбезпечнішим для станції — завдяки цьому будь-яка аварія на ЗАЕС матиме значно менші наслідки, аніж у випадку працюючої станції, пояснює заступниця начальника лабораторії теплогідравлічного аналізу безпеки Державного центру з ядерної та радіаційної безпеки Маргарита Макаренко:
"Енерговиділення в активній зоні є значно нижчими, чим при роботі на потужності. Тому потенційний вихід дозоутворюючих радіонуклідів буде значно нижчий".
Через те, що реактор зупинили, реакції в середині нього майже не відбуваються, пояснює професор Інституту радіоактивності довкілля Фукусімського університету Марк Железняк. Отже, в реакторі відсутнє виділення радіоактивного елементу Йод-131, який осідає у щитоподібній залозі.
"Будь-яка яка аварія у нинішньому стані станції, коли там виключений реактор, не буде супроводжуватися викидом йоду, тож ажіотаж в аптеках щодо купівлі йодиду калію (пігулки, які допомагають зменшити вплив радіоактивного йоду на організм — ред) був невиправданим", — говорить Железняк.
Макаренко також вважає, що не варто порівнювати можливу аварію на ЗАЕС із катастрофою на Чорнобильській станції. Реактор на ЧАЕС мав іншу, менш захищену будову, з більшою кількістю небезпечного радіаційного матеріалу. Тому масштаби потенційної аварії на ЗАЕС вона прогнозує менші:
"Проєкт енергоблока типу ВВЕР (він стоїть на ЗАЕС — ред) і типу РВПК (тип чорнобильського реактора — ред) є принципово відмінними. Наприклад, в Чорнобильській АЕС активна зона включала близько 170 тонн урану, в реакторах ВВЕР — це близько 71-79 тонн урану. Також у ВВЕР є корпус, який є одним із бар'єрів розповсюдження радіоактивних речовин".
Про менші наслідки можливого теракту на ЗАЕС, аніж катастрофи на ЧАЕС говорить і заступник директора Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України Сергій Паскевич: "Якщо витік відбудеться з трансурановими елементами (хімічні радіоактивні елементи — ред), які є надзвичайно шкідливі, довготермінові наслідки будуть. Якщо забруднення буде незначним (якщо підірвуть лише незначний вузол), можливо, не знадобиться евакуація".
Що радить робити влада
Володимир Зеленський доручив міністру внутрішніх справ Ігорю Клименку провести необхідні заходи та роз'яснювальну роботу щодо ризиків на Запорізькій АЕС. Наступного дня Клименко повідомив про розгортання штабів на випадок аварії на ЗАЕС. Вони складатимуться з енергетиків, представників ДСНС, поліції, медиків.
"Радіоактивний фон, який можливо буде після будь-яких заходів, у повітрі буде зберігатися приблизно одну добу. На 80% ми зменшимо радіоактивний фон саме протягом доби", — заявив міністр.
Також він повідомив, що готове обладнання для виміру радіації. Нині за словами міністра, розглядається можлива евакуація в радіусі 200 км навколо ЗАЕС.
Рекомендації як діяти при потенційній аварії опублікувало Міністерство охорони здоров‘я. Головні поради — залишатись в приміщенні, за можливості прийняти душ, та одягти чистий одяг.
А от приймати йодид калію можна лише у випадку аварії. Сам препарат є токсичним, та вживання його безконтрольно може призвести до смерті.
"Ризики від потрапляння радіоактивного йоду до щитоподібної залози набагато менші, ніж ризики, якщо ви приймете кількість йоду, яка рекомендована для блокади щитоподібної залози. Йод не убезпечить від радіації. Він може убезпечити від потрапляння радіоактивного йоду до щитоподібної залози", — говорить заступниця начальника відділу аварійної готовності та радіаційного моніторингу Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки Євгенія Кудряшова.
Кудряшова радить завчасно закупити респіратори та засоби, щоб ущільнити будівлю, зробити запас води, ліків, продуктів, щоб у випадку аварії не виходити з помешкання.
