Україна та держави-члени Євросоюзу зустрінуться у Брюсселі 28 вересня, щоб обговорити імпорт зерна.
Про це повідомила речниця Європейської комісії Міріам Гарсії Феррер.
"Сьогодні ми завершили розробку наших коментарів щодо українського плану дій, який був представлений у понеділок в ході зустрічі Координаційної платформи. Обміни думками були дуже конструктивними, і ми бачили позитивний шлях вперед. Сьогодні ми надіслали запрошення до участі у наступній зустрічі Координаційної платформи наступного четверга. Ми матимемо можливість завершити роботу над цим планом дій, щоб він міг запрацювати якомога швидше", — сказала спікерка.
Феррер зазначила, що заданий план дії з вирішення питання зернового експорту був розроблений Україною й має різні складові, які охоплюють:
- встановлення більш жорсткого контролю за експорт продукції;
- проведення інформаційної кампанії з роз’яснення вразливості ринків у країнах-сусідах;
- узагальнення інформації щодо кінцевих споживачів української сільськогосподарської продукції.
Головним елементом є запровадження ліцензування експортних операцій з аграрними продуктами, на які раніше поширювались захисні заходи з боку ЄС, зокрема пшеницю, кукурудзу, насіння соняшника та ріпаку.
"Цей план дій, що був представлений Україною, стосується п'яти країн: Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії й Болгарії. Є конструктивна участь з боку всіх сторін. Ми працювали протягом тижня та сподіваємося, що зможемо вирішити цю ситуацію швидко", — додала речниця.
Що відомо про припинення імпорту українського зерна
Після повномасштабного вторгнення РФ українські порти у Чорному морі були заблоковані, через що Україна, один із найбільших у світі експортерів зерна, була змушена шукати альтернативні маршрути постачання, зокрема через Польщу та Румунію.
Протягом 2022 року Польща та Румунія спільно сприяли експорту зернових з України. Додаткова пропозиція зерна на їхніх ринках спричинила тиск на фермерів, оскільки вплинула на ціни та можливості зберігання зернових. У двох країнах відбувалися місцеві протести проти урядів.
За оцінками Єврокомісії, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили 417 мільйонів євро від напливу дешевшого українського зерна на їхні ринки.
2 травня Європейська комісія тимчасово обмежила продаж пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику українського походження у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині.
5 червня ЄК продовжила обмеження на імпорт української агропродукції до 15 вересня 2023 року. Обмеження стосувалися імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України. Водночас сфера застосування цих заходів до даних продуктів скорочувалася з 17 до 6 тарифних ліній.
15 вересня Єврокомісія не продовжила заборону на імпорт українського зерна в сусідні з Україною держави-члени ЄС.
Після цього Словаччина, Польща та Угорщина в односторонньому порядку заборонили імпорт сільськогосподарської продукції з України.
18 вересня міністерка економіки Юлія Свириденко повідомила, що Україна подала позов до СОТ проти трьох країн, які продовжили заборону на імпорт українського зерна всупереч рішенню ЄК про скасування обмежень.