25 січня уряд Німеччини погодив передачу Україні танків Leopard 2. А ще — дозволив їхній реекспорт з інших країн. "Це рішення відповідає нашій чіткій лінії на підтримку України в міру наших можливостей. Ми діємо в координації з нашими партнерами", — прокоментував рішення канцлер Німеччини Олаф Шольц.
Воно вкрай довгоочікуване для України, яка просила танки західного зразка у партнерів від початку повномасштабного вторгнення. Чому Німеччині складно далося це рішення і як швидко ЗСУ тепер отримають техніку — розповідає Суспільне.
Чому Шольц так довго вагався, і врешті погодився
Ще кілька днів тому за підсумками зустрічі у форматі "Рамштайн" міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус казав, що єдиного рішення союзників щодо поставок Leopard 2 в Україну немає. На той момент Польща та Британія в межах "Талліннської декларації" уже заявила про готовність надати Україні танки західного зразка, але більшість країн чекала погодження від Німеччини — виробника Leopard 2.
"Є вагомі аргументи на користь поставки, є вагомі аргументи проти", — коментував Пісторіус. Тривалий час одним з аргументів "проти" аналітики називали застереження канцлера Шольца — він не хотів спричинити новий виток ескалації.
"Був страх щодо того, як відреагує Росія. Також певну роль зіграла й історична пам'ять часів Другої світової війни, після якої Німеччина була переможена і навіть близько не була в позиції, коли могла домінувати в якомусь аспекті, мусила інтегруватися у концепт багатосторонньої зовнішньої політики, не бути самою по собі", — говорить у розмові з Суспільним Сьюзан Стюарт, дослідниця Німецького інституту вивчення міжнародних відносин та безпекових питань.
Один з аргументів Шольц згодом відкинув і сам, заявивши, що про жодну "провокацію" (маючи на увазі, як Росія може розцінити поставки німецьких танків Україні — ред.) не йдеться. "Провокація — це агресивна війна Росії проти України", — наголосив він.
Другий ґрунтувався на очікуванні поки США вирішать надати Україні свої танки M1 Abrams (і це, врешті, сталося).
Колишній військовий, а нині німецький аналітик Ґеран Свістек у коментарі Суспільному зауважує, що не бачить якогось поворотного моменту, який примусив Шольца ухвалити рішення щодо танків: "Ми не можемо зазирнути у процес ухвалення рішень в Німеччині, в уряду немає чіткої стратегії комунікації. Він не пояснює, чому і як ухвалюють певні рішення і чому часом це триває так довго".
"Можливо, вплинуло й те, що німецький підхід є більш ретельним, систематичним — кроки щодо поставок мають бути чітко продумані наперед. Усі ці речі сприяють повільності процесу ухвалення рішень. До того ж звичайно, існують розбіжності в думках всередині правлячої коаліції, і зокрема всередині соціал-демократичної партії, до якої належить канцлер Шольц. Ці коливання постійно повторюються, і ми бачимо, що насправді Німеччині все ще бракує стратегії щодо війни та уявлення про те, як вона має закінчитися", — говорить Сьюзан Стюарт.
Чому Україна так потребувала танки Leopard 2
Україна вже отримувала танки від західних союзників — на додачу до власних та понад півтисячі захоплених в російської армії у боях. Але досі це були танки радянського зразка. За низкою характеристик вони подібні на Leopard 2, однак проблема в тім, що їх нині мало де можна полагодити й доукомплектувати.
А це принципова потреба: за словами військового експерта Європейської ради з міжнародних відносин Густава Гресселя, щомісяця Україна втрачає до 130 танків.
Перевага Leopard 2 — в їхній поширеності, що спрощує поставки боєприпасів, комплектуючих та ремонт. Загалом таких танків різних модифікацій є близько 2 тисяч на озброєнні 13 країн ЄС. На додачу до них Україна отримає обіцяні раніше Британією Challenger 2 та анонсовані США M1 Abrams — найближчі "родичі" Leopard 2.
Отримання танків західного зразка на цьому етапі війни забезпечить українській армії додаткову вогневу міць, щоб розбити російські оборонні лінії, а пізніше вони знадобляться для захисту від можливого поновлення російського наступу, відзначає видання Financial Times.
Експерти Міжнародного інституту стратегічних досліджень наголошують: щоби ці танки мали значний вплив на бойові дії, їх знадобиться близько сотні. Наразі за підрахунками видання Der Spiegel, йдеться про передачу союзниками 80-ти танків Leopard 2, з яких можна сформувати два батальйони по 40 одиниць. Німеччина на першому етапі планує надати роту з 14 танків Leopard 2 A6.
Але це абстрактні цифри, зауважує Ґеран Свістек — адже сама лише кількісна перевага танків не означає перемогу у війні: "Вам потрібно думати й про те, як захиститися, і як повернути окуповані території. Йдеться не лише про танки — потрібна й піхота, і системи протиповітряної оборони, часом ви використовуєте бойові вертольоти тощо. Не назву тут конкретну цифру: ясна річ, з 10-20 танками вам багато досягти не вдасться, але ймовірно з понад сотнею — так".
Коли саме чекати танки від Німеччини й партнерів
Борис Пісторіус анонсував, що Leopard 2 від Німеччини надійдуть в Україну за три місяці. Йдеться про танки, які перебувають на озброєнні Бундесверу, в активному використанні, отже не потребують тривалого процесу ремонту та оновлення. "Їх можна доставити за лічені дні. Однак танки ж не йдуть самі по собі — до них ще є певні комплектуючі, військовим треба пройти тренування. Все це почнеться дуже скоро. Також, можливо, треба буде владнати певні логістичні аспекти: чи будуть їх перевозити залізницею, як вони перетнуть кордон тощо", — пояснює Свістек. На поставки танків від інших країн може піти більше часу.
Попередньо, за даними Der Spiegel, з роти німецьких танків та Leopard 2 тієї ж модифікації з Фінляндії, Іспанії та Нідерландів буде сформовано один батальйон. Інший складуть основні бойові американські танки M1 Abrams разом з норвезькими та польськими танками. Навчання українських військових з використання танків Leopard, проводитимуть у Німеччині, розповіла Суспільному пані посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен. За її словами, на це піде декілька місяців.
Що далі
24 січня глава МЗС України Дмитро Кулеба озвучив новий напрямок роботи: отримання від партнерів винищувачів F-16. На думку Сьюзан Стюарт, із сьогоднішнім рішенням Шольца та західних союзників надати Україні танки, справді можна говорити про розблокування певного рівня військової допомоги. Однак очікувати наступного кроку від Німеччини, ймовірно, тепер знову доведеться тривалий час.
"Я сумніваюся, що Німеччина готова просто вже взятися за питання поставок F-16 чи чогось такого. Гадаю, спершу потрібно буде переварити рішення, які щойно ухвалили, і подивитися, як вони будуть втілюватися. Усі ті ж фактори знову гратимуть роль, і, гадаю, той же страх нової ескалації, теж нікуди не дінеться", — говорить Стюарт. На її думку, новим приводом для особливої обережності для німців та інших західних союзників може стати не стільки постачання певного виду зброї, скільки здобутки української армії: "Наприклад, дискусії можуть початися, коли ЗСУ впритул наблизяться до звільнення Криму".
Ґеран Свістек зауважує, що певна нерішучість німецького уряду в окремих аспектах збройної підтримки України уже помітно грає не на руку Німеччині. "Вона втрачає довіру серед союзників, зокрема серед східноєвропейських держав-членів НАТО. Уже зараз помітно, що велика частина ініціатив шириться саме на Східних флангах Альянсу, від країн Балтії, наприклад", — каже Свістек.
Водночас він застерігає від загрози перегонів на допомогу Україні: "Це не спорт. Мені не подобається градація, коли кажуть, хто на першому, другому чи третьому місці за кількістю допомоги. Якщо наша мета — підтримати Україну і разом протистояти російській агресії, мусимо діяти злагоджено. Не треба ніяких порівнянь".
Читайте також
- США передадуть Україні танки Abrams
- "Наші потреби в десятки разів більші, аніж можливості західних країн" — глава фонду "Повернись живим" Чмут
- "Ми маємо готуватись до наступу" — секретар РНБО Данілов
- Сергій Притула — про народні "Байрактари", "Спартани" та виступ у Конгресі США
