Чеська делегація на чолі з Уповноваженим з питань відновлення України Томашем Копечним приїхали з тижневим візитом в Україну. Серед делегатів — представниками чеських установ та компаній, які готові вкладати гроші в гуманітарні проєкти. Минулого разу ми спілкувалися з Томашем у листопаді про військову допомогу Україні і відновлення пошкоджених електромереж.
Цього ж разу говорили вже про повоєнну відбудову: звідки братимуться кошти, чи зацікавлений іноземний бізнес працювати в Україні під час війни та чи не зарано ще починати відбудову.
До січня ви були заступником міністра оборони Чехії, опісля обійняли посаду Урядового уповноваженого з питань відновлення України. Які ваші обов'язки зараз?
Я одягнув цю футболку, що символізує прогрес. Раніше я займався лише цим, постачав зброю для України. Тепер я також займаюся тракторами, на полях і повсюди. Власне кажучи, посада Уповноваженого з питань реконструкції України охоплює всі сфери, що пов'язані з Україною, допомагаючи Україні боротися проти "рашистів". Це також включає продовження координації питань з постачання зброї до України. Але що важливіше, зараз я більше зосереджений на цивільних секторах: енергетика, охорона здоров'я, транспортування, управління водними ресурсами, соціальне житло. І не лише в матеріальному плані, а також як краще управляти цими сферами з точки зору законодавства, з точки зору євроінтеграційних зусиль. А ще займаюся підтримкою незалежної журналістики й наглядових організацій.
Ви очолюєте якусь конкретну нову інституцію чи працюєте самостійно?
Я маю невелику команду, це здебільшого радники. Але моя роль з мандатом від уряду дає мені простір працювати з усіма міністерствами чеської адміністрації, включно з офісом уряду, тож це працює так: коли є питання, яким би я хотів зайнятися, з Міністерством транспорту, Міністерством сільського господарства, Міністерством промислової торгівлі чи з допомогою людей з Міністерства закордонних справ, то я спілкуюся з ними напряму і запитую, чи вони можуть допомогти з тими чи іншими завданнями. Таким чином ми структуруємо роботу. Ми всі знаємо про всіх. Але це не лише про уряд, і це дуже важливо. Тобто я можу поговорити з людьми з Міністерства сільського господарства чи захисту довкілля, запитати, що вони роблять, сказати, що потрібно зробити, а потім я контактую їх з НГО (неурядовою громадською організацією). Я працюю не сам. Увесь уряд працює над цим, моя робота – координувати ці сотні людей, які працюють над допомогою Україні, боротися з агресією.
Читайте також: Чехія, Литва та скандинавські країни виступили проти повернення російських фехтувальників до міжнародних змагань
Які перші завдання Ви поставили перед собою на цій посаді?
Це енергетичний сектор і реабілітація: фізична і психологічна. Я збираю разом конкретні проєкти, як допомогти у складних умовах військовим. Ми обладнуємо деякі лікарні в Україні, запускаємо програму навчання місцевих лікарів, щоб збільшити можливості на місцях. Це також про технології. Цього разу зі мною делегація – компанії, НГО, представники уряду. Одна з компаній спеціалізується на екзоскелетах, тобто це інструмент, який допомагає людям з проблемами з хребтом або пораненнями від шрапнелі почати ходити знову.
Читайте також: Допомога під час війни: Мінцифра анонсувала нові послуги
А як щодо енергетичного сектору?
В енергетичному секторі ключовий фокус українського уряду – це централізація енергетичної мережі. Зі мною також компанії, що активно працюють із сонячною і вітровою енергетикою або ж гідроенергетикою, яка наразі в центрі уваги. Тож зараз ми шукаємо всі можливі шляхи, щоб знайти конкретні процеси, конкретні продукти. Але ми говоримо не лише про продукти, ми намагаємося вигадувати нові можливості.
Конкретно в енергетичній сфері – це про захист енергетичної інфраструктури, про те, як працювати найефективніше, щоб захистити наявну інфраструктуру, і якщо вона буде пошкоджена чи в неробочому стані, як замінити її. Чи потрібно буде постачати ті ж самі елементи, чи надсилати генератори, щоб зібрати все докупи, чи потрібно буде вигадати цілком нову концепцію енергетичної системи.
Читайте також: Втрачене житло під час війни: хто і як може отримати компенсацію. Пояснює юристка
Що ви вже зробили від січня?
Об'єднав чеську систему — з'єднав усі точки людей, які вже роблять велику роботу, але які не знають одне про одного, з різних міністерств, різних НГО. Я почав збирати усі дані, усе, що ми вже передали з наших запасів Україні. Крім військової допомоги, що налічує десятки танків, бойових машин, ракетних систем MLRS, гаубиць, ми також передавали санітарно-технічне обладнання для лікарень, блоки для імпровізованих шкіл чи лікарень, або ж мости – що важливо, бо Росія зруйнувала багато мостів по всій Україні. Чехія передала багато метрів мостів для відбудови зруйнованих.
Тож те, що я роблю, – збираю звідусіль інформацію і готую матеріали про те, що ми маємо зробити наступним.
"Україна насправді не потопає в корупційних проблемах, як хотіла б це описати російська пропаганда"
У Світовому банку оцінили приблизну вартість відновлення України у 500-600 мільярдів євро. Звідки візьмуться ці гроші?
Це приблизна сума, яка була коректно порахована, але водночас цього року ми говоримо про цифри в мільярди доларів цільової допомоги. Це, звичайно, макрофінансова допомога від ЄС, від США: 18 мільярдів, 15 мільярдів євро. Але це для підтримки бюджету. Гроші на конкретні проєкти вартують більше.
Тож де взяти ці гроші? Звичайно, добра частина буде з пожертвувань. Але основна, більша кількість проєктів з фінансування неодмінно буде з інвестицій. І для того, щоб залучити інвестиції в країну, яка все ще розірвана агресивною війною, дуже важливо створити інструменти, які дозволять це. Інструменти страхування й інструменти фінансування експорту. Це те, над чим працює міжнародне співтовариство, це те, над чим працюють країни індивідуально, включно із Чехією. І ми намагаємося створити систему, де компанії не лише будуть почуватися в безпеці, але зробити їх юридично і фінансово захищеними. Коли щось станеться, це буде варте того, щоб ризикнути. Для того, щоб контракт був реалізований, їм потрібна страховка чи експортне фінансування. Тож створення цього апарату – ще одна величезна галузь з напрямків нашої допомоги, якої зараз потребує Україна.
"Віримо, що в України є реальний шанс звільнити всі тимчасово окуповані території. Сподіваюся, протягом цього року".
Чи зацікавлені чеські компанії інвестувати в Україну зараз, коли країна все ще в стані війни?
Якщо не буде цього нового механізму страхування від банків і страхових товариств, тоді не буде великих інвестицій з будь-якої країни світу, в тому числі і з Чехії.
Але, якщо відповідати на питання прямо, то так, вони готові. Вони зацікавлені. Тисячі компаній збираються в наших комунікаційних групах, де ми об'єднуємо всі інтереси і всі продукти та можливості, які ми могли б обговорити, запропонувати і надати. Але на сьогодні справді більшість нових проєктів зв'язані тим, що має бути страхування.
Водночас це правда, що багато проєктів продовжуються. У нас є багато чеських компаній, які тут працюють, і умови оплати насправді не змінилися. Країна функціонує, зарплати виплачуються, іноземні компанії отримують платежі за свої контракти. Це беззаперечний доказ макрофінансової стабільності, а також стабільності з точки зору політики, що Україна насправді не потопає в корупційних проблемах, як хотіла б це описати російська пропаганда. Це дійсно країна, яка виконує свої обіцянки.
Читайте також: Вічний цикл приниження. Пітер Померанцев про телеобраз Путіна та як росіян "відмивають" від відповідальності за війну
Скільки чеських компаній хочуть інвестувати в Україну?
Є статистика не щодо інвестицій, а щодо залучення. Ми провели величезне опитування серед чеських компаній і отримали відповідь, що 60% зацікавлені. 60% – це досить багато, враховуючи, що є приблизно 15 тисяч компаній, які дійсно щось виробляють. Тож ми говоримо про 9-10 тисяч чеських компаній, які розглядають Україну як потенційний ринок. Але у нас є десятки чеських компаній, які вже присутні тут і які намагаються рухатися вперед.
Російські обстріли цивільної інфраструктури досі не припинилися. Чому уряд Чехії вирішив створити таку посаду саме зараз, до закінчення активних бойових дій? Чи не вважають самі чехи це передчасним?
Це питання, яке мені часто ставлять, і це дуже правильне припущення. Водночас, якщо ми не почнемо з того, що зараз називається "швидким відновленням", то енергетична інфраструктура не працюватиме, не буде опалення в усіх містах. Тому ми повинні почати зі швидкого відновлення. Тепер про саму велику реконструкцію, з цифрою, яку ви назвали, – сотні мільярдів доларів США. Це вже інша історія. Звичайно, це може відбутися через три-п'ять років, але вже зараз нам потрібно підтримувати критично важливу інфраструктуру та життєво важливі органи країни в робочому стані.
Читайте також: "Ми знали, скільки частин шини треба спалити, щоб приготувати страву". Історії про життя в блекаути
Тепер кілька запитань до вас як до колишнього заступника міністра оборони: зараз лінія фронту майже не рухається, у Бахмуті жорсткі бої. Що очікують західні країни від ситуації на фронті?
Контрнаступ (Сил оборони України — ред.) обговорюється регулярно, і це природно. Це трагедія з усіма пораненими і загиблими військовими. Це дійсно важко прийняти. Водночас з військово і стратегічної перспективи Росія суттєво не просувається вперед. Це вимагає від українського народу багато хоробрості і жертв, але вони (росіяни, – ред.) не досягають успіху. Ось чому вони завжди зосереджуються на легких цілях: енергетичних мережах, лікарнях тощо. Якщо подумати про те, скільки місяців вони намагаються досягти Бахмута, – з минулого літа! – буде майже рік.
Дивіться також: Як українські військові обороняють Бахмут — Фоторепортаж
Бахмут — важливе місце. Водночас це єдине місто, про яке ми говоримо. Більше ніде вони не просуваються. Тобто ситуація не безнадійна, однозначно. Тому ми не тільки сподіваємося, але й віримо, що в України є реальний шанс звільнити всі тимчасово окуповані території. Сподіваюся, протягом цього року.
Темпи постачання військової техніки і мобілізації всієї допомоги (західними партнерами) досягають того, що Україна має змогу боротися упродовж довгого часу. Та врешті вона має ставати все більшою й більшою, в рівних умовах з агресором. Наразі співвідношення один до чотирьох чи один до восьми на перевагу Росії. Росія все ще має значно більше озброєння, ніж Україна, але вони однак не можуть просуватися вперед. Тож що буде, коли сили будуть більш рівні? Це те, у що я вірю.
Польща та Словаччина оголосили про готовність надати літаки, якщо буде створена коаліція. Наскільки реально, що вона буде створена?
Є не так багато країн, які мають цей конкретний тип літаків, тому коаліція не може бути значно більша, ніж вона є зараз. Це дует. Я б не став оцінювати, як багато цим країнам потрібно ще країн, щоб рухатися далі, але я сподіваюся, що вони зроблять це якомога швидше, бо більше нема кого чекати. Дискусія про літаки триває понад рік, з початку повномасштабної війни. Але зараз ми чуємо відданість з боку обох урядів, щоб зробити це. Тому це більше не ідея – це план, над яким працюють.
Читайте також: "F-16 — як півзахисник у футболі. Вміє все потроху і робить це добре" — британський льотчик
Звичайно, ми цілковито підтримуємо таку ініціативу і мотивуємо наших партнерів і сусідів зробити це якомога швидше. У нас немає жодних літаків радянських часів, окрім бойових вертольотів, які ми почали відправляти. Літаки ми позичаємо у Швеції, винищувачі Gripen.
Але що важливо зараз: ми сфокусовані на сухопутних військах – MLRS, гаубиці, танки. І ми продовжуємо надсилати їх все більше і більше. Ми продовжуємо робити це: як із запасів, так і з комерційного боку. Також ми зосереджені на всій логістиці, адже це не лише самі машини, а й обладнання до них. Тож ми не змінюємо типи нашої допомоги, ми змінюємо лише розмір допомоги. Ми налаштували процес досить добре, тепер це працює автоматично.
Читайте також
- "Можемо сказати українцям: воюйте до останньої краплі крові. Але ж це не наша, а ваша кров" — президент Чехії Петр Павел
