Ситуація з експортом українського зерна у Польщу дещо перебільшена з огляду на те, що у країні будуть вибори у жовтні цього року і хтось досить сильно і фахово скористався емоційністю польських фермерів, які були проти поставок зернових з України.
Про це на брифінгу заявив заступник голови Всеукраїнської агарної ради Денис Марчук.
"Ситуація дійсно перегріта в тому контексті що в ній дуже багато політики, враховуючи Польщу і вибори в жовтні. Фактично досить сильно хтось фахово скористався емоційністю польських фермерів, які є чисельними на території Польщі. Там налічується кілька мільйонів підприємств і фактично цінова позиція просіла на зерно, вона значно стала меншою порівняно з березнем 2022 року, але це є світовою тенденцією", — сказав Денис Марчук.
За його словами ціни на зерно у Польщі знизились на 25-30 євро.
"Хтось не дорахувався коштів. Під впливом цих емоцій скористалися тим, що виявляється у всьому винна Україна, хоча по факту поки ціни були досить високими, Україна нікому не заважала, тому тут більше політики. Що стосується економічного наслідку для самої України, дійсно ситуація важка, тому що наші прикордонні області такі як Хмельниччина, Тернопільщина, Львівщина, Рівненщина, Волинська область - вони не мали своїх контрагентів в Польщі й збільшували частку експорту саме до цієї території", — зазначив Марчук.
А тепер, каже заступник голови Всеукраїнської агарної ради, українські фермери з цих регіонів не мають такої можливості.
"Я кілька днів тому розмовляв з аграрієм з Хмельниччини, він каже: "у нас ще близько 30-40% торішнього збіжжя, на яке ми розраховували, продавши, засіювати поля". Тому це несе уже економічний ефект по українських товаровиробниках. Але є позитивний момент лише в, тому що вдалося досягти домовленості в транзиті, тобто транзит має здійснюватися, працювати. Україна має доступ до морських портів Польщі", — розповідає Денис Марчук.
Але польська логістична система потребує вдосконалення, каже Марченко, тому що ту кількість зерна, яку Україна може забезпечувати на експорт щомісяця, Польща має можливість "протягом року їх вивозити".
"Тому у цьому контексті нам потрібно думати й розвивати наші логістичні взаємозвʼязки, з ЄС в тому числі. Але зараз нависла ситуація не лише з Польщею, більше закликів про припинення можливого експорту через територію Румунії, оголошено підготовку до загальнофермерського страйку на території країни. Вони хочуть із червня цього року по березень 2024-го припинити будь-який експорт. Це великі обмеження", наголошує Марчук.
Він стверджує, що цей напрямок для України "стратегічно важливий".
"От власне в напрямку Румунії, 95% – це транзит. І з румунською стороною на відміну від Польщі це більше виглядає шантаж. Таке враження, загалом, що за рахунок зменшення в ціні на свою продукцію хтось хоче отримати певні дотації із Брюсселя. Така сума вже виділена. Перший транш близько 56 мільйонів євро", — констатує Марчук.
За його словами, це підкреслює, що більшою мірою Польщі та Румунії фермери підпадають під "інформаційний вплив тих меседжів, які формують треті країни
"І третьою країною може бути Росія, яка дуже не зацікавлена у двосторонніх відносинах України та Польщі. Тим більше, що ми дуже багато робимо для спільної нашої перемоги", — зауважує Денис Марчук.
Комунікація українських аграрних асоціацій з польськими та румунськими колегами
За словами заступника голови Всеукраїнської агарної ради Україна комунікує з аграріями Польщі.
"У нас нещодавно відбувалися зустрічі в представництві Польщі у Києві та Львові. Зокрема, близько місяця тому відбувались обговорення цієї проблематики й було підписано перший договір між Україною та Польщею щодо обмеження у фітосанітарному контролі на території Польщі. І цей діалог триває через медійну складову. Тому що ми постійно намагаємося доносити нашу позицію через медійні канали на території Польщі", — розповідає Денис Марчук.
Але він підкреслює, що зараз Україна приділяє більше уваги у цьому питанні комунікації з ЄС.
"Ми сподіваємось на виважену позицію Брюсселя. Тому що маємо розуміти, що позиція Польщі, Румунії чи Болгарії – це є кордони ЄС. Стосовно запровадження мит чи квот рішення приймається в Брюсселі. Ми маємо підтримку наших європейських партнерів, квоти та мита запроваджуватись не будуть, буде продовжена річна програма, яка діє із червня минулого року. І це вселяє надію, що сухопутні маршрути, які нам треба не тільки утримати, а і розвивати, будуть працювати", — каже Денис Марчук.
Рішення, які можуть задовольнити Україну, Польщу і Румунію
Денис Марчук каже, що на такі рішення Україна чекає найближчим часом.
"Було оформлено заяву від міністра агарної політики Миколи Сольського і новообраного міністра сільських територій та аграрної політики Польщі, де було визначено, що 14 квітня будуть зафіксовані юридичні документи, як буде відбуватися транзит і продаж української продукції. До моменту публікації документа важко щось прогнозувати", — сказав Марчук.
Він зауважує, що для України в пріоритеті можливість як транзиту, так і продажу зерна.
"Враховуючи те, що це не є великі обʼєми. Для прикладу: пшениці минулого року у Польщі було реалізовано 700 тисяч тонн. Це не ті обʼєми, які обвалили ринок. По кукурудзі – трошки більш як 1 мільйон тонн. Економіки тут дуже мало, тут багато політики", — констатує Денис Марчук.
Що відомо про постачання українського зерна через Польщу
Після повномасштабного вторгнення Росії українські порти у Чорному морі були заблоковані, через що Україна, один із найбільших у світі експортерів зерна, була змушена шукати альтернативні маршрути постачання, зокрема через Польщу та Румунію.
Протягом 2022-го Польща та Румунія спільно сприяли експорту зернових з України. Додаткова пропозиція зерна на їхніх ринках спричинила тиск на фермерів, оскільки вплинула на ціни та можливості зберігання зернових. У двох країнах відбувалися місцеві протести проти урядів.
За оцінками Європейської комісії, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили 417 мільйонів євро від напливу дешевшого українського зерна на їхні ринки.
28 березня стало відомо, що Румунія і Польща ведуть переговори з Європейською комісією щодо механізмів відстеження експорту українського зерна, щоб гарантувати, що місцеві фермери не постраждають від потоку дешевого імпорту.
30 березня польський прем'єр Матеуш Моравецький заявив, що в уряді Польщі планують розробити правила, які дозволять обмежити ввезення українського збіжжя до країни, бо "це зерно сьогодні дестабілізує наш ринок". У Єврокомісії заявили, що віддані подальшій підтримці України, однак імпорт українського збіжжя чинить тиск на сусідні країни, які фактично "завалені" українським зерном.
Під час візиту до Польщі 5 квітня Володимир Зеленський і прем'єр-міністр Польщі обговорили ввезення українського зерна до ЄС через Польщу, на який скаржилися місцеві фермери. За словами Зеленського, вони знайшли вихід. Водночас президент не уточнив, про який саме вихід ідеться.
У четвер, 6 квітня, речник польського уряду Петро Мюллер заявив, що українське зерно, яке транспортують через Польщу до третіх країн, не розвантажуватиметься на території країни.
7 квітня міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський під час спільної пресконференції з міністром сільського господарства і розвитку села Польщі Робертом Телусом заявив, що Україна припинить до нового сезону експорт зерна та олійних культур до Польщі.
Читайте також
Цьогорічна посівна важча за 2022 рік — Всеукраїнська аграрна рада
Ніякого демпінгу не було: У МінАПК прокоментували призупинення експорту зерна з України
"Ми знайшли вихід": Зеленський про проблеми через експорт українського зерна до Польщі
Польські фермери і українське зерно: міністри України та Польщі зустрінуться на кордоні
