17 червня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що Єврокомісія рекомендує надати Україні статус кандидата до ЄС. 23-24 червня на саміті ЄС це мають ухвалити лідери країн союзу.
Відповідь "так" означатиме, що Євросоюз вперше в історії дасть зелене світло для євроінтеграції країні, де йде війна, а частина її територій тимчасово окупована. Як це впливає на наші шанси стати частиною ЄС і чому окремі країни союзу проти того, щоб Україна отримала статус кандидата на вступ до Євросоюзу — розповідає Суспільне.
На якому етапі зараз Україна на шляху до ЄС
Співпраця України та ЄС тривала ще з 1990-х, проте переломним став 2013-й рік коли тодішній президент Віктор Янукович відмовився укладати вже підготовлену Угоду про асоціацію з Євросоюзом, натомість вирішив, що кращою ідеєю для Києва буде митний союз з Росією. Почався Євромайдан. Однією з головних вимог він декларував євроінтеграцію України. За рік, у 2014-му, вже за Петра Порошенка, Україна таки підписала угоду про асоціацію з Євросоюзом.
У 2017-му угода набула чинності. Тоді ж запрацював безвіз між Україною та ЄС, почала діяти зона вільної торгівлі. Поступово Україна проводила реформи, необхідні, щоб відповідати вимогам ЄС. У 2019-му в Конституції України вперше офіційно закріпили курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Повномасштабна війна, яку розгорнула Росія, тільки пришвидшила шлях України до ЄС: вже на п’ятий день після вторгнення російських військ у лютому Україна подала заявку на вступ до Євросоюзу.
Що дасть Україні статус кандидата до ЄС
Україні вдалося подолати частину шляху до ЄС значно швидше, ніж це було б можливим для інших претендентів. Наприклад, у стислі строки Київ заповнив й передав ЄС опитувальник, за яким Єврокомісія оцінює, чи справді країна готова далі боротися за членство в ЄС.
"Українці належать до європейської родини, вони одні з нас і ми хочемо, щоби вони були з нами".
На початку червня Європарламент рекомендував надати Україні статус кандидата до ЄС — але поки що це нічого не означає. Адже остаточне рішення мають ухвалювати держави-члени Євросоюзу. Країни Балтії, Італія, Ірландія висловилися за надання Україні цього статусу. Президент Польщі Анджей Дуда навіть вирушив у тур європейськими столицями, аби переконати тих, хто досі проти. А голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн казала: "українці належать до європейської родини, вони одні з нас і ми хочемо, щоби вони були з нами". Під час візиту до Києва фон дер Ляєн зауважила, що ЄС нині стоїть на порозі історичного рішення щодо України.
Маріанна Фахурдінова, експертка аналітичного центру "Нова Європа" говорить, що надання статусу кандидата для України — це політичний сигнал, який свідчить про беззаперечну підтримку усіх 27 держав-членів ЄС. "Також це буде сигнал для Росії, що усе-таки Україна належить до європейського простору, європейських цінностей. І намагання Російської Федерації тут встановити свою владу, цінності, порядки — марні", — пояснює Фахурдінова.
З нею погоджується й Аманда Пауль, аналітикиня Центру Європейської політики: "Я гадаю, у короткостроковій перспективі це насамперед буде сильний геополітичний меседж щодо підтримки України. Звісно, якщо говорити про грошові витрати, це коштуватиме Євросоюзу більше грошей, аніж він витрачає зараз, адже фонди на країну зі статусом кандидата треба буде розширити ще й на Україну. Але варто поглянути й в довгостроковій перспективі. Україна — велика країна, у неї також величезний економічний потенціал".
Читайте також: До 15% українців не планують повертатися з-за кордону — опитування та думки експерток
Стаючи кандидатом на членство, країна отримує доступ до фінансових інструментів Євросоюзу. "Якщо поглянути на країни, які вступали до ЄС у 2000-х роках, то на етапі інтеграції, у них починало зростати ВВП внаслідок прямих іноземних інвестицій і тому, що ці країни отримували доступ до фінансових інструментів ЄС. Так само й Україна, якщо стане кандидатом на членство в ЄС, отримає доступ до інструменту передвступної підтримки", — пояснює Маріанна Фахурдінова.
Але у випадку України очікувати притоку інвестицій варто уже тільки після закінчення бойових дій, пояснює аналітикиня. Обсяги грантів та кредитів від ЄС на різні проєкти розвитку зростуть, водночас і звітувати за отримані від Євросоюзу кошти доведеться ретельніше. У будь-якому разі статус кандидата означає, що Україна нарешті отримує реалістичну перспективу одного дня обов’язково стати членом Євросоюзу.
Хто і що може завадити Україні отримати статус кандидата
Разом з нами зараз сподіваються на статус кандидата ще дві країни — Молдова та Грузія. Усі три країни доволі проблемні з погляду ЄС: у Грузії є окуповані Південна Осетія та Абхазія, у Молдови — невизнане Придністров’я, в Україні — війна і є теж тимчасово окуповані території. Майкл Емерсон, експерт Центру європейських політичних досліджень, досить оптимістично оцінює шанси трьох країн, утім, вказує на нюанси, які можуть завадити отримати статус кандидата найближчим часом.
"Серед деяких можновладців, які не займаються Україною прицільно, є брак інформації про реформи. Ніби це просто одна з корумпованих країн Східної Європи".
"Грузія має найкращі результати в економічних показниках, але гірші за політичними показниками. У Молдові слабка економіка, але за останні два роки вона досягла хороших результатів у політиці. Для України демократична легітимність президента та уряду добре поважається, але все ще залишається антикорупційний порядок денний, який потребує серйозної уваги якнайшвидше після війни", — каже Емерсон у коментарі Суспільному.
За даними джерел видання Bloomberg, проти статусу кандидата для України виступають Данія та Нідерланди. Щонайменше сім країн пропонують якийсь альтернативний, тимчасовий варіант, але не кандидатство, — говорила віцепрем’єр-міністерка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина. Німеччина, якщо судити по заявах Олафа Шольца, усе ще сумнівається у своїй позиції.
Одна з причин, чому ці держави проти — сумнів, що Україна готова до отримання статусу кандидата. ЄС очікує від України більшого прогресу, наприклад, в судовій реформі та боротьбі з корупцією. "Серед деяких можновладців, які не займаються Україною прицільно, є брак інформації про реформи. Ніби це просто одна з корумпованих країн Східної Європи, де нічого позитивного не відбувається. Хоча насправді це не так", — каже Маріанна Фахурдінова.
Ще одна причина — війна. Президент Франції Еманнуель Макрон зазначав, що в України навряд чи є шанс отримати статус кандидата, поки тривають бойові дії. Утім, Зеленський неодноразово наголошував, що це — наслідок, а не причина проблеми: "Сам факт того, що Україна залишалась уламком Європи десь там, за кордонами ваших держав, сприяв тому, що у Росії розвинувся агресивний апетит на захоплення сусідів".
Є ще й інші проблеми всередині ЄС, на які посилаються скептики. Хтось каже, що розширення союзу не на часі, доки не вдалося провести внутрішні реформи. Хтось вважає, що спершу ЄС має приділити увагу Західним Балканам. Наразі статус кандидата до ЄС мають Албанія, Північна Македонія, Сербія та Чорногорія, а також Туреччина, але переговори про вступ цих держав до союзу не просуваються надто активно.
Читайте також: "Росія не зможе утримувати території, які захопила" — аналітик Том Купер про бої на Донбасі й контрнаступ на Херсонщині
Є, утім, і хороші новини: опитування, проведене у ключових країнах ЄС — Нідерландах, Франції та Німеччини — свідчать, що громадськість підтримує надання Україні статусу кандидата. Тих, хто проти, серед опитаних майже вдвічі менше.
Чи може Україна швидко подолати шлях до вступу в ЄС
Експерти з аналітичного центру "Нова Європа" оцінюють, що країна готова для набуття статусу кандидата на членство до Євросоюзу, адже виконала умови угоди про асоціацію з ЄС на 63%. Водночас такого результату замало для власне членства в Євросоюзі. Але про це доводиться говорити поки що як про досить віддалену перспективу — навіть якщо для України й будуть певні часові поступки з огляду на політичну й безпекову ситуацію.
Переговорний етап може бути найдовшим. Скажімо, Хорватія, яка останньою вступила до ЄС, чекала десять років, а Туреччина, яка має статус кандидата, так і не дійшла за 23 роки згоди по ключових питаннях свого членства. Насправді малоймовірно що до України застосують прискорену процедуру. Набір кроків, до яких має вдатися країна, що хоче вступити до ЄС — стандартний, і оминути їх не вийде. Країна має почати працювати над відповідністю так званим Копенгагенським критеріям. Це означає, що в політичному плані в країні мають добре працювати інституції, які гарантують демократію та верховенство права. В економічному — має бути дієва ринкова економіка. А ще — треба розділяти головні цінності ЄС: повага до людської гідності, свобода, демократія, рівність тощо.
Читайте також: MLRS та HIMARS: які реактивні системи залпового вогню надають Україні союзники
Проте, заступниця голови Єврокомісії Вера Йоурова в одному з нещодавніх інтерв’ю зазначала: вступ України має зайняти "роки, а не десятиліття": "Ми також повинні розглядати Україну дещо по-іншому від держав, у яких панує мир. Крім того, Україна повністю спустошена. Тому ми повинні паралельно працювати над можливим кандидатським статусом і якнайшвидшим відновленням країни".
Що буде, якщо Україна не отримає статус кандидата
Відмова у форматі рішучого "ні" від ЄС означатиме, що важливий момент, коли вся увага Європи прикута до України втрачений, а коли з’явиться нове вікно можливостей — незрозуміло.
"Ми звичайні, прості люди, які задовольняться стандартним статусом кандидата на членство в ЄС".
Може бути ще одна опція — так званий статус "потенційного кандидата" або "кандидата в кандидати". По суті, це теж відмова, хай і тимчасова і не така різка. Але тоді ми опиняємося поруч з іншими "потенційними кандидатами". Їх лише два — Косово та Боснія і Герцеговина. Косово — це частково визнана держава, яка не є членом ООН. Боснія і Герцеговина — держава зі складним і не дуже дієвим політичним устроєм. В українському МЗС цю опцію сприймають вкрай негативно.
"Нам потрібен статус кандидата на членство в ЄС. Не кандидата в кандидати, не потенційного кандидата чи інший сурогат, нічого іншого. Ми звичайні, прості люди, які задовольняться стандартним статусом кандидата на членство в ЄС", — говорив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Читайте також: Росія вивозить крадене українське зерно під своїми документами до Туреччини — посол Боднар
Утім, Андреас Умланд, експерт Стокгольмського центру східноєвропейських відносин радить не применшувати значення статусу "потенційного кандидата". Навіть такий півкрок для України все ж таки у правильному напрямку. "Статус трьох країн як потенційних або навіть реальних кандидатів у ЄС змінить міжнародні відносини у Східній Європі. Цьогорічна сіра зона безпеки між Заходом, з одного боку, і Росією, а також її сателітами Білоруссю та Вірменією, з іншого, стане менш сірою", — вважає аналітик.
Читайте також
Сто днів. Ключові події повномасштабної війни Росії проти України
"Це претензії до усього НАТО". Чому Туреччина проти Швеції та Фінляндії в Альянсі
