Україна запроваджує ліцензування експорту зерна до п’яти країн Східної Європи і наразі не експортує до 5 прикордонних країн агропродукцію без їхнього погодження.
Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський під час зустрічі міністрів сільського господарства країн Вишеградської групи (Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини).
Він зазначив, що Україна вводить внутрішню процедуру верифікації експорту чотирьох культур (кукурудза, ріпак, соняшник, пшениця) до п'ятьох країн ЄС.
"Ця процедура передбачає видачу ліцензії від українського уряду протягом 30 днів з дня отримання заявки на експорт. Відповідна постанова уже ухвалена, а тому експорт до п'яти країн без їхнього погодження вже не відбувається. Протягом цих 30 днів Україна інформує ЄК комісію та відповідну країну про отримання заявки на експорт", — сказав міністр.
Сольський зазначив, що механізм, коли експорт без погодження від країни-сусіда не відбувається, є максимально конструктивним і зрозумілим, та враховує інтереси усіх сторін. Україна надіслала країнам сусідам пропозиції як саме діятиме такий механізм і очікує відповідей та можливих варіантів рішень. На сьогодні офіційна відповідь надійшла від Румунії.
Міністр подякував кожній країні за розуміння, бажання та можливість спілкуватися для вирішення ситуації з українським агроекспортом.
Що відомо про припинення імпорту українського зерна
Після повномасштабного вторгнення Росії українські порти у Чорному морі були заблоковані, через що Україна, один із найбільших у світі експортерів зерна, була змушена шукати альтернативні маршрути постачання, зокрема через Польщу та Румунію.
Протягом 2022-го року Польща та Румунія спільно сприяли експорту зернових з України. Додаткова пропозиція зерна на їхніх ринках спричинила тиск на фермерів, оскільки вплинула на ціни та можливості зберігання зернових. У двох країнах відбувалися місцеві протести проти урядів.
За оцінками ЄК, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили 417 мільйонів євро від напливу дешевшого українського зерна на їхні ринки.
2 травня Європейська Комісія тимчасово обмежила продаж пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику українського походження у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині. 5 червня ЄК продовжила обмеження на імпорт української агропродукції до 15 вересня 2023 року.
19 липня міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь у коментарі Reuters заявив, що Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія і Словаччина попросять ЄС подовжити заборону на імпорт українського зерна щонайменше до кінця 2023 року.
15 вересня Єврокомісія не продовжила заборону на імпорт українського зерна в сусідні з Україною країни ЄС. Водночас Україна погодилася запровадити правові заходи (як, наприклад, систему ліцензування експорту) протягом 30 днів, щоб уникнути сплеску цін на зерно.
Після цього Словаччина, Польща та Угорщина в односторонньому порядку заборонили імпорт агропродукції з України. Керівна партія Польщі особливо прагне зупинити цей потік, оскільки її успіх на виборах 15 жовтня тісно пов'язаний із базою підтримки сільського населення, яке незадоволене збільшенням українського сільськогосподарського імпорту.
18 вересня міністерка економіки Юлія Свириденко повідомила, що Україна подала позов до СОТ проти Польщі, Угорщини та Словаччини, які продовжили заборону на імпорт українського зерна всупереч рішенню Єврокомісії про скасування обмежень.
