Заступник голови КМДА з питань цифровізації — про "Київ Цифровий", петиції та зв’язок в укриттях

Заступник голови КМДА з питань цифровізації — про "Київ Цифровий", петиції та зв’язок в укриттях

Петро Оленич КМДА Київ цифровий
Петро Оленич, заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень у сфері цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Фото: Юрій Свиридюк / Суспільне

Наприкінці січня міському застосунку "Київ Цифровий" виповнилось два роки. За цей час додаток завантажили понад два мільйони людей. За два роки в ньому стали доступними, зокрема, сервіси руху транспорту, моніторингу якості повітря, оплати паркування.

Про розробку оповіщення "повітряна тривога", цифрову карту укриттів, зв’язок в бомбосховищах, електронні петиції, про те, чи приходитиме в "Києві Цифровому" сповіщення про вимкнення електроенергії — заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень у сфері цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Петро Оленич — в інтерв’ю Суспільному.

Чого вдалося досягти "Києву Цифровому" за два роки?

Наша команда приймала рішення про створення платформи, яка забезпечить цифровізацію загальноміських життєвих механізмів і спростить життя киян при комунікації з будь-якими службами. Це не тільки ЖКГ, а загалом всі сфери обслуговування. Це екосистема, платформа цифрових сервісів, яка збирає багато первинних даних на місцях. Це і люди, що надають сервіси, і люди, які їх отримують.

Ми спілкуємося з малим та середнім бізнесом. Наприклад, під час війни ми налагодили комунікацію з мережами аптек, щоб давати оперативну інформацію не тільки про режим їхньої роботи, а й про наявність ліків. Транспортні маршрути на період війни Google заблокував — це загальна політика національної безпеки. Тому ми перенесли їх в "Київ Цифровий". Однак сам потік трафіку вони повноцінно не відображають і таким чином це не становить небезпеки.

Київ — велике сучасне місто і проникнення смартфонів в побутове життя, навіть більш старших поколінь, суттєве — понад 85%. Але ми розуміємо, що є люди, які можуть не користуватися смартфонами. Тому у нас є Центри надання адмінпослуг.

Коли ми вводили електронний квиток, були думки, що кондуктори залишаться без роботи. Це майже 2000 безробітних. А виявилося, що ми створили нові робочі місця. Введення цифрової платформи електронного квитка спростило механізми обліку й оптимізації видаткової частини на обслуговування. Це дозволило забезпечити робочими місцями перекваліфікованих людей вже на інших позиціях, наприклад, контролерів.

Читайте також: "Читати анонімні телеграм-канали ― це як їсти зі смітника" ― Центр протидії дезінформації

"Київ Цифровий" сповіщає киян про повітряну тривогу і її відбій. Як ви працювали над цією послугою?

Ми розуміли: чим більше правдивої інформації даємо, тим більше життів зберігаємо. Як цивільного населення, так і військових. Першим завданням було створити систему інформування — сирен було мало, вони перегрівалися за декілька хвилин і не могли постійно працювати. Зараз системи відновлюються і наш департамент муніципальної безпеки над цим працює з ДСНС.

При цьому є альтернативний інструмент: система оповіщення у "Київ Цифровий". Там понад два мільйони користувачів. Ми колись спілкувалися з одним із мобільних операторів. Класична система розповсюдження "смс" на два мільйони людей займає, здається, чотири дні. А у "Київ Цифровий" — 30-40 секунд.

Це ми зробили за добу. Потім виявилося, по регламенту на той час була тільки функція "тривога". Функції "відбій тривоги" не існувало взагалі в документах. Ми з колегами з відповідних служб виробили алгоритм і зробили цю функцію.

Ми маємо цифрову систему оповіщення, що довела якісну роботу навіть під час блекауту. Виявилося, нам набагато економічно і технічно простіше підтримувати основні вузли зв’язку базових станцій LTE в колаборації з операторами, ніж забезпечити енергоживлення для всіх сирен.

Петро Оленич Київ цифровий
Петро Оленич, заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень у сфері цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Фото: Юрій Свиридюк / Суспільне

Як створювалася карта укриттів? Скільки часу на це знадобилося і чи вдосконалюється вона дотепер?

Ми почали інформувати про ракетні удари. Після — перемкнулися на те, що людям треба розуміти, де ховатися. Зв’язалися з відповідними службами, які мали ці дані офіційно, оцифрували їх, внесли на карти, отримали інструкції щодо бомбосховищ. Ми ці карти підтримуємо в актуальному стані.

Потім постало питання: ліки, їжа, вода. Коли було масове бомбардування, перший місяць (від початку повномасштабного вторгнення — ред.) люди майже не виходили зі сховищ. Але їсти треба, ліки закінчуються. А у когось хронічні захворювання, комусь просто погано стало. Почали наповнювати спеціальні довідники у додатку.

Налагодили комунікацію з середнім та малим бізнесом. Власники аптек, магазинчиків, кав’ярень почали нам в режимі реального часу надавати інформацію: о котрій відкриються, скільки будуть працювати, що є в наявності. З ліками — те саме, і був перелік, де і що можна купити.

Але бомбосховище під землею, там немає зв’язку. Людина не знає, коли можна вийти, нервує. І ми запустили проєкт оснащення бомбосховищ Wi-Fi. В колаборації з операторами наземного зв'язку, інтернет-провайдерами. Багато людей відгукнулись на наші запити.

Читайте також: Бомбосховищ немає. Якими мають бути шкільні укриття і наскільки вони безпечні

Який відсоток укриттів зараз забезпечені інтернетом і зв'язком?

Ми оголосили: кому треба, дайте, будь ласка, заявку. Бо ми теж не розуміли рівень оснащення кожного з бомбосховищ. Є укриття, які обладнані повноцінно. Це, наприклад, напівпідвальні приміщення, паркінги — вони були переобладнані самими власниками. А були такі укриття, які нічого не мали. І ми, як "цифра", відповідали за забезпечення якісним зв’язком, своєчасним інформуванням і достовірністю даних, які надаємо від імені міста. На нашу платформу було подано понад 1000 заявок, понад 800 укриттів вже підключені до інтернету.

Розкажіть про такі функції в "Київ Цифровий", як петиції та опитування.

Є інструмент електронної демократії. Ми дуже горді за нього. Тому що петиції існували давно. Просто був не зручний доступ до цих інструментів електронної демократії.

Завдання міської влади не в тому, є петиція, чи немає, а в тому, щоб розуміти настрої. Або дійсно треба змінити ситуацію, як пропонується (в петиції — ред.), або пояснити, чому так не буде. Це двостороння комунікація. Наше завдання — відреагувати на ситуацію, знайти спеціалістів, та пояснити людям. Наприклад, зупиняти чи ні транспорт під час бомбардувань.

Петиції — це інструмент комунікації містянина до влади, але ми зрозуміли, що у нас ще є попит від міської влади до містян. Ми теж хочемо запитати містян про певні проблеми, які нам цікаві. Коли, наприклад, перейменовували проспект Бандери, ой, що творилося в сесійній залі. Ми кажемо: розробімо інструментарій, який нам допоможе спитати думку киян. Як ви бачили, результат дуже добрий, люди реагують.

Заступник голови КМДА з питань цифровізації — про "Київ Цифровий", петиції та зв’язок в укриттях
Заступник голови КМДА з питань цифровізації — про "Київ Цифровий", петиції та зв’язок в укриттях. Фото: Юрій Свиридюк / Суспільне

Хто створює такі опитування? Чи допомагає в цьому експертна комісія?

Обов’язково. По перейменуванню вулиць — це окрема експертна група з науковців при Київській міській раді. Вони напрацьовують пропозиції й потім ми надаємо людям вибір через опитування. Під кожну запропоновану зміну назви є аргументація, багато наукових висновків. Інші опитування у нас так само формуються. Їх не айтівці створюють, а профільні структури.

Якщо брати по опитуванню по українській мові, у нас є відсоток людей, які розмовляють у повсякденні російською і потребують курсів для навчання. Освітяни створили опитування для того, щоб зрозуміти, які методи навчання підійдуть якнайкраще, щоб швидше вивчити українську мову і перейти на неї в повсякденному житті. Опитування нам дали відповіді.

Вже неодноразово створювалися петиції щодо того, щоб на "Київ Цифровий" приходило сповіщення про відключення електроенергії. Чи це можливо?

Технологічно можливо все. Це залежить від базової інфраструктури й від рівня її оцифровки. На сьогодні ми відпрацьовуємо ці моменти з "Київгазом", ДТЕК, надавачами послуг. Кожен з них має бути технічно готовий.

Тобто, сповіщення про те, що "за 10 хвилин вимкнеться світло, не користуйтеся, будь ласка, ліфтом" поки не буде у "Києві Цифровому"?

Поки нам технологічно ДТЕК не може надати ці дані. Взагалі, технологічно це можливо, але певна інфраструктура потребує модернізації — це раз. І по-друге, є певні обмеження у надавача послуг, нам поки не відповідають на це питання.

Читайте також: Блекаут в Україні. Чи можуть російські обстріли повністю відключити електрику в країні

Розкажіть про співпрацю "Київ Цифровий" і компанії YASNO. Коли була запропонована послуга "Таємний поштарик". Кожен міг написати привітальну листівку і виграти призи — енергоощадні лампи.

Було відправлено понад 70 тисяч листівок. Люди відчули дух Різдва, який всі забули під час війни. Але при цьому, була і соціальна функція — дати розуміння, що настав час переглядати споживчі звички, що економія електроенергії — це взагалі добре для екології.

Петро Оленич Київ цифровий
Петро Оленич, заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень у сфері цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Фото: Юрій Свиридюк / Суспільне

Завдяки інтеграції "Київ Цифровий" з додатком "Дія" вдосконалили сервіс повернення евакуйованих авто. Як це відбувається?

У нас тісна співпраця з "Дією". Перша інтеграція — це обмін документами по найпопулярнішій послузі у "Київ Цифровий" — транспортній. При евакуації авто раніше треба було фотографувати документи, додавати їх до аплікації "Київ Цифровий", відправляти в систему, яка надавала їх для верифікації. Інспектор звіряв з офіційними базами.

Зараз це стало зручніше, тому що авторизуючись через "Дію" ви надаєте доступ до техпаспорта, водійського посвідчення. Вони не потребують додаткової перевірки й автоматом проходять документообіг.

Які нові послуги чекати найближчим часом у "Київ Цифровий"?

Ми плануємо забезпечити контроль екосистеми міста. Аміак, радіація, хімічна забрудненість. Обов’язково, розвиток в безпекових сферах. Цифрові сервіси передбачають велику увагу до кіберзахисту, це окреме питання, над яким ми працюємо. Також планується зміна підходів в управлінні транспортними послугами. У нас заплановане створення вже повноцінної цифрової транспортної карти. Вона буде інсталюватися в смартфон за допомогою тих же інструментів верифікації, які запроваджуються в інших документах. Буде й окремий блок соціальних послуг. Йдеться, зокрема, про ветеранські послуги.

Читайте також

На початок