Рада підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт про мобілізацію

Рада підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт про мобілізацію

Важливо
Рада підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт про посилення мобілізації
Верховна рада. УНІАН

Верховна рада підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт 10449 про посилення мобілізації. "За" проголосували 243 депутати.

Про це повідомляють народні депутати Ярослав Железняк ("Голос") і Олексій Гончаренко ("Європейська Солідарність").

"Законопроєкт прийнято без пропозицій Комітету. Далі внесення правок 14 днів до 21 лютого і далі друге читання. Тобто найбільш ймовірно буде прийнято законопроєкт в цілому в останній тиждень лютого, підписаний на початку березня і вступить в силу через місяць, тобто у квітні", — написав Железняк.

Він також повідомив, як відбувалося голосування по фракціях:

  • Слуга Народу — 178
  • Європейська Солідарність — 0
  • Батьківщина — 0
  • Платформа за життя та мир — 17
  • За майбутнє — 7
  • Голос — 3
  • Довіра — 18
  • Відновлення України — 12
  • Позафракційні — 8
"Тепер 2 тижні на подачу правок. Далі їхній розгляд в комітеті з нацбезпеки. Далі голосування в Раді. Скоріш за все розгляд в залі буде відбуватися 22-23 лютого", — написав Гончаренко.
"Парламентарі мають чимало зауважень до мобілізаційного законопроєкту, тому багато моментів буде змінено. Зокрема до другого читання будуть шукати компроміси щодо відстрочки від військової служби для аспірантів, арешту рахунків", — йдеться у повідомленні в телеграм-каналі "Слуги Народу".

Як наголосили у "Слузі Народу", у першому читанні законопроект передбачає такі норми:

  • Людей з інвалідністю всіх груп звільнять від військової служби. Втім для осіб, чия інвалідність II та III груп (окрім військовослужбовців) була встановлена після 24 лютого 2022 року, передбачений повторний огляд.
  • Переглядається право відстрочки для працівників правоохоронних органів: БЕБ, ДБР, НАБУ, прокуратури, Національної поліції, Державної виконавчої служби, Служби судової охорони, патронатної служби.
  • Як і до цього, військовослужбовцям під час дії воєнного стану надається відпустка на 30 календарних днів частинами. Але тепер в документі прописано, що така частина має бути не менш ніж 15 календарних днів.

У парламенті наголошують, що до другого читання законопроєкт матиме зміни.

Як розповів Суспільному народний депутат із фракції  "Слуга Народу", член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко, депутати проголосували в першому читанні законопроєкт у тому вигляді, в якому він є на сайті.

“Далі депутати повинні подати правки — це днів 7. Після цього повинен секретаріат комітету опрацювати усі правки, зібрати в таблицю. Я думаю, протягом днів мінімум 20 це буде організаційна робота. Далі комітет збереться, буде приймати-відхиляти травки. Я думаю березень-середина березня, не раніше (ред. — друге читання)”, — пояснив Федієнко.

Він додав, що “за” голосували не всі депутати, зокрема, не дали своїх голосів “ЄС” і більшість нардепів із “Голосу”.

“Дискусія у всіх депутатів однакова, як у тих фракцій, так і в "Слуги Народу" і у мене особисто. Це все, що стосується порушення прав людини. Це треба буде прибирати, переписувати. Тому всі депутати виступають проти, але ми розуміємо, що треба запроваджувати нове законодавство. Те, що зараз відбувається з ТЦК, коли вони хапають на вулиці, це виглядає некоректно і не дає більше мотивації мобілізації, тому будемо над цим працювати”, — сказав Федієнко.

Він додав, що питання демобілізації повинно бути, але потрібно користуватися тими меседжами, які кажуть військові.

“Тому ми працюємо і будемо працювати над тим питанням, щоб демобілізація відбувалась, але мене особисто, в першу чергу, хвилює питання ротації. Зараз треба рівноцінним шляхом хлопців змінити, зі сходу на захід, бо хлопці на сході достатньо втомились, виснажені, такі питання теж піднімались”, — наголосив Федієнко.

Народна депутатка з фракції "Європейська Солідарність", членкиня комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз розповіла Суспільному, що в першому читанні вносити будь-які зміни не є можливо.

“Це можна якимось чином намагатись змінити до 2-го читання після того, як сьогодні ВРУ ухвалила за основу цей законопроєкт”, — сказала Фріз.

Вона розповіла, що в профільному  комітеті голосували після розгляду законопроєкту змін до мобілізації та альтернативного. Рішення було підтримати основний урядовий, відхилити альтернативні. За проголосували представники монобільшості — дали 12 голосів. Фракції “Голос” та “ЄС” утримались 5 голосами.

“Питання ставилося на комітеті — зокрема, мною — про необхідність прибрати (з пункту про демобілізацію через 36 місяців — ред.) рішення Ставки Головнокомандувача залишити 36 місяців безперервної військової служби, але залишити критерії, категорії, які б визначали, що якщо людина перебувала 12 місяців в зоні бойових дій, то там має по-іншому вестися облік, зокрема один до двох або один до трьох днів, але в першому читанні воно є в тій редакції, яку подав Кабмін”, — сказала Фріз.

За її словами, ця редакція є “антиконституційною, має корупційні ризики, про що говорить рішення антикорупційного комітету”.

“Редакція, яка на жаль не дає відповіді на питання про демобілізацію і є такою, що порушує права громадян. Я думаю, що правок буде багато від багатьох суб'єктів подання, маю на увазі депутатський корпус. Тому що категорично не підтримали цей законопроєкт у залі представники “Батьківщини”, “ЄС”, майже у повному складі “Голос” не підтримував і Група Разумкова. фактично в залі його підтримали представники монобільшості — “Слуги” та ОПЗЖ. Я сьогодні голосувала проти”, — сказала Фріз.

Раніше стало відомо, що комітет Верховної ради з питань оборони рекомендував прийняти у першому читанні законопроєкт щодо посилення мобілізації №10449.

Раніше Уповноважений Верховної ради з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до народних депутатів з проханням ухвалити законопроєкт про мобілізацію у першому читанні. Він заявив, що у вівторок ввечері відбулася нарада з міністром оборони України Рустемом Умєровим, на якій обговорили проєкт закону про мобілізацію. Перед тим 6 лютого Лубінець заявив, що нова версія законопроєкту про мобілізацію містить низку норм, які суперечать Конституції України.

Що відомо про законопроєкт щодо мобілізації

26 грудня 2023 року Кабмін вніс до Ради законопроєкт "Про удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби".

До цього президент Володимир Зеленський вказав, що під час обговорення питання стосовно закону про мобілізацію військові запропонували додатково призвати 450-500 тисяч людей.

Уряд 11 січня офіційно відкликав з парламенту законопроєкт про мобілізацію.

11 січня міністр оборони України Рустем Умєров заявив, що команда відомства вже підготувала нову редакцію законопроєкту про мобілізацію з урахуванням всіх пропозицій, погоджених в робочому порядку з депутатами на засіданнях Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

12 січня голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що терміни повторного внесення законопроєкту про мобілізацію до Верховної ради не обговорювалися.

30 січня Кабмін затвердив оновлену версію законопроєкту про мобілізацію та передав її до Верховної ради. Своєю чергою у МО вказали, що коментарі та зауваження до документа були враховані спільно з Генштабом ЗСУ, урядом та народними депутатами.

На початок