Вища рада правосуддя фактично не працює з кінця лютого, бо не має 15 голосів для кворуму, щоб приймати рішення. 15 серпня парламент обрав двох нових членів ради. Це адвокат справ Майдану, член громадських організацій "Автомайдан" та DEJURE Роман Маселко та доцент харківського Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Микола Мороз. Проблему кворуму обрання не вирішило: не вистачає ще щонайменше 8 членів. Суспільне поговорило з виконуючим обов’язки голови ВРП Віталієм Саліховим і з одним з нових обранців Романом Маселком про те, коли може запрацювати рада, чому важливо мати 15 голосів і які проблеми в суддів через блокування ВРП.
Як зараз працює Вища рада правосуддя
Рада відповідає за призначення суддів (вносить подання президенту), слідкує за дисциплінарними порушеннями і звільняє суддів: з різних причин — або за власним бажанням, або за порушення. Від початку війни кворуму немає, ВРП не працює. Наразі склад ради такий:
Віталій Саліхов (виконувач обов’язків Голови Вищої ради правосуддя), Всеволод Князєв (входить до ВРП як голова Верховного суду), Оксана Блажівська, Інна Плахтій, Роман Маселко, Микола Мороз. Ще один член ради — Віктор Грищук — наразі відсторонений через висновок етичної ради і може бути звільнений. Рішення щодо нього 19 серпня має прийняти з’їзд науковців.
В раді має бути 21 людина, яка пройшла перевірку на доброчесність. Їх делегує парламент, президент, науковці, прокурорська спільнота і з’їзд суддів. Працювати та приймати рішення рада може за наявності щонайменше 15 членів.
"Вища рада правосуддя — це фактично рада директорів судової влади, ― каже голова фундації DEJURE Михайло Жернаков. — І власне одна із основних причин, чому наша судова система є такою — був не дуже доброчесний склад вищої ради правосуддя. Тепер всіх відповідальних за цей процес звідти вигнали. І на сьогодні двоє призначених є першими вагомими результатами судової реформи".
Читайте також: "Кров, піт та дипломатія": яким був шлях України у кандидати на вступ до ЄС
Судді чекають на звільнення і призначення
Через те, що Вища рада правосуддя не працює, жоден суддя в Україні не може звільнитися. "До нас багато звертається суддів, які за психічним або за психологічним станом взагалі не можуть відправляти правосуддя, а все одно їм справи надаються. А якщо це колегіальний суд, апеляційна інстанція, їх запрошують на розгляд. Тобто людина за станом здоров’я не може відправляти правосуддя, але вона повинна це робити, оскільки є суди", — розповів Суспільному тимчасово виконуючий обов’язки голови ВРП Віталій Саліхов.
Друга нагальна проблема, за його словами, судді-колаборанти. "У нас такі випадки є, що продовжує здійснювати правосуддя суддя, по якій порушена справа за колабораціонізм. Вона продовжує очолювати суд і вирішує справи. Це нонсенс взагалі", — зазначив він.
Розв'язати проблему, на його думку, могли б додаткові правки у законодавстві. Змінити правило кворуму ВРП складно, адже правила роботи ради прописані в Конституції України. Тому рада правосуддя, за словами Саліхова, пропонує додаткові законодавчі — не конституційні, правки, які б дозволили тимчасово, на період воєнного стану, працювати в меншому складі.
"Основний принцип роботи ВРП — це більшість суддів, які приймають рішення. Цей принцип збережено. І принцип колегіальності. Ось це основний колегіальний принцип, за яким працює Вища рада правосуддя. Навіть 7 осіб забезпечують цей принцип. Тобто чотири — судді, три — не судді. Більшість суддів? Більшість. Колегіальний орган? Колегіальний. Надайте можливість хоча б під час війни запрацювати і вирішувати нагальні невідкладні потреби", — каже Віталій Саліхов.
Новий член ВРП Роман Маселко пояснив Суспільному, що не бачить потреби в таких змінах. Адже є ризик, що рішення ВРП можуть бути можуть бути оскаржені в судах. На його думку, треба дочекатись "комплектування штату". Адже процеси запущені, й є сподівання, що у найближчі два місяці Вища рада правосуддя отримає представників від наукової спільноти (це рішення може бути прийняте 19 серпня на з’їзді науковців — ред.) і від суддівської.
"Запустились ці всі процеси — призначення членів ВРП. І відповідно потрібно не міняти Конституцію, а потрібно максимально швидко призначити нових членів. Вже на цьому етапі дочекатись треба членів ВРП. І кінець жовтня-початок листопада вона може запрацювати і вирішувати питання по відстороненню. Бо є питання по суддях колаборантах, суддях, викритих на хабарі. І для цього треба рішення ВРП", — зазначив він.
За словами Маселка, щойно рада правосуддя запрацює, окрім звільнення суддів, потрібно буде розбиратися з роботою судів на окупованих територіях та в зоні бойових дій. А ще: створювати Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС) — цей орган дозволить призначати суддів. Наразі вже йде відбір 32 кандидатів, з яких ВРП має обрати 16 до комісії.
Коли ВРП почне працювати
Отримати достатню для кворуму кількість нових членів ВРП може після з’їзду суддів, пояснили члени ради правосуддя. Наразі хід — за етичною радою, яка перевіряє кандидатів, що їх має розглянути суддівська спільнота. Ця перевірка може тривати до кінця вересня.
"Говорити, кого обере з’їзд… Я навіть боюсь щось говорити взагалі. Може взагалі нікого не обрати з кандидатів, яких запропонувала етична рада. А може обрати 8, а може обрати 4 — тобто варіантів безліч. І заздалегідь про щось вести мову тут взагалі недоречно, скажімо так. Я за те, щоб орган запустили, а як воно буде відбуватись, як відреагують суб’єкти призначення щодо обрання кандидатів, які надасть етична рада, в тому числі прокурор, в тому числі науковці", — зазначив Віталій Саліхов.
"Ми чекаємо призначення як мінімум ще 8 чи 9 нових членів. На моє переконання, має бути мінімум ще 9 призначень, щоб вона хоча б почала працювати. Але в принципі чим більше буде призначено, тим краще. Все-таки має бути якомога більше призначено членів ВРП", — підкреслив Роман Маселко.
Роман Маселко — про вихід з Автомайдану та процеси проти ВРП
"Адвокат Майдану" Роман Маселко каже: за законом повинен припинити адвокатську діяльність. Крім того, має намір відмовитись від участі в роботі громадських організацій.
"Я є членом правління громадських організацій — Автомайдану і DEJURE. Закон не забороняє бути членом громадської організації і навіть до правління входити. Але я зараз вирішую це питання, щоб не було підстав казати, що я маю конфлікт інтересів. Звісно що він все рівно буде, але тим не менше, я вважаю, що ти повинен бути незалежним від будь-яких впливів. Я не хочу цього допускати, то швидше за все я припиню членство", — розповів він Суспільному.
Адвокатські справи Маселко також передасть колегам. Позови чи судові розгляди, які розпочав як фізична особа, каже, доведе до кінця. Зокрема й декілька процесів проти Вищої ради правосуддя.
"Надзвичайно принципова справа стосовно судді Верховного суду пані Ольги Ступак. Це коли вона йшла на конкурс до Верховного суду і громадська "Рада доброчесності" виявила факти недоброчесності: неправдиві дані про цінне майно", — нагадує юрист. — Окремо подавав дисциплінарні скарги умовно кажучи за брехню на конкурсі до Верховного суду. Бо тут дуже принципове питання. Чи можна стати суддею Верховного суду завдяки брехні? Як на мене, відповідь очевидна. Не може бути. Тому я звертався із дисциплінарною скаргою до ВРП стосовно цього випадку. І ВРП відверто закрила очі на стовідсоткові факти. Я оскаржив це рішення у суді. Зараз ця справа розглядається Великою палатою Верховного суду".
Роман Маселко до 2014 році працював банківським юристом. У 2014 році, в часи Євромайдану, він безплатно захищав близько двох десятків автомайданівців. Саме тому його називають адвокатом Майдану. Пізніше очолював Раду громадського контролю НАБУ, був членом Громадської ради доброчесності, експертом судової групи Реанімаційного пакета реформ. Як зазначив український кінорежисер та громадський активіст Олег Сенцов, за 8 останніх років він ініціював понад 400 дисциплінарних справ проти суддів і вже добився звільнення 60 з них.
Тетяна Катриченко, координаторка Медійної ініціативи за права людини, вітає обрання Романа. Вона познайомилась з ним в січні 2014, коли він захищав водіїв-активістив, яких намагались позбавити водійських прав через поїздки до Межигір’я.
"Після Майдану змінився склад Вищої ради правосуддя. Туди навіть увійшла суддя Ірина Мамонтова, що очолювала Оболонський судПід час Революції гідності судді Оболонського райсуду Києва розглядали протоколи про адміністративні правопорушення відносно учасників автопробігу до Межигір'я., яка і сказала, що були вказівки зверху і вона була змушена звільнитися. І коли доходила справа до зміни системи, то такі судді навіть як Мамонтова, мовчали. Ну, от тепер ми розуміємо, що одна людина у складі кардинально нічого не змінить, але це важливо", — розповіла правозахисниця.
Роман Маселко теж переконаний, що якість майбутньої роботи залежить від колег. Але сподівається, що громадський контроль завадить обрати до ради недоброчесних членів.
"Ми повинні очистити судову систему набрати нових, або щоб всі бачили, що суді чесно і добросовісно працюють. Якщо всі бачать, що головний – це Вовк… І коли орієнтуються на таку людину, то судова система працює по-іншому. А коли ми покажем, що такі як "вовки" шансів не мають, то система переорієнтується доволі швидко на нормальні орієнтири і стандарти", — підкреслив він.
Читайте також
Україна — ЄС: що ми маємо зробити у статусі кандидата і коли можливий вступ в Євросоюз
Статус кандидата до ЄС: що це змінить для України та чи допоможе закінчити війну
