Північноатлантичний Альянс і далі готовий до діалогу з Росією на тлі нарощування нею військової присутності біля українських кордонів. Водночас НАТО готове до "рішучої відповіді" на російську агресію проти України.
Про це на спільній пресконференції з главою МЗС Німеччини Анналеною Бербок у Брюсселі 9 грудня заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
"Ми й далі відкриті до діалогу з Росією, зокрема у форматі Ради Росія-НАТО. Пропозиція щодо її скликання досі в дії. Чекаємо на згоду з боку РФ. Поки що цього не сталося, але саме в складні часи треба сідати й говорити", – вважає Столтенберг.
Пропозицію відновити засідання Ради Росія-НАТО підтримала і міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок. "Пересування російських військ біля України мусить нас непокоїтись за долю не лише України, а й нашої, європейської безпеки", – наголосила вона.
Читайте також: Росія "заплатить високу ціну" у разі вторгнення в Україну – глава МЗС Німеччини
Рада Росія-НАТО була заснована у 2002 році для налагодження діалогу та співпраці РФ і Альянсу. Її діяльність була частково заморожена у 2014 році після анексії Криму Росією та агресії на Донбасі. Попри це, діалог у межах Ради Росія-НАТО продовжився і тривав до 2020 року.
6 жовтня 2021 року НАТО вдвічі скоротило дипмісію Росії при Альянсі – акредитацію вісьмох членів російської місії відкликали через те, що їх підозрюють у шпигунстві на користь РФ. У відповідь Росія 18 жовтня призупинила роботу свого представництва при НАТО, а також заблокувала діяльність військової місії та інформаційного бюро Альянсу в Москві.
Читайте також: "Росія мало чого втратить": Ексречник НАТО про закриття Росією представництва при Альянсі
Що відомо
- На початку листопада 2021-го американські ЗМІ повідомили про скупчення російської техніки на кордоні з Україною, однак тоді у Міноборони та РНБО заперечили цю інформацію. 21 листопада голова української розвідки Кирило Буданов заявив, що Росія сконцентрувала біля кордонів з Україною понад 92 тисячі військовослужбовців і готується до нападу до кінця січня-початку лютого 2022 року.
- 30 листопада Володимир Путін заявив, що "справа не в тому воювати чи ні", а в тому, щоб налагодити відносини. Так він відповів на запитання щодо введення військ на територію України. Невизнаний низкою країн президент Білорусі Лукашенко заявив, що у разі загострень на кордоні Білорусь буде "на боці" Росії. Також він уперше заявив, що Крим де-факто та де-юре став російським. Раніше Білорусь не визнавала анексії Криму Росією.
- Президент Володимир Зеленський вважає ситуацію на кордоні не гіршою, аніж навесні 2021-го. 6 грудня міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що російські збройні сили продовжують збільшувати свою присутність на кордоні, чисельність військових Росії поблизу України може зрости до 175 тисяч.
- 7 грудня відбувся онлайновий саміт президентів США і Росії Джо Байдена і Володимира Путіна на тлі численних повідомлень про скупчення військ РФ на кордоні з Україною. Байден і Путін говорили в закритому режимі, майже 2 години. Після перемовин із Путіним Байден поговорив із лідерами Франції, Німеччини, Італії і Британії. З президентом України Володимиром Зеленським Байден планує поговорити 9 грудня.
Читайте також
"Доля України все ще висить на волосині". Що світові ЗМІ пишуть про саміт Байдена і Путіна
SWIFT і санкції проти Путіна. Як світ має реагувати на погрози Україні. Відповідають експерти
ЗМІ продовжують повідомляти про загрозу вторгнення РФ в Україну, Кремль заперечує. Що відомо
Вторгнення в Україну обернеться для РФ "ізоляцією від міжнародної фінансової системи" – Держдеп США
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
