Український журналіст білоруського походження Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в центрі Києва внаслідок вибуху автомобіля, в якому їхав на ефір авторської ранкової програми. Шеремет був у машині один і за кілька хвилин помер у кареті "швидкої".
У четверту річницю загибелі журналіста неподалік перехрестя вулиць Івана Франка та Богдана Хмельницького встановили меморіал, а посольство США в Україні долучилось до вимог неупередженого розслідування і правосуддя для виконавців та замовників злочину.
Правоохоронці стверджують, що знайшли виконавців. Але їхні імена досі не розголошуються, справа все ще в суді, а версія слідства виглядає дуже суперечливо. Суспільне пригадує подробиці слідства, яке триває вже 4 роки.
20 липня 2016 року – Вибух
У Києві невідомі підірвали автомобіль, в якому перебував відомий журналіст Павло Шеремет. Вибух прогримів на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка практично відразу ж, як Шеремет виїхав з дому (близько 7:45). Витягнутий очевидцями з салону автомобіля, Шеремет залишався живим протягом декількох хвилин і помер в машині "швидкої допомоги".
20 липня 2016 року – "Російський слід"
Радник глави МВС Зорян Шкіряк повідомив, що попередньо слідство розглядає такі причини вбивства журналіста Павла Шеремета як професійна діяльність, неприязні стосунки і "російський слід".
22 липня 2016 року – Відеозапис
Сайт "Обозреватель" оприлюднив відеозапис імовірних виконавців вбивства. На відео з фрагментами записів камер спостереження поблизу будинку, де жив Шеремет, зафіксовано чоловіка й жінку, які вночі 20 липня провели підготовку та заклали вибухівку в автомобіль. Відповідно до відео, вибуховий пристрій було закладено о 2:40.
4 серпня 2016 року – Перший офіційний звіт
МВС офіційно повідомило, що слідство розглядає 4 основні версії вбивства Шеремета: неприязні стосунки, професійна діяльність, дестабілізація ситуації та замах на Олену Притулу. Також повідомлено про вилучення понад 140 терабайтів відео з понад 150 камер спостереження та підтверджено підозру у виконанні злочину особами з відео, опублікованого 22 липня.
8 лютого 2017 року – Вибуховий пристрій
На брифінгу начальник Головного слідчого управління Олександр Вакуленко заявив, що вибуховий пристрій для вбивства Павла Шеремета було виготовлено кустарним способом з використанням елементів протипіхотної міні направленої дії МОН-50 та електродетонатору типу ЕДП. Міна була закріплена мінімум двома магнітами внизу авто зовні під водійським сидінням.
10 травня 2017 року – "Вбивство Павла"
Журналісти Слідство.Інфо й Проєкту розслідування корупції та організованої злочинності випустили документальний фільм під назвою "Вбивство Павла". У ньому йдеться про те, що співробітник СБУ був біля дому Шеремета в ніч перед інцидентом.
Травень 2017 – грудень 2019
Протягом двох років інформація про перебіг слідства залишалася "засекреченою" для журналістів. На початку 2018 року представник Служби безпеки України заявив, що слідчі досі формують доказову базу, але розкриттю вбивства перешкоджають "обставини".
12 грудня 2019 року – Нові підозрювані
На брифінгу поліція назвала підозрюваних у вбивстві. Це лідер гурту Riffmaster, військовий Андрій Антоненко, кардіохірургиня та волонтерка Юлія Кузьменко й військова медсестра Яна Дугарь. За версією слідства, вибухівку під авто Шеремета заклали Кузьменко й Антоненко. Розвідку на місці злочину вела Яна Дугарь. У вироблені вибухівки підозрюють раніше судимого атовця Владислава Грищенка. У справі також фігурує його дружина Інна.
12 грудня 2019 року – Андрій Антоненко
Музиканта Андрія Антоненка звинуватили у причетності до вбивства на основі принту на одязі. Окрім того, слідство вважає, що Антоненка видає специфічна хода: через перенесену операцію на нозі він шкутильгає, як і чоловік на відео у день вбивства Шеремета поблизу місця вибуху.
12 грудня 2019 року – Яна Дугарь
Розвідницею, за версією слідства, була Яна Дугарь. Зокрема під час брифінгу Міністерства внутрішніх справ поліція продемонструвала відео, на якому, на думку слідчих, Яна Дугарь кілька разів фотографує, де розміщені камери поблизу місця вибуху. Їй було вручено підозру в умисному вбивстві.
12 грудня 2019 року – Юлія Кузьменко
Юлія Кузьменко була медикинею Майдану, після початку АТО долучилася до волонтерського руху. У 2018 році була включена до списку 100 найвпливовіших жінок України за версію журналу Фокус. Її слідство підозрює у закладанні вибухівки під авто Шермета. Поліція також опублікувала аудіопрослуховування телефонної розмови, де жінка з голосом, схожим на Кузьменко, обговорює зі співрозмовницею "обстріл Києва з Граду".
14 грудня 2019 року – Запобіжні заходи
Печерський районний суд Києва обрав запобіжні заходи новим підозрюваним у справі про вбивство Шеремета. Антоненка й Кузьменко суд арештував на два місяці. Дугарь відправили під цілодобовий домашній арешт. У Міністерстві внутрішніх справ не виключили, що коло підозрюваних у справі про вбивство Шеремета може розширитись.
20 грудня 2019 року – Штурм
Судді перенесли засідання щодо оскарження запобіжного заходу для Юлії Кузьменко, у відповідь на це адвокат Владислав Добош і прихильники Юлії відмовились покидати залу засідань, провівши там кілька годин, поки не втрутилися правоохоронці. У МВС Суспільному повідомили, що спецпідрозділи вимушені були штурмувати суд, оскільки прихильники Кузьменко блокували залу, не даючи вивести її звідти.
20 грудня 2019 року – У справі оновили прокурорів
Стало відомо, що начальник Управління нагляду за дотриманням законів Національною поліцією Генпрокуратури Олександр Лукашенко, який веде справи проти підозрюваних у вбивстві Шеремета, не пройшов атестацію. Він підписував підозру сержанту спеціальних операцій і музиканту Андрію Антоненку, повідомив адвокат. Як зазначила пресслужба Генпрокуратури, тепер процесуальний нагляд у провадженні забезпечує група прокурорів у складі шести працівників відомства.
22 грудня 2019 року – "АвакOFF"
Біля Офісу президента України 22 грудня пройшла акція з вимогою відставки міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Близько 50 пікетувальників прийшли з плакатами "АвакOFF" і "Аваков у відставку".
31 січня 2020 року – "Неіснуюче алібі"
У МВС заявляють, що свідки намагаються створити підозрюваним у вбивстві журналіста Павла Шеремета неіснуюче алібі. Зокрема, йдеться про один із випадків, коли знайомий одного з підозрюваних, музиканта та сержанта сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, у прямому ефірі заявив, що у ніч вбивства підозрюваний був у нього.
4 лютого 2020 року – Розслідування продовжили
Офіс Генерального прокурора продовжив строк розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета до чотирьох місяців.
21 травня 2020 року – Слідство змінило підозру фігурантам справи
Матеріали по Андрію Антоненку, Юлії Кузьменко та Яні Дугарь було виділено в окремі кримінальні провадження і змінено підозри. Антоненко відтоді не проходить у справі як організатор злочину.
2 липня 2020 року – "Справа готова для передачі до суду" – поліція
У поліції повідомили, що справа готова для передачі до суду, а початок розгляду залежить від адвокатів підозрюваних, що мають ознайомитися з матеріалами.
42 дні минуло від моменту завершення досудового розслідування у провадженні й відкриття матеріалів підозрюваним та їхнім захисникам.
16 липня 2020 року – Продовження запобіжних заходів
Печерський районний суд продовжив запобіжні заходи фігурантам справи про вбивство журналіста Павла Шеремета. Музиканта Андрія Антоненка та дитячу лікарку Юлію Кузьменко залишили під вартою до вересня, а військовій медсестрі Яні Дугарь запобіжний захід пом’якшили. Їй дозволили, зокрема, спілкуватися з військовослужбовцями, з якими вона проходить службу.
20 липня 2020 року – Пам’ятник
У Києві неподалік перехрестя вулиць Івана Франка та Богдана Хмельницького встановили меморіал журналісту Павлу Шеремету. На акцію пам’яті прийшло понад 100 людей, серед яких були журналісти та друзі. "Цей пам’ятник – символ незалежної журналістики, символ того, що треба бути сміливим і чесним. Я сподіваюсь, що більше ми такого не допустимо", – сказав друг Шеремета Геннадій Чижиков.
