Європейський Союз узгодив трискладовий підхід до захисту східного флангу — наземна, дронова та морська "стіни" — і визначив пріоритети для негайних дій: вдосконалене виявлення, відстеження та можливості перехоплення безпілотників.
Про це повідомив єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс на пресконференції, передає кореспондентка Суспільного.
Він представив бачення проєкту "Східний фланг", який має три основні складові:
- "наземну стіну" — системи протидії мобільності на кордонах;
- "стіна дронів" — заходи для протидії порушенням повітряного простору;
- "морську стіну" — заходи захисту від можливих морських провокацій, зокрема для Румунії та Болгарії.
Кубілюс зазначив, що на засіданні були присутні міністри оборони країн, близьких до України та Росії (Болгарія, Естонія, Фінляндія, Латвія, Литва, Польща, Румунія), а також Угорщина і Словаччина, високий представник ЄС, данське головування в Раді та міністр оборони Данії. До дискусії долучилися й представники НАТО як спостерігачі. Окремо він відзначив презентацію міністра оборони України Дениса Шмигаля, яку назвав "безцінним досвідом, перевіреним у боях".
"Ми стикаємося з чіткими викликами — Росія випробовує ЄС і НАТО, і наша реакція має бути рішучою, єдиною та негайною", — сказав Кубілюс.
За його словами, на сьогоднішньому засіданні ухвалили рішення переходити від обговорень до конкретних дій і погодили ключові пункти проєкту.
Найважливішим пріоритетом щодо "стіни проти дронів" Кубілюс назвав підвищення спроможностей з виявлення, відстеження дронів та можливостей їх перехоплення, оскільки такі можливості "дійсно бракують в деяких місцях". Він наголосив, що реалізація проєкту здійснюватиметься у тісній кооперації з партнерами на передовій та на основі українського бойового досвіду.
Міністр оборони України Денис Шмигаль повідомив, що Київ готовий брати участь у проєкті "Стіна дронів".
"Україна – визнаний лідер у сфері безпілотних технологій. Ми готові ділитися нашим досвідом збиття російських дронів з ЄС, НАТО та країнами-сусідами", — написав Шмигаль на платформі Х.
У підсумку Кубілюс закликав до скоординованих та оперативних кроків — від розгортання технічних рішень до обміну інформацією між країнами регіону та з НАТО, щоб "стіна дронів" стала дієвим елементом загальної системи оборони Східного флангу.
Окремо Кубілюс наголосив, що "Східний фланг" необхідно розвивати як регіональний і взаємосумісний проєкт спільно з Україною, адже її досвід має особливу цінність. У жовтні питання винесуть на засідання Європейської Ради в контексті "дорожнього плану з оборонної готовності".
"Розраховуємо на підписання спільної з нашими партнерами декларації уже в жовтні. Зі свого боку вже зараз готові відправляти технічні команди для підготовки груп, які стануть частиною «Стіни дронів»", — написав Шмигаль.
Також планують підготувати детальний концептуальний і технічний план розвитку за участі національних експертів та у співпраці з європейською оборонною промисловістю. Для реалізації ініціативи ЄС має сформувати промислову політику та фінансовий інструментарій, щоб зробити цей "щит" реальністю.
Порушення Росією повітряного простору країн НАТО
У ніч на 10 вересня російські дрони порушили повітряний простір Польщі. Тоді військові збили близько 4 з 19 безпілотників, повідомив премʼєр-міністр Дональд Туск. Відомо, що один із дронів пошкодив будинок і авто у Люблінському воєводстві, уламки знайшли в кількох селах. Того ж дня Польща активувала статтю 4 Договору НАТО для обговорення ситуації. Голова уряду заявив, що країна не запроваджуватиме додаткові обмеження через інцидент.
У Міноборони РФ заявили, що дрони, які атакували Україну, могли перетнути польський кордон, і висловили готовність до консультацій із Варшавою. Кремль залишив ситуацію без коментарів.
12 вересня генеральний секретар НАТО Марк Рютте повідомив про початок операції "Східний вартовий" на східному фланзі Альянсу. Мета операції – "усунення конкретних загроз, пов’язаних із використанням безпілотників". Вона діятиме в Польщі та Румунії.
14 вересня президент Польщі Кароль Навроцький підписав резолюцію про перебування на території країни військових держав-членів НАТО у межах операції "Східний вартовий".
13 вересня у північних регіонах Румунії оголосили повітряну тривогу через загрозу ударних дронів. О 18:12 у небо підняли два винищувачі F-16, які близько 19:00 перехопили російський безпілотник Shahed над Дунаєм. У Міноборони уточнили, що дрон не пролітав над населеними пунктами та не становив безпосередньої загрози для цивільного населення. На інцидент відреагував президент України Зеленський, заявивши, що російський дрон перебував над Румунією 50 хвилин.
19 вересня три російські винищувачі впродовж 12 хвилин перебували у повітряному просторі Естонії. Міністр закордонних справ країни Маргус Тсахкна назвав це "порушенням територіальної цілісності та принципів Статуту ООН, які зобов’язують утримуватися від загрози силою".
22 вересня у Нью-Йорку відбулось екстрене засідання Ради безпеки ООН через порушення літаками ПКС РФ повітряного простору Естонії. Там також був присутній очільник МЗС України Андрій Сибіга, який підкреслив, що подібні загрози потрібно негайно нейтралізовувати.
Крім того, вранці 23 вересня відбулося засідання Північноатлантичної ради відповідно до статті 4 Вашингтонського договору, щоб проконсультуватися та засудити порушення Росією повітряного простору Естонії 19 вересня.
