Європейська Рада на саміті у Брюсселі 23 червня надала Україні статус кандидата в Європейський Союз. Але Україна має провести декілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією. Що це за умови, та чи вдасться їх виконати — Суспільному розповіли експерти.
"Комісія рекомендує надати Україні європейську перспективу. Це, звісно, за умови, що в країні проведуть низку важливих реформ. На думку комісії, Україна чітко продемонструвала прагнення та рішучість жити за європейськими цінностями та стандартами", — 17 червня, після засідання Єврокомісії, на якому вирішувалося, чи рекомендувати надати Україні статус кандидата в ЄС, сказала її президентка Урсула Фон Дер Ляєн.
"Низка важливих реформ" — це сім наступних умов:
- реформа Конституційного суду;
- продовження судової реформи;
- антикорупція, включно з призначенням керівника САП;
- боротьба з відмиванням коштів;
- втілення антиолігархічного закону;
- узгодження аудіовізуального законодавства з європейським;
- зміна законодавства про нацменшини.
Чи зможе Україна їх впровадити — розповідають експерти.
Ольга Стефанішина, віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України
Ми вже готуємо дорожню карту реалізації цих рекомендацій. Вона невдовзі буде представлена і затверджена президентом України. До кінця року реалізація всіх цих кроків можлива. Я думаю, більшість ми зможемо реалізувати навіть швидше. Вкінці 2022 року Європейська комісія підготує висновок того, наскільки ефективно ми впоралися зі завданням.
Всі умови, які стосуються правосуддя і судової системи, є виконуваними. І навіть сьогодні ми працюємо щодо запуску роботи Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії. Зараз будемо перезапускати Конституційний суд. Цей процес важко організувати в умовах війни, тому що треба готувати нове законодавство, нові концептуальні підходи. Це доволі тривалий процес, тому з точки зору часу — цей пункт, мабуть, найбільш серйозний виклик.
Читайте також: "Кров, піт та дипломатія": яким був шлях України у кандидати на вступ до ЄС
Андреас Умланд, аналітик Стокгольмського центру досліджень Східної Європи
Оці вимоги, що були названі, можна сказати, що це старі теми, які обговорювалися ще навіть до Євромайдану: олігархія, корупція. Тому це все було очікувано. Насправді це такий великий іміджевий виклик для України, бо є імідж корумпованої країни, де правова влада не працює.
Якщо буде єдність в парламенті, то впровадження пунктів не повинно зайняти багато часу. Зазвичай, вступ до ЄС займає кілька років, тому що проводяться переговори по найбільших областях — від охорони здоров'я до митної політики. Це доволі довгий процес, в ході якого Україні доведеться переробити законодавство. Через це проходили й інші кандидати. Зазвичай, це займає не менше п’яти років, а можливо й десяти. Поки що така перспектива.
Марія Мезенцева, голова Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи
У нас усі ці напрямки в процесі роботи. І антикорупційний закон, і судова реформа, яка пройшла вже третю хвилю роботи. У нас є 63% виконаної Угоди про асоціацію. У нас є нещодавно прийнята Стамбульська конвенція. У нас є скасовані торговельні слоти та бар’єри на наступний рік з Євросоюзом. Це означає більший експорт наших товарів.
Ми ще не підписали угоду про примусовий безвіз, але прямуємо до цього. Ми підійшли до ринку електроенергії. І показали, що можемо працювати навіть у важких ситуаціях.
Найскладніша антикорупційна архітектура буде мати фіналізацію найближчим часом. Це стосується спеціальної антикорупційної прокуратури, незалежності НАБУ та інших органів.
Трошки складніша ситуація у судах. Ви пам’ятаєте конституційну кризу. Її створювали не політики, не президент і не європейські партнери. Це були члени Конституційного суду. І ми зараз деяких з них бачимо на відпочинках у європейських столицях.
Ми орієнтуємося на такі країни, як Фінляндія або Словаччина. Зі схожими перепонами. Вони зробили це за три роки. І тут рецепт — політична воля, робота євроінтеграційного комітету. Ми будемо розширювати наші функції та спроможності, як євроінтеграційного комітету. Він один з найменших, але стане одним із найважливіших.
Читайте також: Спецпредставник ЄС з прав людини — про Стамбульську конвенцію, злочини Росії та реформи в Україні
Напрямками наших реформ продовжать бути антикорупційна архітектура, судова реформа, державне управління, енергетика, торгівля, промисловий безвіз, і полегшення ведення бізнесу. По діджиталізації є ще що додати в рамках двосторонніх договорів. Всі ці закони є вже в нашому списку. Загалом їх 80, які ми можемо прийняти в першому чи в другому читаннях. І працювати над цим будемо з наступного тижня в пленарних засіданнях.
Петро Олещук, політолог
Якщо йдеться про призначення керівництва антикорупційних органів за підсумками конкурсу, це теоретично виглядає, як щось більш просте. Якщо треба, аби запрацювало антиолігархічне законодавство, то тут питання про критерії його оцінювання. Хто та як його буде встановлювати. Тут можуть бути певні нюанси. Те саме стосується вимог щодо засобів масової інформації. Тут очевидно, потрібна буде діяльність з боку ВР.
Я не бачу нічого такого, чого не можна було б виконати. При чому в близькій перспективі. Думаю, до нового року план цілком реалістичний. Ми все можемо виконати, бо з’явилася перспектива вступу до ЄС, і навряд чи хтось із політиків візьме на себе відповідальність сказати, що не підтримує Євроінтеграцію. Можуть бути якісь маніпуляції, спроби затягнути процес, але ніхто публічно проти цього виступати не буде.
Читайте також: Підтримка України у війні та статус кандидата до ЄС: підсумки візиту європейських лідерів до Києва
Але не всі вимоги конкретні, й думаю, будуть різні тлумачення щодо законодавства — і у сфері засобів масової інформації, і щодо антиолігархічного закону. Бо в кожного можуть бути якісь свої інтереси. Ні для кого не секрет, що традиційно є дуже великий вплив олігархів на парламент. Антиолігархічне законодавство багатьом не подобається. І вони можуть мобілізувати усі ресурси й можливості, щоб затягнути розгляд цих питань. Будуть знаходити різні причини — процедурні, приміром.
Там, де мова йде про захист прав нацменшин, можуть бути певні нюанси, будуть виникати серйозні дискусії. Але все можливо. Є приклад — Стамбульська конвенція. Є мільйон причин, чому її досі не могли ратифікувати, а тут все ухвалили та зробили буквально за тиждень.
Павло Клімкін, міністр закордонних справ України у 2014‒2019 роках
Я б не фіксувався на цих пунктах. Є певна традиція, як відбувається вступ до ЄС. Це як у спорті. Після того, як дається кандидатський статус, відбувається обстеження країни, тобто комплексна оцінка. І зараз Європейська комісія на прохання лідерів держав ЄС готуватиме таку оцінку. Скоріше за все, вона буде до кінця року. Там буде прописано все. Це коли ви проходите повний медогляд ― від тиску і температури до обстеження всього організму. Таку оцінку функціонування усіх систем нашої держави робитиме Європейська комісія. І підготує рекомендації. На основі цих рекомендацій будуватимуться дорожні карти.
А що стосується семи пунктів, то головне для будь-якої країни це верховенство права. Є копенгагенські критерії членства у Євросоюзі ― стала демократія, стале верховенство права і стала ринкова економіка. Але для наших друзів і партнерів ключовим питанням завжди було верховенство права. Це функціонування судової системи, правоохоронних інституцій таким чином, щоб кожен українець був упевнений, що це йому допоможе в житті, у бізнесі. Взагалі, вся система працює з метою допомогти людям. Механізм буде функціонувати. Верховенство права ― умова, без якої взагалі не може бути європейськості. Саме на це будуть звертати першочергову увагу.
Ірина Сушко, виконавчий директор громадської організації “Європа без бар'єрів”
Восени буде оцінка Європейської комісії, щодо того наскільки ми впоралися з оцими основними питаннями. Безумовно, війна, яка ускладнює процеси, не буде братися до уваги. Тому маємо показати готовність працювати на двох фронтах. ЗСУ на одному, а урядовці та суспільство на іншому.
Чи можуть у нас забрати статус кандидата? Так, однак це треба дуже постаратися і продемонструвати повний відкат реформ у всіх напрямках, особливо у тих, які визнані пріоритетними. І то, теоретично, якщо таке й уявити, все одно, думаю, певні рамки для виправлення ситуацій будуть надаватися. Я думаю, нам це більш для стимулу кажуть.
Читайте також
Статус кандидата до ЄС: що це змінить для України та чи допоможе закінчити війну
Сто днів. Ключові події повномасштабної війни Росії проти України
