Звинувачувати ті країни, які вводять обмеження на ввезення українського зерна — некоректно і неправильно. Про це у коментарі Суспільному сказав перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України Михайло Непран. Фахівці пояснили журналістам Суспільного, у чому проблеми з ввезенням зерна з України. Зокрема, загострення ситуації пов'язане і з майбутніми парламентськими виборами у Польщі.
“По-перше, хочу сказати, зради немає. Якщо повернутися на рік назад, коли ми підписали угоду про зону вільної торгівлі з європейською спільнотою, ми домовилися про поставки про експорт товарів — українських до європейської спільноти, в тому числі аграрних”, — пояснив Непран.
За його словами, взагалі в Європі аграрний ринок є одним з найбільш жорстко регламентованих і найбільш чутливих.
“Нам коли встановили угоду про зону вільної торгівлі, то йшлося про безмитне оформлення, безмитні поставки експортного нашого сільськогосподарського збіжжя в певних кількостях. І звісно там йшлося про тисячі, десятки, сотні тисяч тонн, але не про мільйони, які попали після 24 лютого минулого року”, — сказав представник Торгово-промислової палати.
Він додав, що, відповідно до домовленостей, більше йшлося про транзит і постачання зерна в треті країни.
“В результаті коли нам дали — хтось втратив. Просто так нічого не береться. От і вийшла така ситуація, що замість того щоб іти транзитом через ці країни, іти далі на інші країни — знайшлися ділки, українські і польські, які домовилися: “чого нам гнати на балтійські порти, давайте купимо у вас тут, дайте знижку”, — зазначив Непран.
За його словами, внаслідок цього українське зерно почали продавати Польщі зі знижкою — на 30-50 доларів дешевше, аніж польське.
“Польський фермер, який взяв кредит, посіяв, зібрав — і виявилося, що восени минулого року ніхто у нього зерно не купує. Він у збитках, на грані банкрутства. При цьому, політично Польща наш головний союзник. Цей фермер платить податки за рахунок яких, допомагають українцям. А тепер українці привезли своє зерно і він збанкрутів . Тож їхня логіка зрозуміла”, — сказав Непран.
Він також зазначив, що тут іще важлива політична боротьба у Польщі. Восени в країні плануються чергові парламентські вибори. Тож опозиція скористалася цією ситуацією, щоб критикувати діючу владу. Плюс до цього, нікуди не ділася російська агентура, яка є у європейських країнах.
“У нас є інші ринки, які чекають українське зерно. Це північна Африка, екваторіальна Африка, Близький, Середній Схід”, — додав Непран.
За його словами, критичного нічого не має, завтра в Україні не почнеться криза. Буде непроста розмова і переговори українського Мінагро із Польщею та іншими країнами, прогнозує перший віцепрезидент Торгово-промислової палати.
“Найімовірніше, ми домовимося, але буде жорсткий контроль над транзитом, портами. У цій ситуації буде зупинений імпорт. Зараз наводять цифри: минулого року — 30 тонн зернових у Польщі, наші завезли від 2 до 3 мільйонів тонн. Це дуже багато. Україна по суті зірвала ринок”, — сказав Непран.
Що кажуть у Міністерстві аграрної політики та продовольства
Як розповів Суспільному заступник міністра аграрної політики та продовольства Маркіян Дмитрасевич, насправді якість українського зерна хороша і не гірша польського зерна, а може, навіть і краща будь-якого іншого зерна в світі. Це підтверджується величезним попитом на українське зерно, в тому числі переробної галузі європейської.
“Ми розуміємо, що в Польщі в жовтні будуть вибори і на наш погляд, коли починається політика, тоді здоровий розрахунок і цифри відходять на другий план”, — сказав посадовець.
Він пояснив, що у кожної партії зерна — кукурудзи, пшениці, ріпака, сої — є продавець та покупець. В продавця та покупця є свої контракти, в яких визначаються вимоги до якості.
“Наприклад якщо я беру пшеницю для споживання людьми для виготовлення макаронів, хлібобулочних виробів, на борошно, то звичайно, вимоги набагато вищі ніж до пшениці, яка використовується для виготовлення кормів для тварин. Це все прописується в контракті, сторони погоджують яким чином вони здійснюють перевірку, які документи приймаються покупцем”, — розповів Дмитрасевич.
Зазвичай, якщо йдеться про зерно для людського споживання, то має бути фітосанітарний сертифікат. Якщо для виготовлення кормів, то потрібен ветеринарний сертифікат. З двох сторін відбувається перевірка, продавець надає такий сертифікат, покупець перевіряє якість того, що він купує.
“Для нас були зняті мита та квоти на постачання всією сільськогосподарської продукції і ні яких умов про транзит в треті країни поза межі ЄС чи якісь інших додаткових умов не висувалося”, — додав заступник міністра.
Що кажуть трейдери
Україна повинна дотримуватися стандартів ЄС при вирощуванні зерна, бо це стандарти ЄС і їх мусять дотримуватися країни-члени ЄС, розповів Суспільному польський трейдер Артем Абдулов. Він пояснив, що при експорті зернових культур з України в Польщу, Угорщину, Німеччину чи інші країни ЄС треба дотримуватися норм фітосанітарних і ветеринарних служб. Зокрема, показувати необхідні протоколи аналізів, чи це пестициди, чи це сальмонела, які вимагають прикордонні служби.
“Якщо товар перетинає кордон - святим обов’язком прикордонних служб країн ЄС є перевірка наявності необхідних документів. Плюс вони самі час від часу проводять виборочну перевірку”, — пояснив процедуру трейдер.
Чи це млин, чи це переробник зерна на корми — кожен переробник, чи виробник муки, чи виробник комбікормів буде перевіряти той товар, який він використовує для виробництва своєї продукції, додав він.
“Тому говорити, що мільйон тонн української пшениці, який в’їхав до Польщі, прикладовий випадок, не скажу скільки точно в’їхало, але говорити що воно гіршої якості, то відповідальність за це повинні брати виробники, але я знаю, що якість відповідає”, — сказав Абдулов.
Що відомо про постачання українського зерна через Польщу у ЄС
Після повномасштабного вторгнення Росії українські порти у Чорному морі були заблоковані, через що Україна, один із найбільших у світі експортерів зерна, була змушена шукати альтернативні маршрути постачання, зокрема через Польщу та Румунію.
Протягом 2022-го Польща та Румунія спільно сприяли експорту зернових з України. Додаткова пропозиція зерна на їхніх ринках спричинила тиск на фермерів, оскільки вплинула на ціни та можливості зберігання зернових. У двох країнах відбувалися місцеві протести проти урядів.
За оцінками Європейської комісії, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили 417 мільйонів євро від напливу дешевшого українського зерна на їхні ринки.
28 березня стало відомо, що Румунія і Польща ведуть переговори з Європейською комісією щодо механізмів відстеження експорту українського зерна, щоб гарантувати, що місцеві фермери не постраждають від потоку дешевого імпорту.
30 березня польський прем'єр Матеуш Моравецький заявив, що в уряді Польщі планують розробити правила, які дозволять обмежити ввезення українського збіжжя до країни, бо "це зерно сьогодні дестабілізує наш ринок". У Єврокомісії заявили, що віддані подальшій підтримці України, однак імпорт українського збіжжя чинить тиск на сусідні країни, які фактично "завалені" українським зерном.
Під час візиту до Польщі 5 квітня Володимир Зеленський і прем'єр-міністр Польщі обговорили ввезення українського зерна до ЄС через Польщу, на який скаржилися місцеві фермери. За словами Зеленського, вони знайшли вихід. Водночас президент не уточнив, про який саме вихід ідеться.
У четвер, 6 квітня, речник польського уряду Петро Мюллер заявив, що українське зерно, яке транспортують через Польщу до третіх країн, не розвантажуватиметься на території країни.
7 квітня міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський під час спільної пресконференції з міністром сільського господарства і розвитку села Польщі Робертом Телусом заявив, що Україна припинить до нового сезону експорт зерна та олійних культур до Польщі.
15 квітня міністр розвитку та технологій Польщі Вальдемара Буди повідомив, що затвердив заборону на імпорт української сільгосппродукції. У Міністерстві аграрної політики України заявили, що шкодують через рішення польської сторони та сподіваються домовитися з польським урядом щодо транзиту збіжжя територією країни.
16 квітня стало відомо, що уряд Угорщини слідом за Польщею ухвалив рішення тимчасово заборонити імпорт агропродукції з України задля захисту інтересів місцевих виробників.
17 квітня уряд Словаччини ухвалив рішення про тимчасове зупинення імпорту зерна та деяких харчових продуктів з України. Заборона на імпорт почне діяти з 19 квітня. Транзит продуктів українського виробництва через Словаччину й надалі буде можливий.
Польща розблокує транзит через територію країни українських зернових культур до портів в Європу. Він запрацює у ніч з четверга 20 квітня на пʼятницю 21 квітня.
Читайте також
На кордоні з Польщею утворилася черга з вантажівок із зерном та сільськогосподарською продукцією
Протести проти українського зерна в Європі. У чому проблема і що з цим робити Україні
Ситуація навколо експорту українського зерна у Польщу заполітизована — Всеукраїнська аграрна рада
Цьогорічна посівна важча за 2022 рік — Всеукраїнська аграрна рада
Ніякого демпінгу не було: У МінАПК прокоментували призупинення експорту зерна з України
"Ми знайшли вихід": Зеленський про проблеми через експорт українського зерна до Польщі
