Верховна рада 21 березня проголосувала за призначення Оксена Лісового — військовослужбовця та директора Малої академії наук, новим міністром освіти та науки України. Що відомо про нового керівника Міносвіти та які перед ним постануть виклики — коротко розповідає Суспільне.
Що відомо про Лісового
Оксену Лісовому — 50 років. Він — син філософа і правозахисника Василя Лісового та педагогині Віри Лісової-Гриценко. Народився в Сибіру, куди радянська влада депортувала родину за відкритий лист Василя Лісового на захист шістдесятників.
У засланні Лісові були 11 років. Потім повернулися в Україну. Оксен навчався на художника-кераміка у Решетилівському художньому училищі народних промислів, закінчив Київський державний інститут культури за спеціальністю "бібліотечно-інформаційні системи".
Працював учителем у Києво-Могилянському колегіумі та тренером із фехтування.
У 2010 році очолив Малу академію наук України (МАН). Має ступінь кандидата філософських наук із філософської антропології, у 2015 році отримав вчене звання доцента.
У вересні 2020 року Оксен Лісовий ініціював створення Музею науки України на території київського ВДНГ. У 2021 році отримав почесне звання Заслужений працівник освіти України.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року добровольцем вступив до ЗСУ, воює у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Разом з тим, продовжив дистанційно виконувати обов’язки директора МАН.
Читайте також: Уряд затвердив директора НАБУ. Що про нього відомо
Виклики для Лісового на новій посаді
"Я сподіваюсь, що новий міністр буде лідирувати підготовку комплексної концепції відбудови освіти в Україні. Ще один важливий момент, якого всі чекають від міністра в середній освіті, нарешті провести "генеральне прибирання", щоб полегшити дітям навчання, зробити більш сучасним. У старшій школі — непереносима багатопредметність. Жодна дитина не може успішно вивчати 22 предмети", — говорить співзасновниця громадської організації "Смарт Освіта" Іванна Коберник.
Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії близько 5,3 мільйона дітей в Україні стикаються з перешкодами в отриманні освіти, приблизно 3,6 мільйона безпосередньо постраждали від закриття шкіл, йдеться у звіті Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).
За результатами дослідження аналітичного центру Cedos на замовлення благодійного фонду SavED частина українських батьків і дітей (від 15 до 20%) так і не змогли адаптуватися до шкільного навчання під час повномасштабної війни. У містах, де населення становить понад півмільйона, більшість дітей (87%), навчається дистанційно, у селах переважає змішана або очна форма навчання (62%). Поширеною серед школярів стала самостійна форма навчання. Домашнє завдання від вчителя отримує 43% дітей, опрацьовують матеріали онлайн — 38% учнів. Серед дітей, які навчаються дистанційно, 58% присвячують додатковим урокам вдома три години, 17% школярів — понад п’ять годин.
Серед викликів для нового міністра освіти, каже Іванна Коберник, також організація безпечного перебування дітей в освітніх закладах, адаптація освітньої програми для дітей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, під постійними обстрілами, або за кордоном.
За результатами дослідження ЮНІСЕФ, менше половини сімей із дітьми віком до п’яти років змогли повернутися до дитячих садочків і долучитися до освітніх заходів. Через бомбардування та обстріли збройними силами РФ пошкоджено 3126 закладів освіти. 438 з них зруйновано — дані Офісу генпрокуратури України.
"Зараз найбільш важливе питання безпеки у школі — МОН за керівництва Шкарлета списували все це на місцеві органи влади, у цьому є певна логіка, тому що вони утримують шкільні будівлі. Але мала бути керівна роль Міносвіти, щоб знаходити гроші на бомбосховища — їздити за кордон, збирати діаспору, організовувати фандрейзинг. Допоки бомбосховищ немає, про покращення навчального процесу йтися не може", — говорить народна депутатка, представниця Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Інна Совсун.
На початку березня в ефірі телемарафону "Єдині новини" Сергій Шкарлет говорив, що кількість закладів освіти в яких є укриття за останні пів року знизилася: "Станом на 1 вересня ми підійшли до показника 69% укриттів в закладах освіти. На сьогодні цей показник трохи нижчий — 66% укриттів, а це 18 630 закладів".
Відставка Шкарлета
"Міністр освіти Сергій Шкарлет, будучи на посаді 999 днів на превеликий жаль не реагував на ті виклики, які система бачила перед собою і зупинив будь-які кроки з реформування цієї системи. Кроки, які починались з 2014 до 2019 роки де-факто були зупинені", — каже Інна Совсун.
20 березня у Верховній Раді розглянули відставку Сергія Шкарлета з посади міністра освіти та науки України. "За" проголосували — 295 депутатів.
Разом з тим, від ранку того дня у комітет з питань освіти, науки та інновацій надійшли листи від частини ректорів у підтримку Шкарлета, повідомив нардеп Роман Грищук. Зокрема, один з листів — від Національного університету "Чернігівська політехніка", у якій Шкарлет був ректором 2010-2020 рр.
Листи, говорить Грищук, містили приблизно однаковий текст: "За час перебування на чолі міністерства Сергій Шкарлет зміг додати процесам реформування освіти динаміки та глибоких сенсів".
Читайте також
- "Простите за беспокойство" від росіян: як оговтується після окупації напівзгоріла сільська школа на Київщині
- Волонтерка, військова, лікарка, вчителька — історії українок, які змінюють країну на краще
