5 квітня Володимир Зеленський їздив з офіційним візитом до Польщі де в тому числі обговорював ввезення українського зерна до країн ЄС. Вже кілька місяців фермери у Польщі, Румунії та Болгарії виходять на протести з гаслами: "Не карайте нас за солідарність!", "Припиніть геноцид сільського господарства!".
Після того, як Росія заблокувала українські морські порти, ці країни разом з Угорщиною та Словаччиною стали основними транзитними зонами для перевезення українського зерна. Але тепер це стало проблемою — за оцінками Європейської комісії, фермери країн-сусідок України в ЄС вже втратили щонайменше 417 млн євро, не дивлячись на те, що в липні запрацювала Стамбульська угода по вивезенню зерна з портів морем. Чи означає це, що в Євросоюз тепер потраплятиме менше українського зерна — розповідає Суспільне.
Чому почалися протести
Після початку повномасштабного вторгнення Росія заблокувала українські порти. Україна почала шукати альтернативні способи постачати зерно, зокрема наземними шляхами. Зробили це так: наприкінці квітня 2022-го Єврокомісія запропонувала скасувати усі мита для ввезення українських товарів (і зробила це в червні). В травні з України запустили "шляхи солідарності" — альтернативні маршрути залізницею, автомобільним транспортом та портами Дунаю, якими експортували зерно через території країн-сусідок в ЄС.
У липні в Стамбулі підписали зернову угоду між Україною, Росією, Туреччиною та ООН і значна частина українського зерна нарешті попрямувала морем. Однак "шляхи солідарності" працюють донині. За словами Ольги Трофімцевої, пані посла з особливих доручень МЗС, “у березні 2023 року вивезли майже 3,5 мільйони тонн через порти "великої Одеси", Чорного моря, через цей новий морський коридор. Але при цьому три мільйони тонн ввезли наземними шляхами, тобто через кордони ЄС".
Через скасування мит на українське зерно, воно стало дешевшим і польські фермери почали скаржитися, що місцевий ринок заповнюється ним у "безпрецедентних обсягах". Це означає конкуренцію власне для польського зерна — адже українське, замість того, щоб їхати далі, усе більше осідає в Польщі. Потерпає і Болгарія, однак не лише від українських зернових: ціни на соняшникове насіння від болгарських фермерів впали майже вдвічі, а український імпорт зріс натомість вдвадцятеро. В Національній асоціації болгарських виробників зерна скаржаться, що нині 40% тогорічного врожаю місцевого зерна та соняшника усе ще нерозпродані. Румунські ж фермери наголошують, що цього сезону реалізувати продукцію за цінами, вищими за собівартість, шансів майже немає — через надлишок українського зерна.
Зденек Кубіска, голова правління Чеської асоціації товарів і кормів, заявляв, що українське зерно продовжує заповнювати ринки ЄС і після запуску Стамбульської угоди. Кубіска покладає відповідальність на постачальників у Туреччині. Говорить, частина українського зерна їде до ЄС і не потрапляє до країн, що розвиваються, як це було задумано.
Читайте також: "60% чеських компаній зацікавлені інвестувати в Україну зараз" — Уповноважений з питань відновлення України
Деякі країни скаржаться на якість українського зерна. Генеральна секретарка департаменту обслуговування Міністерства сільського господарства Словаччини Зузана Ноузовська заявила: "Імпортована з України пшениця, кукурудза, олійні культури чи борошно мають відповідати тим же критеріям якості та безпечності, що й продукція наших виробників".
Проте, Ольга Трофімцева у розмові з Суспільним заперечує цю претензію: "Ніхто не скасовував перевірок, які відбуваються на кордоні щодо якості української продукції, незалежно від країни, через яку українське зерно заїжджає. Якщо були б найменші претензії до якості українського зерна, то ті ж польські, німецькі, іспанські покупці його не купували б. Ми отримували б нотифікації, і це зерно не мало б шансу бути реалізованим на ринках ЄС чи третіх країн".
Які врегулювати ситуацію
Невдоволення європейських фермерів посилюється ще й тому, що наближається збір нового врожаю, а попередній уповні не вдалося реалізувати. Крім того, є особливості певного політичного контексту в окремих країнах. Наприклад, Польща готується до парламентських виборів восени 2023-го, отже влада мусить серйозно ставитися до претензій фермерів. Невдалі спроби врегулювати ситуацію на тлі протестів уже коштували посади колишньому міністру сільського господарства Генрику Ковальчику: 5 квітня він пішов у відставку.
Заступник міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич згадує ще один фактор, який вплинув на ситуацію, зокрема у Польщі: "У великій кількості країн ЄС був неврожай через посуху. Натомість у Польщі був порівняно хороший врожай і там виник певний конфлікт інтересів. Польські фермери як і всі інші хочуть отримати більшу ціну за продукцію. З тих чи інших причин в тому числі внаслідок падіння світових цін на зернові, це не вдалося зробити".
Польські фермери погрожували зірвати візит Володимира Зеленського до країни 5 квітня. Цього не сталося, однак президент України обговорив проблему поставок з премʼєр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким та анонсував "вихід" із ситуації. За кілька днів міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський заявив, що Україна припинить до нового сезону експорт зерна та олійних культур до Польщі. Водночас транзит українського зерна територією Польщі продовжиться.
Угорщина, яка відчула на собі наслідки збільшених обсягів поставок не так сильно, як Польща, утім, теж вдається до тимчасових обмежувальних заходів. 10 квітня угорський уряд анонсував посилення контролю за рухом українського зерна територією країни, щоб гарантувати, що воно точно прямує до країн призначення і не осідає в Угорщині, а отже не створює труднощів для місцевих фермерів. Крім того, в Будапешті прагнуть повернення мит та кількісних обмежень на українську продукцію.
Румунські аграрії вимагають ще більш рішучих заходів — заборони не лише імпорту, а й транзиту сільськогосподарської продукції з України з 15 червня 2023 року до 15 березня 2024 року. Інакше обіцяють 7 червня розпочати безстрокову загальнонаціональну акцію протесту — до виконання вимог.
"Сподіваюся, цього не станеться. На рівні Європейської комісії й загалом в таких країнах, як Німеччина, це точно не сприймається. Політична підтримка України залишається на високому рівні. Відповідно, не розглядається варіант поновлення мит. Найгірший для нас сценарій якщо повернуть, наприклад, певні обмеження, запровадять високі імпортні тарифи на українське зерно. Скажімо обережно: це поки що не розглядається", — каже Ольга Трофімцева.
Угорщина, Польща, Словаччина, Болгарія та Румунія вже зверталися до Європейської комісії з проханням про фінансові компенсації для підтримки місцевих фермерів. У березні ЄС пообіцяв мобілізувати понад 56 мільйонів євро з надзвичайного сільськогосподарського резерву для Румунії (10 млн), Болгарії (17 млн) та Польщі (30 млн), однак влада двох останніх країн заявила, що цього буде замало. Крім того, країни просять Єврокомісію розробити механізми, що допоможуть налагодити відстеження експорту зерна з України та уникнути демпінгу цін.
Читайте також: Черги за хлібом, здорожчання, шантаж краденим зерном: як війна в Україні загострила продовольчу кризу у Лівані
Як на все це реагувати Україні
Ольга Трофімцева зауважує, що у короткостроковій перспективі уже запроваджені, наприклад, Польщею обмеження щодо перевезення українського зерна не грають на руку Україні. Вони ускладнюють логістичні процеси, а отже створюють незручності для українських фермерів.
"Найгіршим сценарієм буде, якщо ті ж польські фермери чи ініціативні групи будуть блокувати кордони, митні переходи — там, де українське зерно заїжджає до ЄС. Це буде затримувати експорт, збивати графіки. Зараз це працює як дуже тонко налаштований годинник, і будь-який збій призводить до ланцюгової реакції", — говорить Трофімцева.
На її думку, Україні найближчим часом важливо продемонструвати готовність до співпраці у двох моментах. По-перше, сприяти посиленню контролю над транзитом українського зерна. По-друге, засвідчити, що український бізнес та уряд готові співпрацювати над спільними проєктами на кордонах.
"Зважаючи на політичні заяви, що не має бути кордону між Україною і Польщею, його не має бути й для товарів. Звичайно, в обох напрямках, але наразі більш критичним є рух з України до ЄС. Тому робота над цією логістичною інфраструктурою, портами — це теж один із закидів польських фермерів, які говорять, що їхній уряд давно обіцяв працювати над тим, щоб краще розбудовувати порти, щоб ця логістика була більш збудована. Вона і так була затісною для польських фермерів. А тепер ще додалося українське зерно", — каже Трофімцева.
Читайте також
- Збитки від блокування портів в Україні склали мільярди доларів. Інтерв'ю із заступником голови АМПУ
- Річниця повномасштабного вторгнення Росії. Як підтримують Україну у світі
- "Без розмінування на поле не підемо" — як фермери Херсонщини готуються до посівної
