Чого варто очікувати від одинадцятого пакета санкцій ЄС проти Росії

Чого варто очікувати від одинадцятого пакета санкцій ЄС проти Росії

Ексклюзивно
Прапор ЄС
. Прапор ЄС. Фото: Unsplash

Євросоюз продовжує обговорювати 11-й пакет санкцій проти Росії. 12 травня дійти згоди щодо нього представники країн-членів не змогли, тож попереду — ще одне засідання. Що нині відомо про нові обмеження для Росії та чи варто очікувати на появу у санкційному пакеті "Росатома", як того хотіла Україна.

Кореспондентка Суспільного розбиралась у цьому питанні.

За словами президентки Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, останнім часом спостерігається надзвичайне зростання незвичних торгових потоків між Європейським Союзом і певними третіми країнами. Потім ці товари потрапляють до Росії. Вона пояснила, що саме на боротьбу з обходом Росією уже запроваджених проти неї санкцій, зокрема, направлений новий пакет від ЄС.

"Якщо ми побачимо, що товари прямують з Європейського Союзу до третіх країн, а потім потрапляють до Росії, ми можемо запропонувати країнам-членам накласти санкції на експорт цих товарів. Цей інструмент буде останнім заходом і використовуватиметься обережно після ретельного аналізу ризиків і після схвалення державами-членами ЄС", — сказала Урсула фон дер Ляєн.

Існування російських лазівок для обходу санкцій не є новиною, говорить експерт "Центру європейської політики" з Брюсселя Філіпп Лаусберг. Утім, додає, повне розуміння того, яких масштабів вони набули, з'явилося лише тепер.

"Існують лазівки через які Росія має можливості отримувати високі технології, експорт яких заборонений туди, через треті країни. Особливо у Центральній Азії, на Кавказі, але також через Китай, Туреччину та Об’єднані Арабські Емірати. Наприклад, Киргизстан імпортував у десять разів більше товарів з Німеччини, ніж вони імпортували до війни", — сказав Філіпп Лаусберг.

І додав, що Європейський Союз уже запровадив багато санкцій проти Росії й нині опцій для обмежень не так вже й багато. Такої ж думки й інвестиційний банкір Сергій Фурса.

В Росії, своєю чергою, не припиняють твердити: санкції більше шкодять іншим країнам, ніж їм. І впевнені, що для росіян обмеження відкривають нові можливості. Те, що Росія намагається довести світу, що санкції не працюють — головний доказ їхньої ефективності, певен Фурса. Як приклад, інвестиційний банкір наводить запроваджену стелю цін на нафту.

"РФ кричала, що ніхто і ніколи не поставить її на коліна. Зробили указ Путіна, що не можна продавати в рамках стель. Зараз же вони вимушені були переглянути це і сказали, що можна продавати в рамках стель, але тільки дружнім країнам, а от недружнім не можна", — зазначив Фурса.

З цим погоджується й експерт "Центру європейської політики" з Брюсселя Філіпп Лаусберг. Він додає, що, окрім того, значення мала і заборона на експорт високотехнологічних товарів, які могли б використовуватися у військовій промисловості.

"Звісно, ми говоримо про лазівки та треті країни для обходу санкцій, але ми бачимо, що в Росії закінчуються високоточні ракети. Я вірю, що якби санкції не були запроваджені, Росія б мала набагато більше можливостей тероризувати українські міста з точнішою зброєю, а також була б ефективнішою на полі бою. Коли ми говоримо про санкції, то варто розуміти, що самі по собі вони не зупинять війну. Вірити в це було б наївним", — каже Філіпп Лаусберг.

Водночас варто пам'ятати, що в умовах санкцій ресурси Росії є обмеженими, каже Лаусберг. Якщо постійно мати дефіцит бюджету, як це є зараз, то просто неможливо довгий час фінансувати одночасну і військову промисловість, і соціальні програми, як-от зарплати солдатам по кілька тисяч євро, чи виплати родинам загиблих окупантів в Україні — у кілька десятків тисяч.

Сергій Фурса з цього приводу має протилежну думку.

"Наскільки біднішою не ставала б російська економіка, у Кремля все одно буде спроможність фінансувати армію і витрачати певну частину коштів і залучати певну частину технологій, може і застарілих, для озброєння. Російська економіка іде шляхом примітивізації та деградації, це відкидає її в минуле. В минулому люди також воювали й сто років тому також виготовляли боєприпаси", — сказав інвестиційний банкір.

Що передбачає 11-й пакет санкцій ЄС

За словами інвестиційного банкіра Сергія Фурси 11-й пакет, окрім контролю за обходом санкцій буде фокусуватися на нафті та паралельному імпорті.

"Два ключових напрямки по 11 пакету: перше — це нафтові санкції. Росія обходить їх частково принаймні, у них є танкери. І зараз ЄС та США будуть бити по цьому тіньовому флоту. Другий напрямок — це паралельний імпорт. Дуже багато продукції, яку заборонено постачати до РФ, але ця продукція правдами-неправдами потрапляє з інших країн: Вірменія, Казахстан, Грузія, Китай, Іран. І зараз, власне, є фокус на тому, щоб попередити ці країни й зробити неможливим в тому чи іншому вигляді паралельний імпорт", — каже Фурса.

До того ж інвестиційний банкір впевнений, що санкцій проти російської атомної енергетики пакет не включатиме.

"Не буде санкцій проти “Росатома”, не буде санкцій проти атомної енергетики, не буде не тільки зараз в 11-му пакеті, а в принципі в майбутньому. По-перше, є позиція Угорщини, яка в ЄС і активно співпрацює з Росією цьому напрямку. Тому вона будь-які такі санкції просто заблокує. По-друге, тому, що нафта це досить просто, але атомна енергія — це дуже тонка матерія", — каже Сергій Фурса.

Експерт "Центру європейської політики" з Брюсселя Філіпп Лаусберг зауважує, що в 11-му пакеті санкцій пропозиція щодо запровадження екстериторіальних санкцій стосовно третіх країн.

"Це включає ембарго на експорт деяких товарів у ці країни, часто, на товари подвійного призначення. Особливо у Центральну Азію, на Кавказ, але також через Китай, Туреччину та Об’єднані Арабські Емірати. Наприклад, Киргизстан імпортував у десять разів більше товарів з Німеччини, ніж вони імпортували до війни. Очевидно, що більшість з цього направиться в Росію", — сказав Філіпп Лаусберг.

Про що ж не йдеться в 11-му санкційному пакеті, так це про російську атомну енергетику. І очікувати появи таких обмежень найближчим часом, не варто.

"Причина в тому, що 20% матеріалів, які необхідні для роботи європейських атомних реакторів, надходять з Росії. Багато атомних реакторів, особливо у чотирьох країнах — Фінляндії, Чехії, Словакії та Угорщині — російського виробництва. Їм необхідні компоненти, але також й атомне паливо, які йдуть з Росії. Для них дуже складно відійти від цього", — каже Філіпп Лаусберг.

На санкціях проти російської атомної енергетики наполягала, як українська сторона, так і, приміром, Німеччина.

"Атомна енергія — це дуже тонка матерія, там є дуже багато небезпечних факторів і з нею намагаються не гратися. Тому Європа і країни "Великої сімки" обрали інший шлях: вони обрали шлях поступового видавлювання Росії з атомної енергетики", — сказав Сергій Фурса.

Разом з тим, погодити 11-й санкційний пакет представники країн-членів ЄС на минулому тижні так і не змогли. Про це повідомив посол Польщі в ЄС Анджей Садось. Мовляв, там багато технічно складних аспектів, які потребують експертного аналізу. Нове засідання заплановано на цей тиждень.

Вплив санкцій на Росію

Інвестиційний банкір Сергій Фурса вважає, що санкції, які ЄС запровадив проти Росії працюють, особливо це відображається на військово-промисловому комплексі РФ.

"Ми бачимо, що російська військова машина не працює так, як хочуть росіяни. Вони не можуть фінансувати навіть її в тому вигляді, як вона працювала 2022-го року. Тому санкції працюють. Тут питання в очікуваннях. Якщо були очікування, що санкції введуть і все, в Росії більше армії не залишиться, то це проблема з очікуваннями", — підкреслює Фурса.

В цьому питанні він порівнює Росію з Іраном.

"Іран 40 років перебуває під жорсткими санкціями, за ці 40 років країна стала набагато біднішою, ніж вона була. Водночас спроможність, зокрема, військову, Іран зберігає. Така сама історія з РФ. Треба порівнювати з тим, якою російська армія могла б бути, як її могли б фінансувати й що могли б туди закупати, якби не було санкцій. Якщо уявити це собі, то буде дуже просто зрозуміти, що санкції працюють", — каже інвестиційний банкір.

Філіпп Лаусберг, експерт "Центру європейської політики" також впевнений, що для того, щоб санкції дійсно "вдарили по РФ" потрібен час.

"Необхідний час для того, щоб санкції дійсно вдарили. Упродовж 2022-го багато нафти й газу все ще надходило до Європи. Зараз ситуація інша. Ми бачимо, що російський бюджет на початку цього року мав дефіцит. Раніше такого не було. З іншого боку, є ще достатньо країн, які й досі купують російську нафту та газ. Я також можу сказати, що російський уряд підвищив податки в енергетичній індустрії. Це показує, що вони не мають достатньо грошей, щоб фінансувати свою війну", — сказав Філіпп Лаусберг.

Що відомо про 10-й пакет санкцій ЄС

24 лютого 2023 року країни ЄС ухвалили десятий пакет санкцій проти Росії. Обмеження запроваджуються проти 121 російської фізичної та юридичної особи, зокрема, трьох банків, Міноборони та Служби зовнішньої розвідки РФ.

Загалом запропонований пакет включає обмеження торгівлі на суму понад 10 мільярдів євро, зокрема заборону на імпорт ЄС російського каучуку. Це також заборонить експорт ЄС до Росії технічного обладнання та запчастин, які Москва може використовувати на полі бою.

На початок