7 квітня 2021 року виповнюється 75 років з ухвалення статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я. На тлі пандемії коронавірусу, вона стикнулася як зі збільшенням запиту на підтримку від країн світу, так із різкою критикою, адже у кризовій ситуації викристалізувалися і проблеми у діяльності організації.
Днем заснування Всесвітньої організації охорони здоров'я вважається 7 квітня 1948 року. У цей день набув чинності статут організації і з того часу 7 квітня вважається Днем здоров'я.
Серед членів ВООЗ 194 країни, Україна приєдналась до Статуту ВООЗ у рік заснування організації.
Згідно зі статутом, ВООЗ координує міжнародне співробітництво з метою удосконалення систем охорони здоров’я, викорінення інфекційних захворювань, впровадження загальної імунізації, боротьби з поширенням СНІДу, координації фармацевтичної діяльності країн-членів.
Виклики "доковідної" епохи
До початку пандемії організація виокремлювала 13 найбільших загроз світовому здоров'ю. Так у списку ВООЗ:
Готовність до епідемій. Презентуючи список найбільших загроз у січні 2020 року, організація заявила, що високоінфекційна пандемія вірусу "неминуча, але країни у всьому світі продовжують витрачати більше коштів на реагування на ці надзвичайні ситуації, ніж на підготовку до них".
Кліматична криза, оскільки тільки забруднення повітря щорічно вбиває близько семи мільйонів людей. Окрім того, понад 25% смертей від хронічних респіраторних захворювань, інфаркту, раку легенів та інсульту пояснюються тими ж викидами, що відповідають за глобальне потепління.
Читайте також: Керівник офісу ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт в інтерв'ю Суспільному розповів, як запобігти поширенню COVID-19
Медична допомога у зонах конфлікту. Ще у 2019 році більшість спалахів хвороби, які вимагали від організації "найвищого рівня реагування, відбувалися в країнах із тривалими конфліктами.
Справедливість у галузі охорони здоров’я: країни з низьким та середнім рівнем доходу стикаються з непропорційно великим тягарем раку, діабету та інших неінфекційних захворювань, що може швидко навантажити ресурси домогосподарств з низьким рівнем доходу.
Доступ до лікування. Так, за даними організації, близько третини людей у всьому світі не мають доступу до необхідних медичних продуктів, таких як діагностичні засоби, ліки та вакцини.
Профілактика інфекційних хвороб. Коментуючи цю проблему у ВООЗ зазначили, що інфекційні хвороби продовжують поширюватися через слабкість систем охорони здоров'я в ендемічних країнах та недостатньому рівні їхнього фінансування.
Нездорове харчування, викликане або недоїданням, або небезпечною і нездоровою їжею.
Недостатнє інвестування в медичних працівників. Як пояснювали в організації, в усьому світі не вистачає медичних працівників через низьку оплату праці та хронічно недостатнє інвестування в освіту та працевлаштування медичних працівників. Цей дефіцит, своєю чергою, негативно впливає на стійкість систем охорони здоров’я та ставить під загрозу служби охорони здоров’я та соціального обслуговування.
Підвищення довіри населення до медичних працівників. За даними ВООЗ недовіра до медиків відіграє дедалі більшу роль у прийнятті рішень щодо здоров'я, тоді як, коли пацієнти довіряють системам охорони здоров'я, вони частіше дотримуються порад медичних працівників щодо того, як залишатись здоровими
Безпека підлітків. Щороку більше одного мільйона підлітків у віці від 10 до 19 років помирають, причому причиною смерті серед підлітків є поранення на дорозі, ВІЛ, суїциди, інфекції нижніх дихальних шляхів та міжособистісне насильство.
Використання технологічних досліджень. ВООЗ наголошувала, що, попри те, що новітні технології можуть вирішити багато проблем зі здоров'ям населення, вони ж порушують питання щодо регулювання їхнього використання.
Резистентність до антимікробних препаратів. Ця проблема може звести нанівець десятиріччя медичного прогресу та розвинулася через нестачу якісних та недорогих ліків, нерегульоване призначення та використання антибіотиків, поганий контроль за інфекціями.
Санітарія. Для розв'язання цієї проблеми ВООЗ працює з країнами з низьким та середнім рівнем доходу для поліпшення гігієни, санітарії та водних умов у закладах охорони здоров’я цих країн.
Критика ВООЗ
Робота ВООЗ опинилася в центрі світової уваги на порозі повномасштабної пандемії коронавірусу у січні 2020 року, адже у розпорядженні організації є тисячі експертів та можливості координувати світове реагування на нову хворобу. Однак на тлі поширення нового вірусу, ВООЗ зазнала різкої критики за підтримку Китаю та навіть втратила фінансову підтримку США: у квітні 2020 року 45-й президент США Дональд Трамп заявив, що ВООЗ "пропустила дзвоник" щодо нового коронавірусу, звинуватив її в тому, що організація "орієнтована на Китай" та призупинив фінансування з боку США.
Звинувачення у підтримці Китаю з'явилися після того, як наприкінці січня генеральний директор ВООЗ Тедрос Адхан Гебрейсус зустрівся в Пекіні з президентом КНР Сі Цзіньпіном та похвалив його роботу у стримуванні епідемії та відкритість країни щодо обміну інформацією. Таку заяву Гебрейсус зробив на тлі повідомлень правозахисників про переслідування мешканців Уханя, які намагалися поширювати інформацію про реальний стан речей із захворюванням у місті. Зокрема, суд Китаю засудив до чотирьох років ув'язнення громадянську журналістку Чжан Чжянь, яка розповідала світу про те, що відбувалося в Ухані під час спалаху коронавірусу.
"Така надмірна — а часом навіть оманлива — похвала була непотрібною і неправильною", — зазначив Томас де Гарет Геддес, науковий співробітник Берлінського інституту китайських досліджень.
Те, що організація занадто піддається впливу КНР заявляв і Тайвань: країна не належить до ВООЗ, оскільки тільки частково визнана світом окремою державою і фактично залишається частиною Китаю. Через це Тайвань заявляв, що не може вчасно отримувати інформацію щодо коронавірусу, а отже — адекватно реагувати на поширення хвороби.
Окрім того, організацію продовжують звинувачувати у занадто повільному реагуванні на пандемію. Так, у січня 2021 року швейцарська Незалежна група із забезпечення готовності до пандемії і реагування на неї підготувала звіт з відповідним висновком. Зокрема, у документі відзначається, що ВООЗ не оголошувала епідемію коронавірусу пандемією до березня 2020 року, попри те, що деякі експерти у галузях охорони здоров'я вже використовували цей термін, а у світі на той момент вже налічувалося 118 000 випадків та понад 4 000 смертей.
"Хоча термін пандемія не використовується і не визначений у Міжнародних медичних правилах (2005 р.), його використання дійсно слугує для зосередження уваги на серйозності подій, пов'язаних зі здоров'ям", — йдеться у звіті.
Автори звіту наголосили, що ВООЗ не виконує очікувану від неї роботу, має "суттєво обмежені" повноваження щодо перевірки повідомлень про спалахи захворювань на предмет пандемічного потенціалу або розгортати підтримку на місцях.
Раніше організацію вже критикували за занадто повільну реакцію. Зокрема, їй закидали, що регіональні відділення ВООЗ не мали достатньо повноважень оперативно, на місцях, реагувати на епідемію Еболи, яку було оголошено "катастрофою міжнародного рівня". Станом на 2016 рік організація зафіксувала 28 641 випадок хвороби, зокрема 11 316 смертей у 10 країнах, у Гвінеї вона триває досі.
Окрім того, у квітні 2020 року Австралія заявила, що не може покладатися на рекомендації ВООЗ у питаннях боротьби з коронавірусом і тільки-но пандемія закінчиться, вийде з організації.
Робота ВООЗ під час пандемії
З початку спалаху ВООЗ працює з глобальною мережею експертних лабораторій по всьому світу для підтримки тестування та кращого розуміння COVID-19. Дослідницькі групи здійснили секвенування SARS-CoV-2 та опублікували результати у загальнодоступних базах даних. Це дало можливість вченим з різних країн світу краще відстежувати вірус та його зміни.
Читайте також: "COVID-19 вигаданий? Приїдьте до мене" – інтерв'ю із першим вакцинованим в Україні лікарем
До мережі ВООЗ належить спеціальна робоча група з еволюції вірусів SARS-CoV-2, яка має на меті швидко виявляти нові мутації та оцінювати їхній можливий вплив. При цьому, організація також закликала країни, які можуть проводити секвенування вірусів самостійно, обмінюватися отриманими даними з іншими державами, що дозволить краще відстежувати поширення COVID-19 та реагувати на його еволюцію.
Також ВООЗ розробляє рекомендації щодо поведінки під час пандемії та оновлює їх, залежно від отриманих даних. Серед основних рекомендацій, які з початку пандемії почав виконувати світ: носіння масок, дотримання соціальної дистанції щонайменше в один метр, уникнення великих скупчень людей та регулярне використання антисептиків.
Окрім того, ВООЗ регулярно наголошує на тому, що світ можна убезпечити від продовження пандемії тільки в тому випадку, якщо усі держави світу отримають "справедливу частку" вакцини проти COVID-19. Для забезпечення рівного доступу до вакцин під егідою ВООЗ створено ініціативу COVAX. Вона найперше зорієнтована на підтримку країн із середнім та низьким рівнем доходу. За цією програмою Україна має отримати понад мільйон доз вакцини Pfizer-BioNTech.
Читайте також: "80% ефективності не значить, що 20% померли". Доктор наук спростовує фейки про вакцинацію
ВООЗ також закликає світ відмовитися від запровадження "зелених паспортів вакцинації", найперше через те, що наразі немає даних про те, як довго буде триматися імунітет після щеплення. Однак, цю рекомендацію частина країн ігнорує: 20 березня Європейська комісія запропонувала створити "зелені" цифрові паспорти, які дозволятимуть вакцинованим проти COVID-19 громадянам подорожувати в межах Європейського Союзу. Паспорти вакцинації також вже запровадили в Ізраїлі та розробляють у Великій Британії. Українське ж Міністерство охорони здоров'я заявило, що український варіант паспортів вакцинації майже готовий.
До компетенції організації також входить дослідження походження коронавірусу. У січні 2021 року ВООЗ отримала від КНР дозвіл на приїзд експертів, які розслідували причину пандемії COVID-19. За результатами розслідування, експерти дійшли висновку що "дуже малоймовірно", що коронавірус виник через витік з лабораторії в Ухані. Натомість найбільш вірогідною версією група назвала передачу вірусу від кажанів.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
