Тридцятирічним лікарем реанімаційного відділення Сергій Пестун з Кропивницького потрапив на Чорнобильську атомну електростанцію через рік після аварії на четвертому енергоблоці.
У Чорнобильській зоні Сергій Пестун вимірював рівень випромінювання у людей, що займалися ліквідацією наслідків аварії на станції.
"Я був начальником лабораторії. Ми сканували випромінювання людини: легені, щитоподібну залозу, де воно накопичувалося, черевну порожнину. Була вказівка "зверху" писати менший показник, але в мене була японська апаратура — там не можна записати менше ніж є. Людей до мене приводили цілими підрозділами".
У Чорнобильській зоні пропрацював три місяці — із середини квітня до середини липня 1987 року.
"Кажуть, що радіація не має кольору, смаку й запаху. Все це є. Люди, що там були, все це на собі відчували. Через два-три дні голос стає хриплим, з'являється присмак металу в роті. Якщо ти виїздиш звідти на чотири-п'ять днів, все відновлюється".
Зі слів кропивничанина, до роботи в Чорнобильській зоні ніхто не був готовий.
"Там всі були на рівних. Ніхто не думав, що це якийсь подвиг. Треба — то треба".
За роботу в Чорнобильській зоні чоловік отримав орден "За мужність". Як чорнобилець пішов на пенсію на вісім років раніше, має пільги – 50-відсоткову знижку на оплату за комунальні послуги та щомісяця отримує 250 гривень на продукти.
Нині чоловік працює кардіологом — у 66 років продовжує лікувати людей. Все життя займається спортом.
День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС — день пам'яті в Україні. Його відзначають щороку 14 грудня, в день закінчення будівництва саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком станції (1986 рік – ред.). Вибух на ньому стався 26 квітня 1986 року. Два теплових вибухи зруйнували енергоблок. На даху почалася пожежа. Утворилася радіоактивна хмара, яка накрила територію сучасної України, Білорусі, Росії, а також Швецію, Австрію, Норвегію, Німеччину, Фінляндію, Грецію, Румунію, Словенію, Литву та Латвію.
