"Чорний понеділок" минув, але світова економіка не відновила зростання

"Чорний понеділок" минув, але світова економіка не відновила зростання

"Чорний понеділок" минув, але світова економіка не відновила зростання

Нафтова війна між Росією та Саудівською Аравією на тлі епідемії коронавірусу спровокувала зниження ціни на сировину, провідних економічних індексів та котирувань найбільших світових компаній.

9 березня торги на усіх ключових світових біржах завершилися рекордним з 2008 року падінням. Причиною стали одразу кілька факторів, зокрема, гальмування світової економіки через зниження виробництва у Китаї та пасажирських перевезень внаслідок епідемії коронавірусу. Додатковим фактором, що спровокував напруження у світовій економіці, стало загострення протиріч між США, країнами ЄС і Китаєм щодо дотримання правил торгових операцій і стимулювання своїх економік, зокрема, нещодавнє рішення ФРС США знизити базову відсоткову ставку.

У сумі це створювало передумови для падіння ціни на нафту, яке підкріпилося провалом 6 березня переговорів країн-членів ОПЕК про зниження її видобутку, зокрема, через позицію Росії, яка вважала поточний рівень нафтових цін комфортним для себе.

Домовленості ОПЕК+ зруйнувала Росія

Експерти вважали процедуру чергового продовження домовленостей про скорочення видобутку між головними постачальниками нафти чистою формальністю - питання зводилося до окремих деталей і термінів виконання угоди. Однак, коли 4 березня російський міністр енергетики Олександр Новак залишив зустріч з колегами до її закінчення, стало зрозуміло, що узгодити свої позиції сторонам навряд чи вдасться.

Внаслідок цього на перемовинах 6 березня сторони не змогли домовитись ані щодо нового скорочення видобутку нафти, як пропонувала Саудівська Аравія та інші країни, ані щодо продовження поточного договору, на чому наполягала Росія. Через провал переговорів з 1 квітня у країн-членів ОПЕК більше не буде зобов'язань обмежувати видобуток.

У відповідь на вихід Росії з угоди ОПЕК+ один з найбільших світових виробників нафти Саудівська Аравія заявила про встановлення рекордних знижок до відпускних цін на нафту та плани різко наростити видобуток, після чого вранці 9 березня ціна нафти еталонної марки Brent різко втратила 30% та склала менш, ніж $32,83. Востаннє падіння ціни на нафту було настільки швидким під час війни у Перській затоці у 1991 році.

Через обвал нафтових цін провідні економічні індекси зазнали падіння

Через обвал нафтових цін провідні економічні індекси зазнали падіння. wsj.com

У результаті 9 березня торги на Нью-Йоркській біржі відкрилися падінням котирувань більш, ніж на 7%, через що їх за процедурою призупиняли на 15 хвилин, щоб охолодити пил трейдерів. На кінець сесії зниження досягло майже 8%. Падіння на Токійській біржі склало 5%, на Сіднейській біржі воно становило понад 7%. Швейцарський індекс SMI втратив 5,5%, німецький DAS - майже 8%, загалом падіння європейських бірж становило 7-8%. Більше за інші країни постраждала Італія, де вирує епідемія коронавірусу — місцева біржа FTSE MIB впала на 11%. Тим не менш, 10 березня європейські біржі відкрилися зростанням на 1-1,3% на тлі деякої стабілізації цін на нафту, яке, на думку експертів, може виявитися тимчасовим.

Тим не менш, після відкриття Московської біржі 10 березня акції найбільших нафтогазових компаній РФ обвалилися на 12-15%, Сбербанк і ВТБ втратили близько 12-13%, технологічні компанії впали на 7-12%, споживчий сектор втратив до 28%. Услід за падінням котирувань в ціні почали втрачати й акції російських компаній.

Незначне зростання вранці 10 березня відбулося на азійських ринках, але воно не компенсувало падіння, яке сталося напередодні. Зокрема, японський індекс Topix виріс на 1,2%, гонконзький індекс Hang Seng - на 1,8%.

"Сировинні валюти" втратили у ціні

Економічна лихоманка одразу ж відбилась на курсах світових валют. Валюти країн із сировинними економіками традиційно впали — зокрема, падіння російського рубля стало найбільшим за чотири роки та 9 березня становило майже 10%, австралійський та новозеландський долари втратили майже по 2%. 10 березня курс американського долара сягнув у Росії близько 72 руб./$, а євро - близько 82 руб./€. Услід за рублем впали валюти Центральної Азії. Курс казахстанського тенге стрімко знизився з 376 до 400 за долар, національні валюти Киргизстану, Узбекистану і Таджикистану втратили менше, але падіння було також відчутним. Місцеві видання повідомляли про повну відсутність доларів у столиці Казахстану Нур-Султані. Однак подешевшали не тільки сировинні валюти, але й долар — зокрема, він втратив 3% до японської ієни, що стало найбільшим показником за останні три роки.

Усі ці події в підсумку вдарили й по українській економіці, також залежній від різноманітних видів сировини. Крім того, додатковими факторами стали зміна українського уряду та рішення Мінфіну скасувати аукціон з внутрішніх держоблігацій. Вже 9 березня українська національна валюта, подешевшала щодо долару та євро після тривалого плато, на якому гривня перебувала протягом останніх місяців. Вранці 10 березня Нацбанк почав розпродаж американського долара, почавши із ціни 25,20 грн./USD. При цьому курс купівлі долара у банках становив 24,70-25,20 гривень, продаж - 25,25-26,00 гривень за долар. В пунктах обміну валют купівля становила 25,20-25,30 гривень, а продаж - 25,50-25,75.

Що відомо:

  • 6 березня учасники угоди ОПЕК+ не змогли домовитись про подальші дії щодо регуляції цін на нафту.
  • 9 березня ціни на нафту знизилися на 30%, що стало найбільшим падінням за останні 30 років.
  • На тлі виходу Росії з угоди ОПЕК+, падіння цін на нафту та поширення коронавірусу COVID-19 того ж дня обвалилися фондові біржі США, країн Азії та Європи.
  • Слідом за падінням ціни на нафту на відкритті Лондонської біржі також стався обвал російських цінних паперів.
  • Нацбанк України послабив офіційний курс гривні щодо долара на 18 копійок.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСпортСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди