У селі Аджамка Кіровоградської області пропонують безплатне житло для переселенців. Там облаштували Центр для людей, яким через війну немає де жити. Нині в ньому мешкають 17 жителів Херсонської, Харківської та Донецької областей. Розрахований Центр на 60 місць.
Про це Суспільному розповіла голова громади Тетяна Зайченко.
Наталія Якимчук з двома дітьми та мамою евакуювалися в Аджамку з окупованої росіянами Лівобережної частини Херсонської області у вересні 22 року. Відтоді живуть у центрі для переселенців.

"Я працюю вчителькою, вони почали "насідати" саме на школи й освітню галузь, почали пропонувати працювати на РФ. Я відмовилася, потім почалися переслідування. Заборонено було викладати саме в українській школі, і вчитися дітям онлайн в українській школі. То звичайно ми подумали, що треба нам виїжджати".
Умови в центрі Наталію влаштовують та хочеться у свій дім: "Ми живемо усі разом, а вдома звикли проживати самостійно, у своєму будинку. Але, на жаль, у нас напівзруйнований будинок, і я не знаю, в якому він зараз стані".
79-річна Раїса Карпенко – переселенка з Харкова. У серпні 22 виїхала з міста після того, як в багатоповерхівку, де жила, влучила російська ракета.
"Ми у восьмому під’їзді, а сьомий і дев'ятий побило. Троє людей згоріли живцем".

Раїса Карпенко першою заселилася в аджамський центр: "Я не люблю, щоб одна, люблю, щоб люди були. Тут з усіх кінців".
У Центрі живуть переселенці з Херсонщини, Харківщини, Донеччини, розповіла завідувачка центру Олена Лось. Із Запорізької виїхали, але приїжджають у гості.
Двоповерховий центр розрахований на 60 людей. Тут облаштували 22 кімнати. Будівля не використовувалася до повномасштабного вторгнення, розповіла голова громади. Тут планували облаштувати житло для людей з громади, які його не мали. За перші місяці повномасштабного вторгнення у Центрі мешкали понад тисяча людей.

У кожній кімнаті встановили ліжка, шафи, постелили лінолеум. На кожному поверсі є санвузли, душові, кухні, облаштували їдальню. За два роки з бюджету громади на це виділили 2,5 мільйона гривень.

"З 22 року ми почали своїми силами облаштовувати цей заклад, – говорить Тетяна Зайченко. – У цьому нам допомагали міжнародні організації. Це близько 20 одиниць техніки: електроплити, холодильники, бойлери, пральні машинки".
Проживання у центрі безплатне. Нині у громаді проживають 300 переселенців. Більшість орендують житло або купили.