Розблокування українських портів: чому це так важливо для світу і де найбільше очікують на українське зерно

Розблокування українських портів: чому це так важливо для світу і де найбільше очікують на українське зерно

Розблокування українських портів: чому це так важливо для світу і де найбільше очікують на українське зерно
Посівна, Одеська область. Фото: Суспільне Одеса

22 липня Україна з Туреччиною та ООН підписала угоду про безпечне вивезення зерна через Чорне море. Дзеркальна угода з Туреччиною та ООН і в Росії. Домовленості уможливлять поставки зерна через три українські порти — "Одеса", "Чорноморськ" та "Південний". Принаймні значну частину з тих понад 20 млн тонн, що були заблоковані в портах з початку війни. Цей крок — надзвичайно важливий для України, яка зможе отримати мільярди прибутку від експорту зерна, які підуть на нову посівну. Але не лише для неї.

На розблокування морських портів України чекали за тисячі кілометрів від українських берегів Чорного моря. Український експорт зернових — це їжа для 400 млн людей, переважно в Африці, яка й так не перший рік потерпає від нестачі продовольства. Низка країн континенту залежні від поставок зерна з України. Якщо через війну воно все ж не потрапить туди, де його чекають, на світ очікує “пекло на землі”, зауважував у червні директор Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Бізлі.

Як пов’язані світова продовольча криза та українське зерно — пояснює Суспільне.

Які масштаби світової продовольчої кризи

Всесвітня продовольча програма називає 2022-й "роком небаченого досі голоду". За підрахунками організації 828 млн людей у світі щовечора лягають спати не ївши. А кількість тих, хто стикається з гострою нестачею їжі, зросла зі 135 мільйонів у 2019-му до 345 мільйонів цьогоріч. Загалом 50 мільйонів людей у ​​45 країнах балансують на межі голоду. "Якщо не знайдуть необхідних ресурсів, ціною, яку доведеться заплатити, будуть втрачені життя та скасування здобутих досягнень розвитку", — йдеться у звіті організації.

Розблокування українських портів: чому це так важливо для світу і де найбільше очікують на українське зерно
Посівна у Лукашівці, що біля Чернігова, фото: Суспільне Чернігів

Серед основних факторів, які призвели до критичної ситуації нині, фахівці насамперед називають саме конфлікти: 60% найбільш ураженого голодом населення мешкає у регіонах, знесилених насильством та затяжними війнами. Крім цього — кліматичні зміни та наслідки пандемії COVID-19, яка особливо боляче вдарила по найбідніших країнах. Всесвітня продовольча програма повідомляє про так зване "вогняне кільце", яке проходить від "Сухого коридору" в Центральній Америці та Гаїті через Сахель (країни, що розташовані у напівпустельних та степових районах на північ від Сахари) та Африканський Ріг (східна Африка) і низку країн Близького Сходу. В усіх цих країнах мільйони людей нині опинилися на межі голодної смерті.

Ще від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ООН та низка інших міжнародних організацій почали попереджати про глобальну продовольчу безпеку через війну. На Україну й Росію спільно припадають 30% світового виробництва пшениці та ячменю, п’ята частина кукурудзи, й понад половина — соняшникової олії, тож нестача цієї продукції на світовому ринку продовольства відчутна. На поставки продукції з Росії вплинули як міжнародні санкції, накладені на Москву, так і переривання судноплавних шляхів внаслідок війни. В Україні ж щонайменше 22 мільйони тонн зерна наразі заблоковано в портах, заявляв Володимир Зеленський. Крім того, на тимчасово окупованих територіях Росія розкрадає сільськогосподарську техніку й незаконно вивозить українську продукцію. Як з’ясували розслідувачі "Схем", українське зерно, наприклад, потрапляє до Сирії — Росія транспортує його туди через порт Севастополя.

Читайте також: "Я прощався зі своєю пекарнею багато разів". Як переживають війну малі бізнеси в Україні

Голод в Африці та нестача українського зерна

На Україну й Росію припадає третина продовольчого імпорту у 45 країн Африки. І саме цей континент, і так вразливий внаслідок коронавірусної кризи й кліматичних змін, без українського зерна найпершим опинився під ударом — більше, ніж інші частини "вогняного кільця". Найбільш залежні від української пшениці п’ять країн — Сомалі, Туніс, Лівія, Мавританія і Гамбія. Дванадцять були залежними від поставок з Росії, наприклад Руанда чи Танзанія. Ті, хто в рівній мірі потребував російського й українського зерна — це, наприклад, Єгипет, Сенегал, Демократична Республіка Конго та Еритрея.

Одна з причин, яка ще більше ускладнює ситуацію на континенті — найгірша за останні 40 років посуха у Східній Африці — на так званому "Африканському розі" внаслідок якої 20 млн людей тепер ризикують загинути від голоду.

"Регіони, які найбільше постраждають, це буде Західна Африка, Східна Африка — Африканський ріг. І Північна Африка — через кліматичні умови й через те, що неможливо доставити зерно. На Західну Африку накладається велика проблема — конфлікти в регіоні Сахелю: з 2014 року вирує повстання джихадистів, яке охоплює три основні країни. Там велика кількість переворотів, терактів", — каже аналітикиня Global Ukraine Foundation Марта Олійник-Дьомочко.

Розблокування українських портів: чому це так важливо для світу і де найбільше очікують на українське зерно
Залишки зерна агропідприємства на Київщині, фото: Суспільне

Денис Москалик, експерт Центру досліджень Африки, говорить, що також особливо потерпають країни, які розташовані в глибині континенту і "відірвані" від основних транзитних шляхів. Наприклад, Буркіна-Фасо, Мавританія, Малі, Центральноафриканська республіка.

"Тут є значна проблема, пов’язана не лише з нестачею конкретно українського зерна, а з тим, що відсутність поставок і з України, і з Росії. Це призводить до того, що інші країни, які розташовані ближче до транзитних хабів всередині Африки, для збереження власної продовольчої безпеки намагаються притримати в себе продовольство. Це обмежує експорт вглибину континенту", — каже експерт.

Читайте також: Знедолені чи колаборанти. Як українські підприємці виживають в окупації та чи багато з них йде на співпрацю з РФ

Інша історія тут, правда з Нігерією: вона, наприклад, має вихід до моря, однак прогодувати 206 млн людей їй стає все складніше. "Війна значно погіршила ситуацію. Це призвело до ефекту доміно, коли є великі країни-харчові експортери, які мають значну кількість населення, такі як Індія: вони почали скорочувати експорт сільськогосподарської продукції для гарантування власної продовольчої безпеки, таким чином спричиняючи погіршення ситуації в країнах, які є імпортерами продовольства. І це призвело до нинішньої ситуації, коли лишень в Африці під загрозою голоду опинилися понад 340 млн людей в 14 країнах", — каже Москалик.

Чим ще небезпечний масовий голод в Африці

Дефіцит зерна на світовому ринку означає стрімке зростання цін, насамперед на харчові продукти, — катастрофічне для багатьох африканців. В Ефіопії ціни на базові продукти, наприклад, вже підскочили на 43%. У Сомалі, де недоїдає приблизно шоста частина країни, у столиці лише за місяць у червні ціна за кілограм цукру виросла майже вдвічі — з 72 центів до 1,3 долара.

"Уявіть, ви купували продовольство в Україні чи Росії до війни. А тепер, скажімо, вам потрібно їхати за ним в Канаду, або в Австралію, або в Аргентину. Це означає, що ви муситимете платити більше за доставку. І вам знадобиться більше часу, щоб отримати його. Уявіть, що ви належите до тих країн, де люди витрачають понад 50%, можливо, 60-70% доходу на базові харчові продукти, а потім ціни на ці товари зростають на 50-70%. Що тоді станеться?", — говорить Аріф Гусейн, головний економіст Всесвітньої продовольчої програми.

Є вірогідність, що у низці країн Африки почнеться політична криза. Так уже було у 2007-2008 роках, коли протести проти зростання цін на харчові продукти охопили 14 країн. Моллі Андерсен, професорка програми харчових досліджень в коледжі Міддлбері у США в розмові із Суспільним каже: це закономірне явище, адже "коли люди голодні, вони протестують".

Читайте також: Через війну Україна втратила 460 тис. гектарів аграрних земель — заступник міністра про зерно, порти та окупацію

Ба більше: голод і нова хвиля громадянської непокори може вилитися у міграційну кризу, яку відчує на собі і Євросоюз. На Заході це розуміють, тож країни Великої сімки, США та Світовий банк нині виділяють мільярди доларів, аби запобігти масштабам продовольчої кризи. Та й частина українського зерна до Африки усе ж потрапить: у той час, як усі українські порти були заблоковані й окуповані росіянами, Україна намагалась вивозити зерно автодорогами й залізничними шляхами до портів Румунії або країн Балтії.

Чи вдасться зупинити масовий голод в Африці

Розблокування українських портів має поліпшити ситуацію — і для України, і для Африки. Втім, як каже Олійник-Дьомочко, все одно обсяги поставок цьогоріч не вийдуть на рівень довоєнних. "В мирний час Україна в місяць експортувала 6 млн тонн зерна до Африки. Зараз же йдеться про транспортування 3 млн в місяць. І посівна у нас теж не відбулася на 100%. частину зерна Україна ще залишить для себе, бо ми не знаємо, яка буде війна і чи нам самим його вистачить. Масштаби постачання, якими вони були, не зможуть зберегтися. Крім того, уже є пробіл, не було поставок увесь цей час. Тобто дефіцит уже створено", — наголошує експертка.

Доводиться шукати й інші способи частково компенсувати брак продовольства в Африці: переорієнтовувати внутрішній ринок, шукати нові шляхи поставки. Єгипет, наприклад, планує закупити близько 180 тис тонн пшениці в Індії: вона, втім, далеко не такої гарної якості як українська, уточнює Олійник-Дьомочко.

"Також на Африканському континенті нині активно працює FAO (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН). Це підрозділ, який відповідає за продовольчу безпеку. Йдеться і про навчання фермерів, і про постачання відповідних фертилайзерів (добрив), і про налагодження системи зрошення", — пояснює експертка.

Утім, цей процес ускладнює транспортна проблема: ефективне пересування для обміну досвідом та продукцією складно швидко організувати на величезному за площею континенті із недостатньо добре розвиненою інфраструктурою. Моллі  Андерсен застерігає, що надмірне захоплення добривами може суттєво погіршити й без того важку кліматичну ситуацію в Африці, яка найбільше потерпає від змін клімату.

Читайте також: Переповнені силоси: як блокування портів Росією впливає на аграрну галузь України

"Кілька африканських країн намагалися збільшити виробництво. Це трохи тривожно як стратегія номер один, тому що вони це роблять, використовуючи набагато більше добрив. Страхове постачання через дефіцит, який виник через війну, вкупі з використанням більшої кількості добрив для посівів лише пришвидшує зміни клімату, тому що виробництво добрив дійсно є головним фактором змін клімату. Тож це не найкраща стратегія", — каже Андерсен.

Міжнародні організації в контексті вирішення продовольчої кризи й недопущення її перетворення у катастрофу закликають до тіснішої міжнародної взаємодії, аби допомогти економічно найслабшим країнам. Денис Москалик уточнює: щонайперше мають обговорюватися домовленості з експортерами щодо переорієнтування продовольства на ринки, які найбільше його потребують. Має бути створений певний продовольчий фонд, який гарантував би продовольчу безпеку вразливим країнам.

"Через певні процеси, пов’язані з деглобалізацією, відбувається те, що країни все більше бояться, що якщо вони відпустять контроль за продовольством, це призведе до негативних наслідків для них самих. Це потрібно вирішувати за рахунок міжнародної співпраці, розблокування експортних коридорів, що з різних причин заблоковані — чи з побоювання продовольчої кризи у випадку Індії, чи через війну, як у випадку України", — додає Москалик.

Читайте також

Росія вивозить крадене українське зерно під своїми документами до Туреччини — посол Боднар

ЄС призупинив мита для українських товарів. Хто з підприємців від цього виграє

Бомбардування "хлібного кошика": як війна Росії проти України поглиблює світову продовольчу кризу

"Якщо очікування перейде у розчарування, нам буде важко зберегти людей" — інтерв'ю з мером тимчасово окупованого Херсона

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди