Президент Володимир Зеленський у межах візиту до Нью-Йорка на 81-шу сесію Генеральної асамблеї ООН повідомив, що провів зустріч з американськими сенаторами. Під час неї сторони обговорили посилення санкційного тиску на Росію та зміцнення української ППО.
Про це він написав у Telegram 22 вересня.
Зокрема, він подякував сенаторам за ухвалення законопроєкту про санкції проти Росії та Ірану, ініційованого покійним сенатором Ліндсі Ґремом.
«Розпочав візит до Нью-Йорка із зустрічі з сенаторами США. Подякував за сильну двопартійну підтримку України та голосування за санкційний законопроєкт Ліндсі Ґрема. Дуже правильний крок. І коли його вдасться повністю реалізувати, мир і гарантована безпека точно стануть ближчими», — написав президент.
За його словами, під час зустрічі сторони домовилися про тіснішу співпрацю команд у санкційному напрямі.
Він також розповів сенаторам про пропозиції щодо деескалації, які розраховує обговорити на зустрічі з президентом США Дональдом Трампом 22 вересня. Крім того, сторони обговорили потреби України у «перехоплювачах балістики та виклики перед зимою».
«Є речі, які можемо зробити разом з Америкою, щоб захистити життя. Американські «петріоти» зараз замінити неможливо, і чим більше антибалістичного захисту матиме Україна, тим менше у Росії буде зухвалості продовжувати удари й затягувати війну», — написав Зеленський.
Нагадаємо, вночі президент Володимир Зеленський повідомив, що разом із першою леді Оленою Зеленською та дипломатичною командою прибув до Нью-Йорка на 81-шу сесію Генеральної асамблеї ООН. Очікується, що він проведе близько 20 зустрічей. Перші переговори він вже провів з президентом Франції Емманюелем Макроном.
Раніше Суспільне повідомляло, що президент України Володимир Зеленський 22 вересня планує зустрітися з президентом США Дональдом Трампом у Нью-Йорку. Серед тем переговорів — дипломатичні зусилля щодо завершення війни, енергетика, додаткові системи ППО та можливість ліцензійного виробництва ракет Patriot в Україні.
6 вересня Зеленський провів у Києві переговори зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Сторони обговорювали можливість відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, а також домовилися про наступну зустріч представників України, США та Європи.
Після цих переговорів Зеленський заявив, що Україна розраховує на додатковий американський «зимовий пакет», зокрема ракети для систем протиповітряної оборони.
Що відомо про закон Грема
Законопроєкт розробили республіканець Ліндсі Грем та демократ Річард Блюменталь, однак усього він має 119 співавторів з-поміж конгресменів — як демократів, так і республіканців, — які підтримують Україну.
Законопроєкт був переглянутий двічі — спершу, ще до смерті Грема 11 липня, сенатори за погодженням із Білим домом пом'якшили деякі його положення.
Перша редакція передбачала можливість запровадження мит щодо понад 60 країн, а тепер документ зосереджується лише на п'яти основних імпортерах нафти та п'яти імпортерах природного газу. Також в оригінальній версії йшлося про 500% тарифи щодо країн імпортерів російської нафти та газу, а у погодженій президентом США версії йдеться про тарифну ставку від 0 до 100% і остаточне рішення щодо визначення конкретних тарифних ставок щодо кожної окремої країни буде ухвалене торговим представником США.
Вже після смерті Грема, Трамп, посилаючись на бажання покійного сенатора, попросив додати до документа і санкції проти Ірану та «військового крила» Хезболли.
7 серпня за законопроєкт проголосував Сенат США, а 16 вересня його остаточно ухвалили у Палаті представників. Документ підтримали 262 конгресмени, проти були 159.
18 вересня президент США Дональд Трамп підписав закон покійного сенатора Ліндсі Грема про антиросійські санкції. Він надає американському президенту право запроваджувати до 100% мита проти країн, які купують російські енергоносії.
Президент України Володимир Зеленський подякував Трампу за підписання закону, а також сенаторам і членам Палати представників за його підтримку в Конгресі.
На законопроєкт Грема відреагували у Росії, Китаї та Індії. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва «спостерігає за розвитком ситуації», назвавши такий крок з боку американських законодавців «недружньою акцією».
У МЗС Китаю виступили проти законопроєкту та заявили, що американські обмеження не повинні впливати на економічну й торговельну співпрацю Пекіна з іншими державами. В індійському МЗС сказали, що «взяли до відома» ухвалений документ, однак Нью-Делі й далі закуповувати енергоносії у різних постачальників з урахуванням «ринкової динаміки».
