2020-й став роком нової реальності. Не лишилося жодного континенту, де б не було коронавірусу. А люди навчилися жити за новими правилами – медичні маски і антисептик стали речами щоденного використання. Та не лише пандемією запам’ятався рік, що минає. Протести в Білорусі та Black lives matter, програш Дональда Трампа на виборах у США, вибух у Бейруті – за всім цим спостерігали чи не в кожній країні. Суспільне зробило підбірку найбільш яскравих подій 2020-го, що вплинули на людство.
Пандемія COVID-19
Перші повідомлення про невідому хворобу, яка шириться китайським Уханем, з’явилися наприкінці грудня 2019 року. Після швидкого розповсюдження по всьому місту у наступні тижні хворобу почали фіксувати у різних куточках планети.
Країни стали закривати свої кордони, запроваджували локдауни та забороняли своїм громадянам виходити з дому без вагомої причини. Учні і студенти перейшли на дистанційне навчання. Частина підприємств зупинилася. Малий бізнес переорієнтувався на онлайн-продажі або закрився зовсім. Загалом у 2020 році на коронавірус у світі захворіли 75 130 608 людей. З них 1 665 474 померли, а 42 475 490 — одужали.
Наприкінці листопада американська компанія Pfizer та німецька BioNTech подали заявку на екстрене використання вакцини від COVID-19 . Її створили за 10 місяців і це стало абсолютним рекордом зі швидкості. Донині процес виготовлення вакцини для будь-якого препарату займав в середньому 10 років. А вже 2 грудня Сполучене Королівство стало першою країною, де ухвалили вакцину від Pfizer та BioNTech для широкого використання. Другою країною, де розпочали вакцинацію, стали США.
Україна звернулася до США з проханням розглянути її як потенційного пріоритетного кандидата на отримання вакцин проти COVID-19 "в режимі тестування та використання у надзвичайних ситуаціях".
Однак наприкінці грудня у Сполученому Королівстві виявили новий штам коронавірусу, який, як зазначають, може бути на 70% заразнішим. Про це повідомив міністр охорони здоров'я країни Метт Генкок. У Сполученому Королівстві його виявили у понад тисячі людей у 60 адміністративних одиницях на південному сході Англії.
Поки що науковці досліджують, чи є новий варіант вірусу більш смертоносним. Невідомо також, чи будуть ефективними проти нього розроблені нині вакцини. Про перші випадки заражень новим штамом вірусу вже повідомили у Франції, Японії, Німеччині , Італії та Лівані. Водночас понад 20 країн вирішили тимчасово обмежити транспортне сполучення з Британією.
Протести у сусідній Білорусі
9 серпня у Білорусі відбулися президентські вибори. На них, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційна кандидатка Світлана Тихановська — 10,1%.
Відразу після виборів у Мінську й інших містах Білорусі люди вийшли на вулиці, щоб висловити недовіру результатам ЦВК, координуючи свої дії через соцмережі, тому у перші дні протестів влада намагалася максимально обмежити роботу інтернету. Демонстранти вважають, що вибори були сфальсифіковані, а перемогу мала здобути Світлана Тихановська.
За час протестів, які тривають і нині, силовики затримали близько 30 тисяч людей. Офіційно під час протестів загинули четверо людей, неофіційно правозахисники говорять про понад 10 загиблих і десятки зниклих безвісти.
10 серпня Світлана Тихановська виїхала в Литву. Вже звідти записувала відеозвернення до народу. Тим часом у країні був оголошений страйк.
Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів і узурпації влади відкидає. 23 вересня таємно відбулася інавгурація Лукашенка, її легітимність не визнали більшість країн світу.
У Євросоюзі ж запровадили санкції проти Лукашенка й інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі і жорстокого придушення акцій протесту.
Протести Black Lives Matter у США
Протести BLMBlack Lives Matter - децентралізований рух активістів, які виступають проти насильства щодо чорношкірих, BLM виник ще 2013. Широкого поширення гасла і принципи руху набули в США під час протестів після вбивства поліціянтами чорношкірого жителя Міннеаполіса Джорджа Флойда проти жорстоких дій поліцейських щодо темношкірих розпочалися у Міннеаполісі 26 травня. Вони спалахнули після появи відео, на якому офіцер поліції Дерек Шовін під час затримання афроамериканця Джорджа Флойда притискав коліном до асфальту його шию, внаслідок чого той помер. Флойд неодноразово казав офіцеру, що задихається.
Історія Джорджа Флойда спричинила хвилю протестів проти неправомірних дій поліції у США та в усьому світі. Через загибель американця на вулиці міст вийшли сотні людей, багато з них були у масках з написом "Я не можу дихати".
Хвиля протестів охопила більшість американських штатів, демонстрації переросли у погроми. Мітингарі розбивали вітрини, грабували магазини та паплюжили пам'ятники історичним особам США. Під час заворушень у США загинуло щонайменше 13 людей. Акції протесту проти поліцейського свавілля та расизму пройшли також у Сполученому Королівстві, Канаді, Франції, Австралії та Бельгії.
Вибори у США
3 листопада 2020 року у США відбулися вибори президента. Голосувати можна було і достроково – на дільницях або поштою. Цьогоріч вибори є знаковими, оскільки через пандемію коронавірусу майже 100 мільйонів американців проголосували достроково (понад 64 мільйони зробили це поштою).
Кандидат в президенти Дональд Трамп закликав не голосувати в листах. Вважав, що це може спричинити фальсифікації. Врешті більшість голосів вибірників (306 з необхідних 270) набрав демократ Джо Байден.
14 грудня перемогу Байдена затвердила Колегія вибірників, він 306 набрав голосів з необхідних 270 і тепер вступить на посаду 20 січня 2021 року.
Читайте також: Як Україна опинилася в центрі американських виборчих перегонів. Спецрепортаж із Вашингтона
Трамп з самого початку відмовився визнавати вибори. Він звертався до окружних судів з вимогою перерахувати голоси і не враховувати ті, що прийшли поштою після 3 листопада. Утім, усі його позови відхилили, а штат Джорджія все ж таки перерахував голоси, але і вдруге перемога там дісталася Байдену.
До речі, Трамп і досі не визнає результати виборів, заявляючи про масові фальсифікації. Та після того, як Колегія виборників підтвердила обрання Байдена наступним президентом, віддавши йому 306 із 538 голосів, все ж погодився передати пост наступнику.
Війна за Нагірний Карабах
27 вересня Вірменія та Азербайджан розпочали бойові дії в Нагірному Карабаху, взаємно звинувативши одне одного в обстрілі прикордонних територій і провокуванні насильства. За два дні обидві країни оголосили воєнний стан і мобілізацію.
Бойові дії тривали 44 дні. Міністерство оборони Азербайджану заявило про загибель 2 783 військовослужбовців. У Вірменії ж оголосили про втрату понад 2 300 військових.
9 листопада президент Азербайджану Ільхам Алієв, прем'єр Вірменії Нікол Пашинян і президент Росії Володимир Путін підписали угоду про припинення війни в Нагірному Карабаху. Відповідно до цієї угоди, вірменська сторона втрачає значні території Нагірного Карабаху і всі окуповані райони навколо нього. Агдамський район і території, утримувані вірменською стороною в Газахському районі Азербайджанської Республіки, повертаються азербайджанській стороні.
Читайте також: "Це можна порівняти з Хіросимою та Нагасакі". Як мирні мешканці пережили війну за Нагірний Карабах
У Нагірний Карабах було введено російський та турецький військові контингенти. У відповідь Вірменію сколихнули протести, а вірмени, які проживали на спірних територіях, почали виїжджати та спалювати свої будинки.
Так, мешканці міста Кельбаджар в Нагірному Карабасі після оголошення про перехід деяких територій Азербайджану спалили всі свої будинки , щоб вони не залишились азербайджанцям.
Тим часом в Азербайджані святкували перемогу. На військовий парад до Баку приїхав президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.
Пожежі в Австралії
Масштабні лісові пожежі охопили Австралію ще у вересні 2019 року і припинилися лише наприкінці лютого 2020 року після тривалого періоду сильних злив.
Через лісові пожежі в країні загинуло понад мільярд тварин, як повідомили вчені з Університету Сіднея, щонайменше 33 людини, зруйновані тисячі будинків та вигоріло понад 12 млн гектарів землі.
Допомогу Австралії пропонувала й Україна, Київ був готовий відправити на спецоперації своїх рятувальників. Волонтери ж узялися за порятунок обпечених тварин. Їх шукали серед згарищ і забирали в спеціальні центри реабілітації. Світ збирав кошти для лікування коал і кенгуру.
Українці теж не залишилися осторонь. Харків'янка Юлія Іваненко стала шити спеціальні торбинки і ковдри для обпечених тварин і птахів.
У січні 2020 року стурбовані австралійці навіть вийшли на масові протести, щоб висловити невдоволення кліматичною політикою прем’єрміністру Скотту Моррісону. Учасники вимагали його відставки, оскільки вважали, що він не може впоратися із ситуацією в Австралії. Проте очільник уряду так і не пішов з посади.
Протести через закон про аборти у Польщі
22 жовтня Конституційний суд Польщі ухвалив рішення, яке фактично забороняє проведення в країні абортів. Судді визнали невідповідним конституції положення законодавства, яке дозволяло жінці перервати вагітність у випадку виявлення у плода важкого та незворотного дефекту або невиліковної хвороби, яка загрожує його життю. Активісти заявили, що у наслідок такого рішення КС жертвами нелегальних абортів можуть стати тисячі польських жінок.
Після рішення суду на вулиці Варшави вийшли близько ста тисяч людей. Учасники демонстрації несли плакати з написами "Досить!" "Моє тіло, моє рішення". Поліція застосувала проти них перцевий газ та фізичну силу.
За словами організаторів протестів , акції пройшли у 150 містах країни, зокрема у Варшаві, у Кракові, Познані, Вроцлаві, Катовіце та Лодзі.
Польське законодавство про аборти і до ухвалення резонансного рішення було одним з найсуворіших в Європі. Згідно із законом аборт дозволяється за трьох умов:
- якщо вагітність загрожує життю або здоров'ю матері;
- якщо медичний огляд покаже наявність у плода важкого і незворотного дефекту або невиліковної хвороби;
- якщо вагітність виникла в результаті кримінальних дій.
Такі положення законодавства призвели до появи в Польщі явища "абортивного туризму" в інші європейські держави, а також існування в країні "абортивного підпілля".
Вихід Сполученого Королівства З ЄС
31 січня 2020 року Сполучене королівство Великої Британії та Північної Ірландії перестало бути членом Європейського Союзу.
Відповідно до умов Угоди про вихід, британська сторона дотримуватиметься європейського законодавства та міжнародних зобов’язань в рамках ЄС до завершення перехідного періоду, який спливає 31 грудня 2020 року.
З 1 січня 2021 року Сполучене Королівство остаточно залишить внутрішній ринок ЄС та Митний союз після майже п'яти десятиліть членства. Наразі сторони й досі ведуть переговори щодо формату майбутніх відносин.
28 грудня 27 країн-членів ЄС одностайно дали зелене світло торговельній угоді з Великою Британією після Brexit, відкривши шлях до її тимчасового вступу в силу з 1 січня. Досі є розбіжності щодо інституційних меж правового поля та системи управління, від чого залежить захист громадян та бізнесу обох сторін, регулювання галузі риболовлі, зокрема збереження для європейських рибалок доступу до промислу у британських водах.
Для ЄС залишається принциповим дотримання Протоколу про Ірландію та Північну Ірландію, що має на меті зберегти цілісність ринку та відсутність жорсткого кордону.
Вибух у Бейруті
4 серпня на території порту ліванської столиці Бейрута прогримів вибух . Вибухова хвиля потрощила сусідні будівлі, знищила сам порт, а також повибивала вікна в центральному районі міста.
За словами очевидців, скло покривало більшу частину вулиць в районі порту.
За повідомленням міської влади, вибух торкнувся близько половини Бейрута, загальна площа якого становить близько 20 квадратних кілометрів. Внаслідок масштабної техногенної катастрофи в столиці Лівану загинуло понад 200 людей і майже 5000 поранено.
Вибухнуло 2750 тонн конфіскованої аміачної селітри. Ця хімічна речовина, що може застосовуватися як складова вибухівки, зберігалася на складі упродовж шести років без дотримання будь-яких запобіжних заходів. Керівництво порту знало про небезпечні речовини, але не уявляло, що їх тривале зберігання може призвести до такого.
Слідчий суддя Фаді Савван висунув звинувачення колишньому очільнику ліванського уряду Хасану Діабу за необережність і недбалість, які призвели до загибелі понад 200 людей внаслідок вибухів у порту Бейрута у серпні.
Також звинувачення за цими статтями були висунуті колишньому міністру фінансів Лівану Алі Хассану Калілу та попереднім міністрам з громадських робіт Газі Зейтер та Юссуфу Феніаносу. На думку судді, саме їхня необережність й недбалість призвели до загибелі понад 200 людей та тисячі постраждалих. Зазначається, що загалом у справі, яка розслідується у таємному режимі, затримали близько 30 чиновників.
Влада оцінює збитки у понад 3 млрд доларів, а загальні втрати економіки Лівану — у 15 млрд доларів.
Отруєння Олексія Навального
Російський опозиціонер Олексій Навальний знепритомнів 20 серпня 2020 року в літаку на шляху з Томська до Москви. Після екстреної посадки в Омську його госпіталізували, а через два дні доставили для лікування в берлінську клініку "Шаріте".
Експерти спецлабораторії збройних сил Німеччини на прохання клініки провели токсикологічний аналіз проб, взятих у Навального, і виявили в них сліди нервово-паралітичної речовини групи "Новачок". До аналогічних висновків незалежно один від одного прийшли лабораторії в Швеції і Франції, а також експерти Організації із заборони хімічної зброї.
Читайте також: Може вбити за 10 хвилин. П'ять фактів про "Новачок", яким отруїли російського політика Навального
Після 32 днів лікування Навального виписали з клініки. Він заявив, що не сумнівається: за його отруєнням стоїть президент РФ Володимир Путін.
За інформацією спільного розслідування The Insider, Bellingcat і CNN, замах на Навального скоїла в Томську спецгрупа з восьми оперативників ФСБ із секретного підрозділу відомства, які діяли під прикриттям Інституту криміналістики ФСБ. Осіб, причетних до отруєння, розслідувачі встановили за допомогою зіставлення даних білінгу стільникових телефонів з офлайновими базами даних.
Володимир Путін на це відповів так: "Дійсно, російські спецслужби наглядають за ним. Але це не означає, що його труїти треба".
Нещодавно Навальний опублікував відео, в якому спілкується з начебто одним із працівників ФСБ, що стежили за ним і брали участь у спецоперації. Навальний представився помічником керівника Ради безпеки РФ Миколи Патрушева. Він начебто намагався з’ясувати деталі операції для звіту. Зокрема Навальний поцікавився, чому операція була провалена, і співрозмовник розповів, що на це вплинув збіг обставин.
Прогрес SPACE X
Американська компанія SpaceX Ілона Маска стала першою приватною компанією, яка здійснила запуск пілотованого космічного корабля.
30 травня з Космічного центру Кеннеді у Флориді відбувся випробувальний політ багаторазового космічного корабля Crew Dragon з двома американськими астронавтами на борту. Командир корабля — Даглас Херлі, командир по спільних операціях з МКС — Роберт Бенкен.
Після успішного польоту 2 серпня капсула Crew Dragon з астронавтами приводнился в Мексиканській затоці біля узбережжя США.
А 16 листопада відбувся вже не тестовий, а повноцінний запуск першого комерційного пілотованого космічного корабля Crew Dragon-1. Капсула Crew Dragon була запущена на ракеті Falcon 9 з Космічного центру Кеннеді у Флориді.
17 листопада космічний корабель з чотирма астронавтами успішно пристикувався до Міжнародної космічної станції. На борту корабля перебували астронавти NASA Майк Гопкінс, Віктор Гловер, Шеннон Вокер та астронавт JAXA Соїчі Ногучі. Вони приєднались на МКС до астронавтки NASA Кетлін Рубінс та двох російських космонавтів, які перебувають на станції з середини жовтня.
Місія астронавтів NASA і JAXA на МКС триватиме шість місяців і закінчиться навесні 2021 року.
На 2021 рік заплановані ще два пілотовані польоти Crew Dragon до МКС. В рамках одного з них на станцію відправиться астронавт Європейського космічного агентства ESA француз Томас Піке. Крім того, в найближчі 15 місяців буде здійснено чотири безпілотних польоти для доставки на станцію необхідних вантажів.
Читайте також
Важким, бентежним, переможним: яким Україна запам'ятає "коронований" 2020 рік
