21 рік з викрадення Георгія Гонгадзе. Хроніка

21 рік з викрадення Георгія Гонгадзе. Хроніка

21 рік з викрадення Георгія Гонгадзе. Хроніка Суспільне

21 рік тому, 16 вересня 2000 року був викрадений журналіст і засновник інтернет-видання “Українська правда” Георгій Гонгадзе. 2 листопада того самого року його обезголовлене тіло знайшли в Таращанському лісі.

Обставини смерті Гонгадзе у 2000 році стали національною драмою і приводом для протестів проти тодішнього президента України Леоніда Кучми. Під час "касетного скандалу" були опубліковані аудіозаписи, на яких Кучма, Володимир Литвин та інші високопоставлені чиновники нібито обговорюють необхідність змусити замовкнути Гонгадзе через його інтернет-статті про корупцію на високому рівні. Нікому не були пред'явлені звинувачення у відданні наказу вбити Гонгадзе.

Суспільне зібрало хроніку одного з найрезонансніших убивств в історії України.

16 вересня 2000 року – Коли зник Гонгадзе

Увечері 16 вересня 2000 року журналіст і засновник інтернет-видання "Українська правда" Георгій Гонгадзе зник після того, як залишив квартиру Олени Притули, головної редакторки видання. Останнього разу Притула бачила його близько 22:30, коли він прямував додому. Відтоді Гонгадзе більше ніхто не бачив. 

2 листопада 2000 року – Як вбили Гонгадзе

Обезголовлене тіло Георгія Гонгадзе знайшли у неглибокій ямі приблизно за 100 км від Києва. Офіційно генпрокуратура визнала, що знайдене в Таращанському лісі тіло належить журналістові, лише 3 вересня 2002 року. Рештки черепа, які за заявою Генпрокуратури належать Гонгадзе, знайшли через 9 років на Київщині.

28 листопада 2000 року – Початок "касетного скандалу"

Через два місяці після зникнення Гонгадзе тодішній голова Соцпартії України Олександр Мороз заявив, що має таємні записи розмов тодішнього президента України Леоніда Кучми й високопоставлених урядових чиновників (голова АП Володимир Литвин, міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко та голова СБУ Леонід Деркач), які проливають світло на вбивство і справу Георгія Гонгадзе.

Мороз заявив, що ці розмови дають підстави вважати, що тодішній президент Леонід Кучма причетний до зникнення Гонгадзе. Кучма всі звинувачення відкинув. Оприлюднення записів розмов стало початком "касетного скандалу".

27 лютого 2001 року

Генеральна прокуратура України визнала факт смерті Георгія Гонгадзе й порушила справу за статтею "Умисне вбивство".

15 травня 2001 року

Кучма заявив, що знає імена вбивць Гонгадзе. Наступного ж дня тодішній міністр внутрішніх справ Юрій Смирнов оголосив, що вбивство не має політичних мотивів і здійснене "з хуліганських міркувань" двома злочинцями, які загинули у грудні 2000 року.

22 жовтня 2003 року – Арешт генерала міліції Пукача

Генпрокурор Святослав Піскун підписав ордер на арешт начальника департаменту зовнішнього спостереження МВС України генерала міліції Олексія Пукача (як стало відомо у процесі розслідування, його підрозділ стежив за Гонгадзе) й оголосив, що розслідування наближається до завершення. Це викликало невдоволення Кучми. 

29 жовтня 2003 року – Звільнення генпрокурора Піскуна

Кучма звільнив генерального прокурора Святослава Піскуна та його заступника Віктора Шокіна, слідчу групу переформували, а Пукача випустили на свободу, знявши з нього всі звинувачення, й відправили на пенсію.

21 рік з викрадення Георгія Гонгадзе. Хроніка

Ексначальник департаменту зовнішнього спостереження МВС, генерал Олексій Пукач.

Грудень 2004 року – Помаранчева революція

Під час Помаранчевої революції Піскуну вдалося оскаржити своє звільнення. Як наслідок, він знову обійняв посаду генпрокурора, привів із собою стару команду та відновив розслідування. СБУ оголосила в розшук Олексія Пукача, який, як повідомив Святослав Піскун, є ключовим підозрюваним і свідком у "справі Гонгадзе". До 21 липня 2009 року Пукач перебував у міжнародному розшуку.

1 березня 2005 року – Вбивці затримані

Тодішній президент Віктор Ющенко офіційно заявив, що вбивці Георгія Гонгадзе затримані.

3 березня 2005 року – Загибель головного свідка

Генеральний прокурор України Святослав Піскун заявив, що його підлеглі мають намір наступного ранку допитати колишнього главу МВС Юрія Кравченка. До допиту Кравченко не дожив – 4 березня 2005 року його знайшли мертвим на своїй дачі в Конча-Заспі під Києвом. Кравченко помер від двох вогнепальних поранень у голову. За заявою слідства, ексміністр скоїв самогубство.

23 серпня 2005 року

Президент Віктор Ющенко посмертно присвоїв Гонгадзе звання Героя України.

23 листопада 2005 року

Апеляційний суд Києва прийняв до розгляду кримінальну справу за обвинуваченням Миколи Протасова, Валерія Костенка й Олександра Поповича в умисному вбивстві журналіста Георгія Гонгадзе. Слухання пройшло в закритому режимі.

19 грудня 2005 року

Відбулося чергове слухання справи про вбивство Георгія Гонгадзе. Воно також проходило у закритому режимі, що викликало критику з боку ЗМІ. 9 січня 2006 року вже у відкритому режимі Апеляційний суд Києва почав розгляд по суті кримінальної справи про вбивство Георгія Гонгадзе, але і це засідання відбувалося без преси через занадто малу залу. Зрештою журналісти написали колективну заяву в міліцію з вимогою порушити кримінальну справу за фактом перешкоджання журналістській діяльності.

29 серпня 2006 року 

Мати загиблого Леся Гонгадзе заявила, що відмовляється від участі в подальших процесах, оскільки не довіряє ані перебігу розслідування, ані суду.

12 червня 2007 року 

Апеляційний суд Києва продовжив розгляд справи про виконавців вбивства журналіста Георгія Гонгадзе у відкритому режимі.

15 березня 2008 року – Хто вбив Гонгадзе

Апеляційний суд Києва засудив обвинувачених у вбивстві Георгія Гонгадзе: Миколу Протасова до 13 років позбавлення волі, Валерія Костенка й Олександра Поповича – до 12 років позбавлення волі.

21 рік з викрадення Георгія Гонгадзе. ХронікаУНІАН

Звинувачувані в здійсненні вбивства журналіста Георгія Гонгадзе Микола Протасов (ліворуч) і Валерій Костенко в очікувінні вироку під час судового засідання в Києві у суботу, 15 березня 2008 року.

22 липня 2009 року – Пукач назвав імена замовників

Затриманий напередодні українськими правоохоронними органами колишній керівник департаменту зовнішнього спостереження і кримінальної розвідки МВС України генерал Олексій Пукач визнав свою причетність до вбивства Георгія Гонгадзе і назвав імена замовників: Леонід Кучма, Юрій Кравченко, Володимир Литвин і на той час перший заступник МВС Микола Джига.

28 липня 2009 року 

У селі Сухоліси (Білоцерківський район), на місці, яке Пукач зазначив під час допиту, знайшли фрагмент черепа, який, імовірно, належить Георгію Гонгадзе. 31 липня там же знайшли гумові рукавички, в яких Олексій Пукач міг обезголовлювати тіло журналіста.

22 березня 2011 року – Справа проти Кучми

Заступник генпрокурора Ренат Кузьмін заявив, що проти Леоніда Кучми порушено кримінальну справу за підозрою у причетності до вбивства Гонгадзе. Кучмі обмежили виїзд з України. Наступного дня Кучма прибув на допит у генпрокуратуру, але відмовився від очної ставки з майором своєї охорони Миколою Мельниченком, який нібито записував розмови в кабінеті президента. Проте 4 квітня очна ставка таки відбулася.

24 березня 2011 року – Допит Кучми

У Кучми була очна ставка з Олексієм Пукачем, після чого йому висунули звинувачення, які базувалися на плівках і свідченнях Миколи Мельниченка й Олександра Мороза. 26 квітня оголосили про завершення розслідування.

21 рік з викрадення Георгія Гонгадзе. Хроніка

Експрезидент України Леонід Кучма (в центрі), виходить з будівлі Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України в Києві, в четвер, 24 березня 2011 року.

21 жовтня 2011 року – Скасування справи проти Кучми

Конституційний суд оприлюднив рішення, згідно з яким обвинувачення у скоєнні злочину не може ґрунтуватися на даних, отриманих незаконним шляхом. У грудні того ж року постанову генпрокуратури про порушення кримінальної справи щодо Кучми було скасовано.

29 січня 2013 року – Вирок Пукачу

Олексій Пукач засуджений до довічного позбавлення волі за вбивство Георгія Гонгадзе. У вироку було зазначено, що Пукач частково визнав свою провину: він повідомив, що отримав наказ вести спостереження і вбити журналіста від тодішнього міністра внутрішніх справ України Юрія Кравченка. Пукач також заявив, що він накинув ремінь на шию, щоб налякати, а смерть Гонгадзе була нещасним випадком.

22 березня 2016 року – Похорон Гонгадзе

Георгія Гонгадзе поховали у дворі церкви Миколи Набережного на Подолі в Києві після проведення траурної церемонії.

21 травня 2019 року – Премія Георгія Гонгадзе

Український ПЕН, Асоціація випускників Києво-Могилянської Бізнес-Школи та видання "Української правди" заснували премію імені Георгія Гонгадзе, яку присуджують раз на рік 21 травня – у день народення вбитого журналіста.

Лауреатами премії стали:

  • публіцист та історик грузинського походження Вахтанґ Кіпіані (2019);
  • публіцист, філолог-літературознавець та ведучий суспільно-політичного ток-шоу "Зворотний відлік" на UA: Перший Павло Казарін (2020);
  • ведуча суспільно-політичного ток-шоу "Зворотний відлік" та програми ="Святі та грішні" на UA: Перший Мирослава Барчук (2021).

30 листопада 2020 року – "Справа Гонгадзе як дзеркало епохи"

До 20-ї річниці "касетного скандалу" українські журналісти запустили мультимедійний проєкт "Справа Гонгадзе як дзеркало епохи". Документальний фільм, подкаст і серія детальних інтерв'ю з колегами та друзями Гонгадзе відповідає на питання "до чого призвів касетний скандал?", "що сталося з його фігурантами" та чому "плівки Мельниченка так і не стали доказом у спрві на суді?".

11 вересня 2020 року

Адвокатка Тетяна Костіна заявила, що з матеріалів кримінального провадження зникли слова засудженого Пукача про те, що до цієї справи причетний Леонід Кучма та Володимир Литвин.

За словами Костіної, "плівки Мельниченка" – не єдиний доказ причетності Кучми до вбивства, оскільки є ще такий вагомий доказ, як свідчення виконавця вбивства Гонгадзе Пукача.

16 вересня 2020 року

16-17 вересня в Україні вшановують загиблих журналістів. Пам’ятні заходи заплановані у Києві та кількох обласних центрах. Журналісти збиратимуться біля могил вбитих колег аби вшанувати їхню пам'ять.

У Києві на Хрещатику встановили меморіальну дошку журналісту і засновнику інтернет-видання “Українська правда” Георгію Гонгадзе. Виготовлення дошки ініціювала Київська міська рада. Її автором став скульптор Василь Маркуш. Проєкт погодженою з вдовою журналіста Мирославою Гонгадзе.

Замовники вбивства досі не встановлені.

Читайте також

5 найгучніших журналістських розслідувань України

"Хто вбив Павла?". 4 роки з дня загибелі журналіста Шеремета. Хронологія

Два роки з дня нападу на активістку Катю Гандзюк: хроніка розслідування

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди