Перейти до основного змісту
Через оборудки із зерном держбюджет за два роки недоотримав близько $3 млрд — The Economist

Через оборудки із зерном держбюджет за два роки недоотримав близько $3 млрд — The Economist

Зерно
Зерносховище. Getty Images

Війна Росії проти України спонукає фермерів "оптимізувати" оподаткування зерна, через що близько 40% врожаю збіжжя уникає його. За останні два роки через такі махінації український держбюджет недоотримав близько 3 мільярдів доларів надходжень.

Про це пише The Economist з посиланням на українських посадовців.

Зменшення внутрішнього ринку через виїзд близько 6,5 мільйонів українців, а це 15% довоєнного населення та мобілізацію працівників сільськогосподарської сфери до армії також сприяють ухиленню від сплати податків.

За словами заступника міністра економіки й торгового представника України Тараса Качки, оподаткування двох з кожних п’яти тонн зібраного зерна тепер не надходять у державну скарбницю.

Деякі злочини, пов’язані з "чорним зерном", трапляються в невеликих масштабах. Чи не десята частина сумнівних угод здійснюється через бартер і готівкові розрахунки, що дозволяє легко приховати операції від податківців. Міни та нерозірвані снаряди використовуються як привід: оскільки забруднені вибухівкою землі неможливо обробляти, деякі фермери з "небезпечних полів" заявляють, що не можуть припинити декларувати врожай. Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Дмитро Кохан каже, що такі "трюки" обмежені частиною господарств у районах, які безпосередньо постраждали від бойових дій.

Як пише видання, більша проблема стосується використання експорту зерна для уникнення контролю над капіталом. Фермери можуть фальсифікувати документи, щоб видати своє зерно за оподатковане, або занижувати доходи під час продажу за кордон. Отримані від продажу кошти аграрії зберігають в іноземному банку. Іноді вони також продають зерно за низькою ціною іноземній організації, яка перебуває в змові з ними або знаходиться під їхнім контролем, часто в Туреччині чи Румунії. Виручка від таких продажів повертається в Україну, а готівка від подальшого збуту за вищою ціною іншій фірмі – ні.

"Деякі з таких компанії записані на безхатьків, який навіть не знають, що були директорами фірми", — каже Юрій Гайдай з аналітичного центру "Центр економічної стратегії".

Голова підкомітету з питань місцевих податків і зборів комітету Верховної ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Мар'ян Заблоцький, досліджуючи це питання, виявив, що за останні два роки близько 3 млрд доларів було виведено з країни через схеми з "чорним зерном". За іншими оцінками, ця цифра може бути навіть вищою. За попередні вісім років загальна сума від таких оборудок становила, ймовірно, 4 млрд доларів.

Один з неназваних співробітників Бюро економічної безпеки України (БЕБ), коментуючи цю тему, сказав журналістам, що його зусилля з "детінізації економіки" включають аналіз даних для пошуку підозрілих агровантажів і покращення обміну інформацією між правоохоронцями та митними органами.

27 березня Євросоюз погодився на оновлений компромісний проєкт торговельної угоди з Україною, який передбачає нові квоти імпорту агропродукції. Імпорт вираховуватимуть від середини 2021 року, а не за 2022-32023 роки, як було до цього. Проєкт врахував вимоги Польщі та Франції. У результаті Україна може втратити до 331 млн євро через скорочення імпорту.

Топ дня
Вибір редакції
На початок