12 травня відзначають Міжнародний день запобігання синдрому хронічної втоми. Інша назва — Міжнародний день поінформованості про хронічні імунологічні й неврологічні захворювання, серед яких фіброміалгія — хвороба з яскраво вираженим больовим синдромом. Чому її складно діагностувати та чи можна вилікувати — розповіла ревматологиня Катерина Заічко для платформи "Бережи себе".
Історія дати
Хронічні імуно- й неврологічні захворювання включають синдром хронічної втоми (CFS), міалгічний енцефаломієліт (ME), фіброміалгію (FM) і множинну хімічну чутливість (MCS). Перші заходи до цього Дня провели у 1992 році, а дату вибрали на пошану дня народження сестри милосердя Флоренс Найтінгейл. Це засновниця медсестринської справи й ініціаторка реформи шпиталів у ХІХ ст. Вона стала хронічно хворою через бактеріальну інфекцію і після цього часто була прикута до ліжка. ME/CFS їй за життя не діагностували, але багато істориків медицини вважають, що у неї розвинулися ці хвороби.
Нині заходи, присвячені цьому Міжнародному дню, проводяться регулярно, а його символом став синій елемент одягу.
Що таке фіброміалгія
Фіброміалгія — це хронічне захворювання, яке викликає чутливість у всьому тілі та болі.
Назва хвороби походить від латинського fibro — "сполучна тканина", грецького myo — "м’яз" і algos — "біль". Слово буквально означає "біль м’язів і сполучної тканини".
Основою хвороби є феномен центральної сенситизації — коли тіло реагує болем на ті подразники, які зазвичай його не викликали.
Наскільки ця хвороба поширена
Як пише Національна служба охорони здоров'я Великобританії, фіброміалгія зазвичай розвивається у віці 25-55 років, але нею можуть захворіти люди будь-якого віку.
Нема точних даних, скільки саме людей страждає від фіброміалгії, хоча дослідження показали, це може бути відносно поширеним захворюванням. За деякими, оцінками, 5% населення країни (у США, до прикладу, — 2%) певною мірою страждають від фіброміалгії.
Симптоми
Основні прояви фіброміалгії такі:
- поширений м’язово-скелетний біль — часто відчувається в руках, ногах, голові, грудях, животі, спині та сідницях;
- відчуття перевтоми;
- порушення сну, пам’яті та настрою.
Додатково може бути:
- скутість м'язів і суглобів;
- болючість, якщо доторкнутися до частини тіла;
- оніміння або поколювання в руках і ногах;
- проблеми з концентрацією уваги, ясним мисленням і пам'яттю (іноді таке називають "фіброзним туманом");
- підвищена чутливість до світла, шуму, запахів і температури;
- проблеми з травленням, такі як здуття живота або закрепи.
На думку ревматологині Катерини Заічко, найяскравіше симптоми хвороби описала пацієнтка Керрі Хамлет: "Це як найгірший випадок грипу, який у вас колись був. Ви відчуваєте м’язи, про які навіть не підозрювали, що вони у вас є, страждаєте, як божевільні, важко знайти зручний спосіб сидіти, бо все тіло болить. Додайте до цього стану сильну втому, яка не минає, головний біль, відчуття перебування в тумані, запаморочення". І такий стан може тривати місяці.
Чому складно діагностувати
"Я пам‘ятаю пацієнта віком 28 років, який був у понад 35 лікарів/-ок за останні 16 років, щоб зрозуміти, що з ним. І як він плакав від радості, коли я встановила діагноз. Зараз пацієнту набагато краще, і він на шляху до одужання", — говорить Катерина Заічко.
Вона додає: за фіброміалгії внутрішні органи та системи не страждають. Це добре, але й ускладнює діагностику — не буде змін в організмі, які можна зафіксувати лабораторно.
Для лікування важливо діагностувати хворобу вчасно. Якщо ви відчуваєте біль незрозумілої природи, не відкладайте візит до лікарів. Фіброміалгію має діагностувати фаховий лікар-ревматолог або невролог, які обізнані щодо останніх критеріїв діагнозу та вміють їх застосовувати.
Які причини та розвиток хвороби
Поки не відома якась певна причина, чому розвивається фіброміалгія. Власне, це захворювання центральної нервової системи, хоча розвиток можуть спровокувати вторинні фактори, як-от інфекції або сильний стрес.
Основні чинники ризику:
- генетична схильність;
- стреси;
- аутоімунні хвороби, як-от ревматоїдний артрит, анкілозивний спондиліт, псоріатичний артрит тощо.
Жінки страждають на захворювання значно частіше.
Лікування
Існує два підходи до лікування фіброміалгії:
- немедикаментозний: масаж, йога, плавання, пілатес, когнітивно-поведінкова терапія;
- медикаментозне лікування. Конкретні ліки може призначити лише фахівець.
Часто ефективним є поєднання методів. Полегшити симптоми можуть вправи на розтягнення м’язів, дихальні техніки, тепла ванна або гарячий душ. Також помічними можуть бути зміна стилю життя, комбінація певних фізичних вправ та когнітивно-поведінкова терапія.
Це захворювання може маскувати перебіг інших ревматологічних станів — анкілозивного спондиліту, ревматоїдного артриту та інших. Їх теж важливо помітити та супутньо лікувати.
Фіброміалгію можна вилікувати, проте Катерина Заічко попереджає, що ефективність і тривалість залежить від різних чинників. Часто зцілення займає значний час.
Чинники, від яких залежить ефективність:
- наскільки важкими є симптоми;
- за яких умов хвороба почала розвиватися та в якому віці;
- хвороба розвинулася сама собою чи на тлі інших станів/захворювань.
