"F-16 — як півзахисник у футболі. Вміє все потроху і робить це добре" — британський льотчик

"F-16 — як півзахисник у футболі. Вміє все потроху і робить це добре" — британський льотчик

Ексклюзивно
F-16 база Шяуляй Литва
Винищувач F-16 на авіабазі Шяуляй, Литва. Винищувач F-16 на базі Шяуляй у Литві. Фото: AP/Mindaugas Kulbis

Досвідчений військовий льотчик може опанувати винищувач F-16 за 6-8 тижнів та цей літак є найбільш відповідним варіантом для України. Про це, а також про те, скільки таких літаків треба Україні, чи зможуть вони змінити ситуацію на полі бою, чим відрізняються від винищувачів РФ та чи стануть "червоними лініями" для Росії — в інтерв'ю Суспільному розповів Грег Бегвел, президент Асоціації повітряних та космічних сил Великої Британії.

Британія, США та Німеччина заявили, що поки що не розглядають можливість передачі Україні винищувачів. Чи є взагалі перспектива таки отримати їх?

Думаю, це реально. І це вкрай важливо, бо ви не можете вести війну в одному вимірі. Вам потрібно достатньо озброєння для захисту танків, військ і цивільних, причому не тільки зараз, але й у майбутньому. Я розумію певні політичні виклики, але думаю, це можливо, і ми маємо зробити це зараз.

Який із західних винищувачів був би найбільш відповідним варіантом для України?

Вам потрібно багато літаків із налагодженим ланцюжком поставок та хорошою промисловою базою, що дозволить безперервно їх обслуговувати. Вам потрібна модель, здатна виконувати якомога більше завдань — "повітря-повітря", "повітря-земля", а також протидіяти ворожій ППО. Крім того, вам потрібні літаки, якими відносно легко навчитися користуватися та які можна швидко інтегрувати у Повітряні сили. Вважаю, винищувач F-16 найкраще відповідає всім цим вимогам. Є в дечому кращі літаки, але в цілому це — універсальний варіант. Як півзахисник у футболі. Той, хто вміє все потроху і робить це добре. Такі винищувачі є на озброєнні у багатьох країн, які не проти надати їх Україні.

F-16 Грег Бегвел
Винищувач F-16 приземляється на авіабазі Шяуляй, Литва, 27 січня 2022 р. Фото: АР

Які країни будуть ключовими в ухваленні рішення? Оскільки мова про F-16, очевидно, це США. Але, може, ще якісь?

Хороша новина в тому, що в Європі є багато F-16 на озброєнні різних країн, і протягом наступних кількох років деякі з них планують їх замінити, наприклад, на F-35. Тобто буде багато доступних літаків на ходу. Тож питання: чи готові ці країни їх надати? Я не називатиму їх, бо вважаю, чим швидше буде спільне рішення, тим краще. Інакше ми виділяємо якісь країни, а на них потім нападає Росія.

США відіграють ключову роль у цьому процесі. Вони продають ці літаки, знаючи, куди вони можуть бути перепродані згодом. Зрештою, це американський літак з американськими мережами підтримки. Фабрика з виготовлення знаходиться в США. Ланцюги постачання теж здебільшого там. Зрештою, без американської підтримки не обійтися. А самі літаки не обов'язково доправляти з США, вони можуть надходити від третьої сторони.

Читайте також: "Гігантських проривів, як танки Leopard 2, поки очікувати не варто" — посол України в Німеччині Макеєв

Президент Байден сказав, що США поки не розглядають передачу Україні винищувачів. Які тут перспективи?

Запитання, чи США передадуть Україні F-16, Байдену поставили, здається, коли він сідав в гелікоптер. Він відповів: "Ні", але я сприйняв це як те, що конкретно він не надсилатиме літаки, а не що це не можна буде зробити в інший спосіб.

Такі країни, як США, Велика Британія або Німеччина стурбовані тим, щоб не перетнути так звані "червоні лінії" з Росією, аби не допустити ескалації. Але я не вважаю, що треба застосувати підхід поступового нарощування озброєння. Об’єднані зусилля — це літаки, танки, артилерія та інше, і надавати частину цього, а не все — несправедливо. До того ж усе це призначене для оборонних цілей, а не для нападу на РФ. Чим швидше люди припинять сприймати це як те, що це нібито НАТО надає літаки, а не низка країн-донорів, хай і членів Альянсу, тим швидше ми подолаємо переконання, що є якісь "червоні лінії". Дозволяти Росії все вирішувати — помилка.

Скільки часу знадобиться українським пілотам для навчання?

Винищувачі, зокрема F-16, розраховані на простоту використання. Багато їхніх систем автоматизовані. Досвідчений військовий пілот міг би почати користуватися таким літаком за шість-вісім тижнів. На те, щоб навчитися їх обслуговувати піде трохи більше часу, але допомагати з цим можна й віддалено. Ми могли б надати гарнітури для відеозв’язку з фахівцями, які знаються на системі. Чимало таких літаків ремонтуються легко. Не треба возитися з гайковим ключем. Я переконаний, ми можемо впоратися за кілька місяців. Хтось каже, знадобиться від шести місяців до року або й більше. І використовує це як виправдання: мовляв, нам бракує часу. Але минув рік. Ми могли б зробити це вже двічі.

Ґітанас Науседа F-16
Президент Литви Ґітанас Науседа біля винищувача F-16 на базі Шяуляй, Литва, 28 січня 2022. AP Photo/Mindaugas Kulbis

Чи матимемо ми, від моменту ухвалення рішення, вдосталь часу, щоб забезпечити потрібну для F-16 інфраструктуру?

Конструкція літаків доволі складна, але водночас вони дуже зносостійкі. Вони витримають більше, ніж ви думаєте. Звісно, без інфраструктури не обійтися. Потрібна злітно-посадкова смуга певної довжини та якості. Я не орієнтуюся в українській ситуації так добре, щоб розуміти, наскільки легко чи важко це зробити. Але літаки не надто важкі. Їм не потрібні вишукані злітно-посадкові смуги. Їхня нижня частина трохи вужча, тож поверхня смуги має відповідати вимогам. Але українці воюють на рідній землі. Тож вага літака, пальне чи дальність польоту — менші виклики, ніж ті, що є з боку Росії.

Речник Повітряних сил України казав про те, що потрібно близько 200 винищувачів. Якби було позитивне рішення щодо F-16, скільки таких літаків реально отримати?

Думаю, ця цифра виправдана, і така кількість літаків знайдеться. Управляти флотом літаків непросто. Одночасно всі 200 з них не використовуються. Їх треба обслуговувати.

Але якщо думати про довгострокову перспективу — вам, ймовірно, доведеться захищати країну і в майбутньому. І така кількість літаків не була б зайвою навіть у мирний час. Від українців залежить, наскільки швидко вони зможуть інтегрувати 200 винищувачів у свої Повітряні сили. Думаю, це буде той ще виклик. Але 200 літаків — цілком реалістична цифра.

Читайте також: Leopard 2 передають Україні. Чому Німеччина так довго вагалася і що ці танки змінять на фронті

Якщо згадати ситуацію з танками, Україна отримає щонайменше три види — M1 Abrams, Challenger 2 та Leopard 2. Чи варто Україні йти цією стежкою з винищувачами, якщо, припустимо, не буде консолідованого рішення щодо F-16?

Якби в України був вибір, ви б не йшли цим шляхом. Можу уявити, наскільки логісти в ЗСУ зараз стурбовані потребою керувати трьома різними типами танків. Abrams, наприклад, має реактивний двигун. Керувати ним так само складно, а може й складніше, ніж винищувачем F-16.

Якби я обирав, це було б щось одне. Тому вважаю F-16 хорошим вибором. Цей винищувач добре справляється з більшістю завдань, є сенс використовувати лише його. Україні не потрібен головний біль в логістиці та навчанні. Втім, припускаю, якщо вам пропонують 50 літаків одного типу і 50 іншого, можна погодитися взяти те, що дають. Але я б вчинив інакше. Думаю, Україна теж.

Як ви оцінюєте F-16, якщо порівнювати його з літаками, що використовує Росія?

Варто виділити два моменти: можливості літака та обрана тактика. F-16 — старіша модель. Втім, її електронні системи, системи озброєння, датчики й ракети — найсучасніші. Вони добре себе зарекомендували.

Наш метод ведення бою гнучкий і різноманітний. Як і в українців. Росіяни воюють передбачувано, тупо й прямо. Хоч скільки грошей ви витратили б на літак, хоч як би переконували себе в тому, що він найкращий, якщо немає тактики, яка використовувала б ці потужності на максимум, далеко не зайдете. Я впевнений, що F-16 стане гідною відповіддю на більшість літаків РФ.

Як загалом західні винищувачі могли б змінити ситуацію на полі бою?

Використання F-16 вплине передусім на два моменти. По-перше, надішле сигнал РФ: Захід продовжуватиме віддавати все, що в нього є, доки Україна не переможе. Російському народу варто почути, що їм не виграти війну. По-друге, це потужний сигнал для України: ми з вами, будемо дбати про вас, дамо вам усе, що потрібно.

Щодо впливу на полі бою. Думаю, це триматиме російські літаки подалі, а значить, бій перейде в площину "земля-земля". Українці продемонстрували, що можуть впоратися з прямими боями. Це вирівнює умови гри. Це мало б допомогти впоратися з атаками на інфраструктуру. Кілька F-16 не допоможуть одразу ж перемогти. Але таки матимуть значення.

Читайте також: "Наші потреби в десятки разів більші, аніж можливості західних країн" — глава фонду "Повернись живим" Чмут

Союзники вимагають від України згоди на те, що вона не застосовуватиме західну зброю по території РФ. Чи збережеться така вимога щодо винищувачів?

Політики можуть таке казати, але більшість з них не є колишніми військовими й не розуміють складнощів сучасної війни. Росія може атакувати вас зі своєї території. То що, несправедливо атакувати їх у відповідь? Є делікатний баланс між раціональним, справедливим і законним захистом. Це може означати ураження — час від часу — цілей за межами ваших кордонів. Думаю, це не суперечить міжнародному праву. Дехто може сприймати це як намір України напасти на РФ, але мова не про наступальний, а про активний оборонний потенціал. Про це треба так говорити.

США, ймовірно, будуть хвилюватися, якщо F-16 потрапить у руки РФ. Втім, вони продаються по світу вже 30 років, і Росія, напевно, достатньо про них знає. Тож мова тут про те, чи це вважатиметься "червоною лінією" для Росії та чи зміниться динаміка на полі бою, якщо атаки будуть відбуватися і на російську територію з допомогою наданої Заходом техніки. Вважаю, якщо РФ не хоче, щоб її атакували на її території, повинна припинити обстріли України зі своєї території.

Росія має можливість збивати українські винищувачі далекобійними ракетами зі своєї території або з території Білорусі. Тож, якщо ми матимемо ці обмеження, чи це не нівелюватиме можливості використовувати винищувачі для захисту?

Безумовно. Є кілька найсучасніших систем "земля-повітря" — С-300 та С-400, які має на озброєнні Росія. У них неймовірно велика дальність. Краса F-16 полягає в тому, що цей літак також матиме ракети великої дальності. Гарантую, що російський пілот, дуже нервуватиме, наближаючись до України, якщо знатиме, що поруч є F-16. І його тривога виправдана.

В чому принципова різниця між передачею Україні танків і винищувачів?

Теж не бачу різниці. Танк подається як оборонна зброя, що захищає українські кордони та не може виходити за них. Насправді танк має досить великий радіус дії, і якщо заправити його достатньою кількістю пального, він може долати великі відстані. І в будь-якому разі це машина для вбивства. Тож ідея про те, що це дружня, тепла і затишна зброя — смішна. Якщо ви розбираєтеся у сучасних війнах, знаєте, що наявність суто танків (або повітряного захисту без танків) означатиме певні обмеження. Вам потрібен сукупний ефект.

Пам'ятаєте, як на початку вторгнення колона танків РФ застрягла дорогою на Київ? Ми бачили це як мішень. Західне озброєння усунуло б цю перешкоду. Ми були засмучені, коли бачили, що ви не могли або не мали інструментів це зробити. Треба перестати вважати, що використання винищувачів — це ескалація, яка нібито ще на крок наблизить до війни РФ з НАТО, або, ще гірше, до ядерної війни. Якими б божевільними не були Путін та російські атаки зараз, не вважаю, що вони цілком ірраціональні. Не потрібно занадто мудрувати над тим, якою може бути відповідь РФ.

Стаття 51 Статуту ООН дозволяє державам вдаватися до індивідуальної або колективної оборони. Під колективною мається на увазі співпраця з партнерами, доки Рада Безпеки ООН вирішить ситуацію. Втім, вона не зможе це зробити, оскільки Росія є її членом. Стаття 51 дає дозвіл на колективну оборону, а F-16 буде використовуватися для неї. Усе просто.

Тож мова більше про певні психологічні "червоні лінії"?

Так. Не знаю, які розмови ведуться між політиками. Вони спілкуються, іноді можуть погрожувати один одному, мовляв, якщо ти зробиш те і те, я зроблю те і те. Звучить жахливо, але це гра в покер — розуміти, наскільки реальними є чиїсь погрози.

За останній рік Росія продемонструвала надзвичайну слабкість і неможливість зробити те, чого очікувала досягти дуже швидко. Вони ледве дійшли туди, де знаходяться зараз. Звісно, здебільшого це заслуга України, але тут є й фактор російської некомпетентності. Озброєння РФ виявилося не таким ефективним, як ми думали. Що стосується НАТО, на місці Росії я б почав переживати й всіма способами намагався б уникнути конфронтації з Альянсом.

Читайте також

На початок