Уже понад тиждень у світі та в Україні не стихають розмови про можливу нову фінансову кризу. Приводом для цього стало різке падіння цін на нафту, спричинене провалом переговорів країн-членів ОПЕК+ про зниження видобутку нафти, зокрема, через позицію Росії, яка вважала поточний рівень нафтових цін комфортним для себе.
Однак основною передумовою все ж стала паніка навколо коронавірусу (SARS-CoV-2). Саме вона спричинила серію карантинів, наслідком яких буде скорочення продажів товарів і споживання послуг.
Суспільне розбиралося, чому у світі побоюються повторення 2008 року, яким чином загальна економічна ситуація може вплинути на Україну та які заходи готові вжити уряд і НБУ задля збереження загальної фінансової стабільності та стримування курсу гривні.
Чому всі заговорили про нову економічну кризу
Першою ланкою в ланцюгу став коронавірус (SARS-CoV-2). Китаю через епідемію довелося призупинити темпи виробництва, а КНР, у свою чергу, один із найбільших світових експортерів нафти.
У відповідь на вихід Росії з угоди ОПЕК+ Саудівська Аравія, яка є одним із найбільших світових виробників нафти, заявила про встановлення рекордних знижок до відпускних цін на нафту та плани різко наростити видобуток. Тобто одночасно знизився й попит на нафту, й ціни на неї.
9 березня, у понеділок, який світові медіа вже охрестили "чорним", ціна нафти еталонної марки Brent різко втратила 30% та склала менш ніж $32,83. Востаннє падіння ціни на нафту було настільки швидким під час війни у Перській затоці у 1991 році.
На це одразу ж відреагували ринки – тотальним обвалом індексів найбільших фондових бірж по всьому світу:
- Падіння американських індексів склало: Dow Jones – 7,79%, S&P 500 – 7,6%, Nasdaq Composite – 7,29%.
- У Китаї індекс Shanghai Composite знизився на 3%, у Гонконзі індекс Hang Seng впав на 4,2%, а в Японіх Nikkei на 5%.
- У Німеччині DAX впав на 7,2%, У Великой Британії FTSE 100 – на 7,18%, в Іспанії IBEX 35 – на 7,96%. Об'єднанний індекс Euro Stoxx 50, у свою чергу, втратив 7,48%
- Австралійський ASX 200 знизився більш ніж на 7,3%.
- Індекс Московської біржі зменшився на 3,45%, а індекс РТС – на 4,97%.
Навіть більше, за даними Bloomberg, після падіння S&P 500 (фондовий індекс, у кошик якого включено 500 акціонерних компаній США із найбільшою капіталізацією – ред.) торги довелося призупинити на 15 хвилин. Востаннє торги призупинялися в 2008 році.
Загальний результат за тиждень, м'яко кажучи, невтішний. Зокрема, у четвер 12 березня Dow Jones втратив 2352 пункти або майже 10%, що стало найбільшим обвалом із 1987 року, коли індекс впав за добу на 26,7%.
У день найбільшого обвалу п'ять технологічних гігантів Amazon, Apple, Alphabet (куди входить Google), Facebook та Microsoft сукупно втратили 416,63 млрд доларів.
У 2016 році, коли ціни на нафту теж різко обвалилися, проблему вдалося вирішити власне завдяки завдяки домовленостям країн-членів ОПЕК та Росії про скорочення її видобутку. А також завдяки реакції центральних банків, які направили свої сили на стимулювання економіки. У нинішній ситуації на вирішення питання у той же спосіб можна не сподіватися.
Міністр енергетики Саудівської Аравії принц Абдулазіз бін Салман уже заявив, що уряд країни не бачить підстав для проведення зустрічі Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) попри нинішню кризу: "Ми не бачимо жодних підстав для проведення зустрічі ОПЕК+ просто для того, щоб показати провал у вирішенні нинішньої кризи".
Як відреагували у світі
У Міжнародному валютному фонді вже заявили про те, що вплив спалаху COVID-19 сповільнить зростання світової економіки до рівня нижче 2,9%. А саме такий ріст прогнозували в МВФ ще минулого року.
World BankЗа інформацією джерел Bloomberg, президентка Європейського центрального банку (ЄЦБ) Крістін Лагард заявила, що Європа може зіткнутися з серйозним економічним шоком, який перегукується із світовою фінансовою кризою 2008-го, якщо світові лідери не вживатимуть термінових заходів проти спалаху коронавірусу.
Також Лагард заявила про початок необхідних заходів вже в четвер 12 березня, однак для цього, за її словами, уряди мають спонукати свої банки продовжували надавати кредити бізнесу в постраждалих районах. За її словами, при правильній реакції шок, імовірно, виявиться тимчасовим.
А вже власне в четвер сталося неочікуване – ЄЦБ не знизив облікові ставки, а залишив на тому ж рівні. Підтримувати стабільність вирішили в інший спосіб – за рахунок додаткового придбання активів.
З Лагард погоджується й керівник Банку Англії Марк Карні. На його думку, правильна реакція допоможе запобігти глобальній рецесії. "Немає причин, щоб цей шок перетворився на досвід 2008 року, якщо ми діятимемо правильно та справлятися добре", – сказав Карні на пресконференції 11 березня, де серед іншого Банк Англії оголосив про зниження облікової ставки з 0,75% до 0,25%. Наслідком такого рішення має стати здешевлення кредитів для бізнесу.
У США, до слова, облікову ставку знизили на 0,5 відсоткових пункта ще третього березня, до обвалу індексів бірж, попереджуючи можливі наслідки коронавірусу. А от власне обвал перервав найдовше в історії зростання на ринках Штатів, яке почалося в 2009 році.
Крім того Дональд Трамп доручив Управлiнню у справах малого бiзнесу використовувати всі доступні повноваження щодо надання кредитів для підприємств, постраждалих від коронавірусу. А також Міністерству фінансів США – тимчасово скасувати податки для певних осіб та підприємств, які зазнають коронавірусу, та негайно прийняти податкові пільги з оплати праці.
А в п'ятницю, 13 березня, Трамп взагалі оголосив режим надзвичайної ситуації у США, повідомивши, що направить до 50 млрд доларів штатам для боротьби з коронавірусом. А в неділю 15 березня Федеральна резервна система США знизила облікову ставку до 0-0,25%.
На тлі цих новин в понеділок 16 березня індекс S&P 500 відкрився падінням більш, ніж на 8%, що одразу спричинило 15-хвилинну зупинку торгів.
До слова, зниження податків, а в деяких випадках і відтермінування їх сплати, ще в лютому запровадили і в Китаї. Що не дивно, враховуючи, що за інформацією Nasdaq, прямі іноземні інвестиції у Китай за січень-лютий 2020 року скоротилися на 8,6% у порівнянні з аналогічним показником попереднього року — до 19,26 мдрд доларів.
Попри заяви Лагард та Карні про можливість запобігти новій кризі, в Естонії на поточну економічну ситуацію реагують менш оптимістично. Зокрема, міністр фінансів Естонії Мартін Хельма заявив, що у країні вже почалась економічна криза і нині питання полягає в тому, як звести до мінімуму її наслідки, щоб пережити це.
У п'ятницю 13 березня вже зі спільною заявою виступили лідери країн G20. Згідно із заявою, вони будуть технічно допомагати у боротьбі з вірусом країнам, які розвиваються, та чиї системи охорони здоров'я слабкі, а населення – уразливе. А також прагнуть вирішити проблеми з міжнародною торгівлею та ринками, які виникли через коронавірус.
Чи справді ми входимо в кризу "міцнішими, ніж у 2008 році"
На брифінгу щодо оголошення карантину прем'єр-міністр Денис Шмигаль впевнено заявив: у фінансову кризу ми входимо сильнішими, ніж в 2008 році. За його словами, ліквідність українських банків "висока як ніколи, золотовалютні запаси – високі".
Стосовно золовалютних запасів числа та слова прем'єра не збігаються. Резерви України станом на 29 січня 2020 року знаходяться на рівні 26,6 млрд доларів, і це справді найвищий показник за останні вісім років. Проте на кінець 2008 року вони все ж були більшими і складали близько 31,5 млрд доларів. Крім того, тільки за минулий тиждень Нацбанк продав понад мільярд доларів.
За 2019 рік Україна найбільше експортувала зернових та олійних культур, чорних металів, рослинних і тваринів жирів, а також залізної марганцевої руди. Тобто сировину, а не товари з доданою вартістю. А падіння цін на нафту, скоріш за все, потягне за собою й падіння цін на інші сировинні товари.
Якщо спрогнозувати подальшу хронологію, то у випадку загальної рецесії світової економіки знизиться інтерес на сировину, яка є основою експорту України. Також буде відтік інвестицій з ризикових країн, до яких наразі відносять й Україну. Наслідком чого може бути девальвація гривні.
"У такі періоди напередодні світової кризи інвестори йдуть з ринків, що розвиваються, тож це дуже потужний удар по піраміді ОВДП", – вважає експерт ринку нафтопродуктів Леонід Косянчук.
Крім того, не варто забувати, що цього року Україна має виплатити 17 млрд доларів зовнішніх боргів. І хоч золотовалютні резерви й високі, проте все ж без допомоги Міжнародного валютного фонду Україна навряд зможе впоратися з боргами без впливу на загальний стан економіки.
За словами прем'єра, у нового уряду наразі триває доволі позитивний діалог з МВФ.
Фото: УНІАНПро які саме параметри йдеться, Шмигаль не сказав. Проте за кілька днів до цього, про це розповів Володимир Зеленський в інтерв'ю Bloomberg. Два пункти, які залишилися – це ринок землі, а також закон щодо заборони повертати націоналізовані банки їхнім попереднім власникам. Власне, питання цього "антиколомойського закону" для МВФ наразі перше в списку, про що Суспільному на умовах анонімності повідомляли ще джерела в уряді Гончарука.
Доктор економічних наук і співробітник Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України Владислав Зимовець. вважає, що Україна може не отримати черговий транш МВФ цього року. Проте, за його словами, до дефолту це навряд чи призведе.
Що готовий зробити уряд задля збереження стабільності
Перший вплив на Україну вже є. 10 березня курс гривні послабився на 18 копійок, а 11 березня - ще на 39,2 копійки. На понеділок 16 березня курс гривні до долара склав 26,08 грн, а до євро – 28,99 грн.
10 березня Міністерство фінансів відмовилося проводити аукціони з розміщення ОВДП, а Нацбанк продав майже мільярд доларів за неповний тиждень.
12 березня НБУ також повідомив про зниження облікової ставки до 10%, що відповідає загальному тренду центральних банків на рух до стимулювання економіки. Крім того, січневий прогноз Нацбанку передбачав інфляцію 4,8% на кінець 2020 року, проте за словами голови НБУ Якова Смолія він може бути переглянутий у квітні "залежно від подальшого розвитку подій".
Суспільне надіслало запит до Міністерства фінансів та НБУ стосовно того, які інструменти є в їх розпорядження та яких заходів вони готові вжити задля збереження економічної стабільності в Україні. На час публікації відповіді від відомств ми не отримали.
То чи буде криза
Наразі вже можна говорити, про реальний вплив паніки навколо коронавірусу на загальну економічну ситуацію в світі. У тому, що почнеться рецесія, сумнівів не залишається. За прогнозами аналітиків JP Morgan, глобальна рецесія розпочнеться вже в липні, а в III кварталі ВВП США і Європи знизяться більш, ніж на 3%.
Карантини вже тягнуть за собою сповільнення попиту на товари та послуги. А от чи переросте це в повноцінну фінансову кризу, залежить від багатьох факторів:
- Від того, як довго триватимуть карантини. Поки є карантини, буде й рецесія (сповільнення) виробництва. У цей час люди скорочують споживання, компанії - виробництво, тотально страждатиме сфера послуг.
- Від реакції урядів та центральних банків. До слова й ті, й інші, навчені досвідом 2008 року вже почали активні дії задля збереження максимальної стабільності. Уряди деяких країн використовують наявні інструменти фіскальної політики, націлені на підтримку та стимулювання розвитку бізнесу. З тих же мотивів частина центробанки, зокрема й НБУ, знижують облікові ставки.
- Від реакції компаній. Одним із неприємних наслідків може стати серія дефолтів компаній, якщо вони через скорочення виробництва не матимуть достатньо доходу аби покривати необхідні витрати. Тут все залежить, власне, від рішень керівництва компаній, а також центробанків та урядів. Останні, як бачимо з попереднього пункту, намагаються допомогти шляхом зменшення ставок за кредитами та боргового навантаження.
- Від виходу із рецесії. А, якщо бути точними – від темпів відновлення ринків після рецесії. Як не дивно, окрім власне економічних факторів, на це впливатиме й комунікація відомств та голів держав, основним завданням, яких є гасіння паніки зараз та повернення довіри після завершення карантинів.
- Від нафтового ринку. Шансів вирішити проблему за рахунок скорочення видобутку, як це було в 2016, майже немає. Тому доведеться шукати нові шляхи.
Як криза може вплинути конкретно на Україну
БІЗНЕС
Основним наслідком рецесії та повноцінної кризи (якщо вона буде) може стати серія дефолтів компаній. Частині українських компаній доведеться скоротити, а в деяких випадках, і призупини виробництво чи надання послуг. Як наслідок, скоротиться дохід. Попри це нікуди не зникнуть капітальні витрати та необхідність виплачувати заробітну платню (включно з податками) своїм співробітникам.
16 березня Зеленський закликав НБУ та Мінфін, а також державні й комерційні банки представити програму кредитних канікул для малого та середнього бізнесу, а також концепцію податкових змін. Без таких рішень від уряду компаніям доведеться сподіватися тільки на себе: переглядати фінансовий план, тягнути гроші з фінансової подушки (якщо вона, звичайно, є), відправляти людей у відпустки чи навіть звільняти. Або брати кредити аби покрити ці витрати.
КУРС ГРИВНІ
Зараз НБУ ще контролює попит на валюту, який суттєво переважає пропозицію, продаючи необхідну кількість валюти для згладжування коливань.
Крім того, за словами професора бізнес-школи Українського католицького університету Михайла Винницького "може статися дуже дивна річ": гривня може трохи укріпитися при світовій девальвації американського долара.
"Але я зараз говорю про середньострокову перспективу, кінця 2020 — початку 2021 року. Найближчим часом гривню буде коливати. Вона завжди коливається через те, що в нас дуже низький рівень довіри до нашої валюти", – додав він.
Також Винницький відзначив, що українська гривня вже настільки девальвована, "що імовірність, що вона може впасти, набагато нижче, дуже низька".
Проте все ж не варто забувати, що в середньостроковій перспективі на курс національної валюти можуть вплинути зниження експорту та неотримання траншу від МВФ.
