Що з електронним документообігом, як боротися за абітурієнтів, що виїхали через війну за кордон, чим буде займатися мілітарі-кластер Brave1, як розвивається галузь українських БПЛА, як планують спростити проходження військово-лікарських комісій, яким буде перепис населення та чи готова Україна до російського кібернаступу — про це віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій Михайло Федоров розповів в інтерв’ю Суспільному.
У вас нова посада віцепрем’єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій.
Інновації, технології, освіта — важливі, і потрібно сфокусуватися саме на цих напрямках. Ми вже побудували команду, яка буде підтримувати ці процеси. Думаю, скоро всі побачать перші результати.
Вас називають одним з ідеологів реформи Кабміну. Як вона проходить?
Активно рухається. По-перше, є певний мораторій на створення державних підприємств. Корень реформи — прибрати зайву роль держави з економіки й не регулювати те, що не потрібно. Ми у світі одні з лідерів за кількістю державних підприємств. Замість того, щоб створювати кращі умови для бізнесу, держава багато років створювала держпідприємства. Тепер зворотна тенденція.
Також багато підприємств передається на приватизацію через Фонд держмайна, який почав ефективно працювати. Це також важлива фундаментальна реформа. Ну і плюс створена спеціальна комісія, яка займається прибиранням ліцензій, дозволів. Тобто відбуваються зміни, що впливають на те, як працює держава, з якою швидкістю приймає рішення.
Один з ваших напрямків у роботі — освіта. Як побудована взаємодія з Міністерством освіти?
Формується команда заступників, команди департаментів, маємо за кілька місяців сформувати дизайн ключових реформ. Бачення цих проєктів будуть розроблятися з освітянами.
Перед системою освіти великий виклик: в нас мільйон, навіть трохи більше дітей, студентів за кордоном, 1,5 мільйона українців навчаються онлайн. За деякими показниками ми вже відстаємо в шкільній програмі від ЄС, США. Але освіта повинна бути пріоритетом для держави. Зараз фокус буде на тому, щоб проаналізувати всі процеси в освіті, зрозуміти, які проблеми потрібно вирішити фундаментально. Це буде стосуватися також і дерегуляції, бо в школах і університетах багато зайвої бюрократії.
І, звичайно, важливий компонент — це контент. Ми будемо впроваджувати або покращувати діючі електронні системи — де міститься контент, як він розповсюджується, і будемо залучати експертів для того, щоб його генерувати.
Ви бачите майбутню освіту онлайн чи офлайн?
Світовий досвід показує, що найефективніше працює освіта, коли є заняття й офлайн, і частково онлайн. Зараз завдання — максимально запустити офлайн-освіту. Вже кілька років діти в багатьох регіонах навчаються онлайн. Маємо максимально соціалізувати дітей і повернути їх офлайн, але для цього потрібно вирішити інші проблеми, наприклад, питання з бомбосховищами, яких не вистачає. Міносвіти формує команду, яка буде опікуватися цими питаннями.
Ви говорили про запровадження електронного документообігу. Як плануєте розвивати цей напрямок?
Ми працюємо над послугою освітніх документів в "Дії". Це ми точно запустимо. Але важливо, що зараз будується фундаментальна інформаційна система, в якій буде реєстр і школярів, і вчителів, і шкіл. Після цього ми позбавимося зайвої бюрократії. Наприклад, перейти з однієї школи в іншу буде легше — це все буде відбуватися за електронною заявкою. Думаю, до кінця року більшість проєктів, які пов’язані з тим, про що я сказав вище, буде вирішено.
Тобто батьки, які хочуть влаштувати дитину в школу восени 2023 року можуть розраховувати на якісь електронні документи?
До цього часу 100% частина сервісів вже буде онлайн. Можливо, не всі, але велика частина.
Чи планується в цьому році ЗНО? Якщо так, чи буде воно складатися онлайн для абітурієнтів, які зараз за кордоном, або для внутрішньо переміщених?
Думаю, в цьому році, як і в минулому, буде мультитест. Буде трохи змінений формат, детальніше про це розкаже Міносвіти. Міністр Оксен Лісовий і його команда працюють над тим, щоб забезпечити цей процес.
Читайте також: Оксен Лісовий — новий міністр освіти України. Що про нього відомо і які виклики стоять перед МОН
Якщо ми говоримо про людей на тимчасово окупованих територіях, внутрішньо переміщених осіб, часто у них єдиний гаджет — це телефон. Чи розглядається можливість, щоб діти могли навчатися через нього? Якісь додатки, та сама "Дія".
Є всеукраїнська школа онлайн, яку використовують вчителі, щоб забезпечити контентом школярів. Також вони працюють і з інструментами Google, Microsoft. Ми робили курс для вчителів з використання технологій. Як я і говорив, ми продовжуємо працювати над інформаційною системою. Поки що не готовий анонсувати, як це буде — на базі "Дії" чи ні.
Проблема в тому, що не вистачає гаджетів. Наприклад, в багатодітних родинах. Потрібно її вирішити, бо все-таки на деяких територіях поки що будуть навчатися частково онлайн, частково — офлайн. В нас є план на кожен тиждень, як та хто з партнерів буде допомагати щодо забезпечення дітей гаджетами. Мова йде про сотні тисяч. Тому цю потребу неможливо закрити за місяць і навіть за рік. Але ми думаємо над креативним форматами, як можна при взаємодії з міжнародними партнерами все-таки збільшити постачання гаджетів для дітей.
Багато абітурієнтів перебувають за кордоном. Чи плануєте щось робити, щоб українські університети могли за них боротися? Можливо, якісь дистанційні вступні кампанії чи щось схоже?
Ми на етапі аналізу цієї інформації. Звичайно, будемо. Наше перше завдання — встановити зв’язок з українцями, які навчаються за кордоном. Потрібно зрозуміти, скільки дітей в кожній з країн, навчаються вони онлайн або вже ходять в цій країні в школу, які в них там проблеми, що потрібно зробити, щоб покращити рівень української онлайн-освіти для них, що ми можемо зробити для того, щоб вони повернулися.
Читайте також: "Не варто мріяти про нездійсненне: 90% біженців не повернуться в Україну" — директорка Інституту демографії Лібанова
Ви заявляли, що одним з пріоритетних напрямків є розробка військових технологій. Що саме планується розвивати та як?
В найближчий місяць запустимо мілітарі-кластер Brave1. Це платформа, де будь-який українець, в кого є ідея, пов’язана з військовою технологією, зможе отримати підтвердження, чи має ця ідея право на життя, і отримати ресурси, щоб її впровадити — починаючи від безповоротних грантів, закінчуючи експертною оцінкою або консультацією з Міноборони, ЗСУ. Ну і потім можна буде навіть отримати або інвестора, або державні контракти.
Тобто на платформі будуть народжуватися інноваційні мілітарі-технології. Це і дрони, і радіоелектронна боротьба, і кібербезпека, різні автономні безпілотні платформи, в принципі все, що здатне обороняти країну.
На проєкт "Армія дронів" з бюджету виділили близько 20 мільярдів гривень. Ці кошти в тому числі спрямовані й на розвиток українських БПЛА. Чи доцільно розвивати цей напрямок, а не закуповувати готову продукцію з-за кордону?
Дрони допомагають зберігати життя військових, це очі війни. Тому потрібно закуповувати все, що тільки можна, але і підтримувати українського виробника, щоб створювати фундамент і для захисту, і для технологічної інноваційної економіки. В принципі так і відбувається. Ми отримуємо матеріально-технічну допомогу від різних країн, купуємо багато продуктів, які використовують країни НАТО, але зараз робиться все, щоб створити в Україні найкращі у світі умови для розвитку БПЛА. Ми постійно приймаємо постанови для покращення калькуляції для розробників БПЛА, щоб вони могли реінвестувати кошти в розвиток технологій, в створення нових ліній виробництва. Ми спрощуємо імпорт. Зараз боремося за прибирання ПДВ для комплектуючих БПЛА для українських виробників. У нас є системне бачення, які є блокування розвитку БПЛА, яка є потреба Сил оборони, яка є спроможність українського ринку для виробництва. І паралельно Brave1 шукає нові ідеї. Після нашої перемоги всі ці компанії будуть максимально капіталізовані, і світ буде брати на озброєння продукти України. Відбувається найбільша технологічна війна. Це можливість для України капіталізувати власні продукти.
Читайте також: Війна дронів. Які безпілотники використовують ЗСУ і чим вони кращі за російські
Однією з таких технологій є FPV-дрониFirst Person View — дослівно "від першої особи". Це дрони, що мають пристосування, завдяки якому оператор бачить картинку з камери дрона в окулярах, а не з дисплея планшета. Наскільки вони розвиваються і чи входять в ці 20 мільярдів гривень, які планується виділити на БПЛА?
Входять. Сили оборони активно використовують FPV. Ми, до речі, підтримуємо школи пілотів дронів. Вже навчили сім тисяч людей через 22 школи. Кілька тисяч з них трохи дотичні до FPV. З’являється все більше проєктів, які займаються FPV. Ворог також активно розробляє FPV-дрони, навчає пілотів. Тобто почалася боротьба технологій.
Найпоширенішими на фронті є цивільні дрони. Але волонтери кажуть, є проблеми з завезенням цих безпілотників в Україну. Зокрема, через Держслужбу експортного контролю. Як вирішуються ці проблеми й чи можливо їх взагалі ліквідувати?
Ми це зробили. Кілька тижнів тому прибрали Держслужбу експортного контролю з імпорту БПЛА. Тепер не потрібно отримувати їх дозволи.
Одним з основних виробників цивільних дронів є китайська фірма DJI. Китай взаємодіє з Росією, керівник КНР Сі Цзіньпін відвідує Москву. Чи є в нас план, якщо раптом Китай припинить роботу своїх дронів в Україні?
Для цього сегменту потрібна локалізація виробництва. Ця робота відбувається. Але потрібно створювати найкращі умови для розвитку українських БПЛА, максимально фінансувати цю сферу, і тоді з’являться компанії, що зможуть конкурувати з DJI. "Мавіки" дійсно є важливими на фронті й ми їх купуємо. Але починають з’являтися інші компанії, які мають потенціал працювати в цій ніші.
Є проблеми з тим, як військові проходять військово-лікарську комісію (ВЛК). Ви анонсували її цифровізацію, водночас існує електронна система охорони здоров’я. Чи ви розглядали варіант, що військові госпіталі почнуть її використовувати?
Звичайно. Це безповоротний вектор розвитку. Впровадження медичних інформаційних систем зараз у всіх госпіталях, які взаємодіють з МОЗ. Це і побудова захищеного периметра, і навчання лікарів. Після цього медичні сили повинні зробити реінжиніринг процесів — як працюють ВЛК, як приймають рішення? З точки зору цифровізації ми все це зробимо.
Як швидко?
За пів року результати вже будуть помітні. І до кінця 2023-го, сподіваюсь, медичні сили зроблять реінжиніринг, або хоча б почнуть його робити. Ветерани, громадськість займаються цим питанням — від смикання тих, хто не хоче змінюватися, до генерування додаткових матеріалів, які допоможуть військовим дізнатись більше інформації й швидше отримати ту чи іншу послугу. Ми зі свого боку робимо все, щоб ВЛК цифровізувалися і не було потрібно витрачати зусилля на дії, що можна зробити онлайн.
Читайте також: "Боремося, щоб медичні послуги надавали якісно". Як правозахисний центр "Принцип" допомагає пораненим бійцям з ВЛК
Чи є можливість перевести тимчасові центри комплектування та військові частини на електронний документообіг?
Це можливо. Цифрова команда Міноборони разом з нами цим займаються. Це дуже чутливе питання під час повномасштабної війни, кібервійни — робити речі, пов’язані з реєстрами військовозобов’язаних. Але все-таки це відбувається. Наприклад, реєстр військовозобов’язаних — це старі архіви. Вони постійно оцифровуються, наповнюється реєстр. Ми для цього забезпечили військкомати технікою за кілька місяців до вторгнення. Але паралельно є питання взаємодії цього реєстру з іншими, потрібно будувати захищений периметр. Обладнанням ми забезпечимо — от тільки приїхала нова партія, яку ми отримали через донорів. Тобто все відбувається, процеси цифровізуються. Думаю, в цьому році будуть помітні результати.
Чи ви можете впливати на цифровізацію інших реєстрів?
Реєстри активно розвиваються, тому що це впливає "Дія". Якщо хочеш запустити послугу, потрібно по певному чек-листу пройти верифікацію від стану реєстру до його постійного покращення. Всі базові реєстри вміють взаємодіяти між собою через "Трембіту" — це сервіс, який дозволяє це робити. Людям потрібно було відправляти документи, кудись ходити з ними, а так документи бігають між реєстрами. І в них постійно покращується якість даних. Ми прийняли законопроєкт про держреєстри, постійно їх верифікуємо, зараз РАЦСи наповнили якісними даними. З запуском кожної послуги відбувається верифікація даних в реєстрі. "Дія", якою користується вже 19 мільйонів українців — це можливість впливати на держоргани, на швидкість їх трансформації. Вони бачать певний попит на послуги, на якісні дані, і швидше приймають рішення.
Ви говорили, після закінчення війни буде перепис населення.
Так, ми займаємося реформою служби статистики, робимо її більш сучасною, працюючою в режимі реального часу. Якби не повномасштабне вторгнення, перепис був би у 2022 році, а тепер буде вже після нашої перемоги. Він буде максимально цифровізований, ми вже прийняли законопроєкт, який дозволяє це зробити. Буде попередня верифікація даних в реєстрі — переписники не будуть запитувати інформацію, яку можна отримати онлайн, між реєстрами. Також ви зможете авторизуватися на порталі — не знаю, це буде "Дія" або портал перепису, і побачити передзаповнену інформацію, яку до цього мали заповнювати власноруч. Зможете додати решту інформації й тоді до вас не буде приходити переписник. Тобто є певна методологія, яку ми будемо використовувати. Вона складається з трьох етапів: попередня верифікація даних в реєстрі, перепис і аналіз та оприлюднення інформації.
У лютому Рада не змогла проголосувати за законопроєкти, які б дозволяли розмитнювати автівки онлайн. Депутати пояснювали, чому так сталося?
В сесійній залі не вистачило прихильників цифрових законів. Ну і є фідбек, що покращити в законі, ми це робимо. Зараз будемо його реєструвати повторно. Якщо не цього разу, то через п’ять, десять разів, приймемо, бо він дозволить автоматизовувати послугу на митниці, прибрати людський фактор. Там, де його немає, немає корупції.
Перед повномасштабним вторгненням було питання наскільки ми готові до кібератак. Нещодавно The Economist писав, що російські хакери можуть зробити кібернаступ. Як ви оцінюєте ризик цього?
Кібератаки відбуваються щодня. Вони атакують — ми захищаємося. Наша ІТ-армія атакує — вони захищаються. Найголовніше, ми щотижня запускаємо нові послуги, всі продукти працюють, не було жодного витоку чутливої інформації, жоден реєстр не постраждав. Ми серйозно ставимося до цього питання, аналізуємо власні ресурси, вектори атак.
То чи може Росія зробити великий кібернаступ?
Багато залежить від нас. Держспецзв’язку, СБУ, Нацполіції, адміністраторам реєстрів потрібно працювати 24/7, щоб обороняти кіберфронт. Також розвивається українська ІТ-армія, яка не дає підняти голову російським хакерам від захисту власних інформаційних ресурсів. Я впевнений, все буде добре, але це залежить від скоординованої роботи інституцій, що відповідають за кібербезпеку в країні. Всі працюють на перемогу. Кіберфронт буде захищений, як і наша країна зараз захищена на полі бою.
Читайте також
- Заступник голови КМДА з питань цифровізації — про "Київ Цифровий", петиції та зв’язок в укриттях
- Верещук — про роботу для ВПО, повернення депортованих РФ дітей та евакуацію з Бахмута
- "Перемогти РФ та перетворитися на неї не має сенсу". Матвійчук — про Нобелівську премію і трибунал для Путіна
