Був "правою рукою", а тепер "не член команди". Що зробив голова Ради Разумков і чому його звільнили

Був "правою рукою", а тепер "не член команди". Що зробив голова Ради Разумков і чому його звільнили

Був "правою рукою", а тепер "не член команди". Що зробив голова Ради Разумков і чому його звільнили Голова ВРУ Дмитро Разумков та заступниця голови ВРУ Олена Кондратюк. 7 жовтня 2021 р. фото: УНІАН

Верховна рада сьомого жовтня відправила у відставку спікера Дмитра Разумкова. Засідання провів нардеп "Слуги народу" Данило Гетманцев. "За" зняття Разумкова з посади проголосували 284 народних депутати. Сам Разумков заявив, що в Раді фактично сформувалася нова коаліція із фракцій "Слуга народу" та "Батьківщина", яка додала голосів для його звільнення.

Збір підписів за відставку спікера ініціювала 30 вересня його ж політсила – "Слуга народу". 5 жовтня депутати фракції "Слуга народу", груп "Довіра" та "За майбутнє" відсторонили Разумкова від ведення пленарних засідань на два дні.

Яку політичну діяльність вів Дмитро Разумков – в матеріалі Суспільного.

Дмитро Разумков був "правою рукою" Володимира Зеленського на початку виборчої кампанії 2019 року. До цього працював на керівних посадах в різних підприємствах, був радником голови Кіровоградської обласної державної адміністрації, а також членом "Партії регіонів", проте, коли Янукович став президентом, вийшов з неї. Під час президентських виборів 2019-го Разумков працював спікером штабу Зеленського.

"Разумков був не просто соратником, він був ключовою особою у виборчій кампанії Зеленського. Він був єдиним представником команди, хто хоч щось під час виборчої кампанії міг говорити і пояснювати виборцям. Всі ж інші взагалі не спілкувалися з виборцями, включно із Зеленським”, – каже голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.

Був "правою рукою" Зеленського, а тепер "не член команди". Що відомо про ексспікера Ради РазумковаФото: УНІАН

Олександр Ткаченко, Дмитро Разумков, Володимир Зеленський, Андрій Богдан, Сергій Шефір під час з'їзду партії "Слуга народу" в Києві, 9 червня 2019 р.

Разумков вигідно вирізнявся на тлі людей, які ніколи не займалися політичним життям, каже директор комітету виборців України Олексій Кошель. На вибори до парламенту він очолив список від “Слуги народу". А з 3 травня по 10 листопада очолював партію.

Під час голосування за голову Верховної ради Разумков набрав найбільшу кількість голосів від парламентарів за весь час існування Верховної ради – 382. Проти виступили депутати з "Європейської солідарності" та один позафракційний.

Був "правою рукою" Зеленського, а тепер "не член команди". Що відомо про ексспікера Ради РазумковаФото: УНІАН

Голова партії "Слуга народу" Дмитро Разумков під час з'їзду партії "Слуга народу", в Києві, 9 червня 2019 р.

"У перші дні роботи було прийнято багато законопроєктів. Це було виграшно з політтехнологічного боку: показати, що ми можемо за день приймати десятки законопроєктів, тому що ми чітка команда. Але законопроєктна робота – це не кількість, а ретельне опрацювання", – каже Кошель. На його думку, ухвалення "на швидкість" було помилкою Разумкова зокрема. Його думку підтримує Ігор Коліушко. Він каже, що тоді парламент перетворився на "принтер з друкування законів".

"Було прийнято багато помилкових рішень, деякі з них виправляються в цьому році, деякі ще не виправились. Наприклад, "Зміни до закону про державну службу", стаття 87.1, яка уможливила звільнення тисяч держслужбовців без будь-яких причин. Всі, хто комусь не подобався, на підставі цієї статті звільнялись. Зеленський сам потім критикував це і просив внести зміни, тобто відмінити перші", – каже Коліушко.

Згодом політичні погляди Разумкова почали відрізнятися від поглядів партії, яка його висунула, та президента. Зокрема він не підтримав ініціативу Зеленського розпустити Конституційний суд та утримався від голосування за введення санкцій проти нардепа від ОПЗЖ Тараса Козака. Через ці санкції зупинили роботу канали "112-Україна", ZIK та NewsOne, які належать нардепу.

Читайте також: Більше законів, хороших і різних. Що потрібно для виходу з конституційної кризи

"Ключова проблема для Разумкова – ревнощі з боку Офісу президента, формування власного політичного іміджу, небажання брати участь у прийнятті сумнівних рішень з юридичного боку, я маю на увазі участь у засіданні РНБО, небажання публічно виконувати роль слухняного голови Верховної ради”, – каже Кошель.

Проте найбільші суперечки викликав "закон про олігархів". 1 червня Верховна рада ухвалила за основу законопроєкт президента Володимира Зеленського № 5599 "Про олігархів". Разумков не підтримував ідею того, що статус "олігарха" визначає РНБО. На його думку, це – антиконституційна норма, тому що РНБО за Конституцією не має таких повноважень. А займатися цим повинна комісія при НАЗК.

Після того, як депутати ухвалили законопроєкт у першому читанні, Разумков відправив його на перевірку до Венеційської комісії, хоча Давід Арахамія, голова фракції партії "Слуга народу", просив його цього не робити. На думку Коліушка,, дії Разумкова виправдані, тому що законопроєкт має низку недоліків.

Був "правою рукою", а тепер "не член команди". Чим займався Разумков і що означає його відставкаФото: УНІАН

Народні депутати Давид Арахамія, Олександр Корнієнко, перший заступник голови ВРУ Руслан Стефанчук та голова ВРУ Дмитро Разумков під час засідання Верховної ради України, в Києві, 5 червня 2020 року

"Кожен чесний політик, хто хоч трішки розбирається в праві, не мав голосувати за цей законопроєкт. Це взагалі не законопроєкт, це зовсім інший жанр. Це може бути інструмент узурпації влади. Там написані дуже умовні критерії. Закон має чітко сформулювати правила", – каже Коліушко.

20 вересня на Погоджувальній раді Дмитро Разумков відмовився вносити цей законопроєкт до порядку денного через те, що документ перебуває на розгляді Венеційської комісії. Його позицію підтримали представники опозиційних фракцій. Але монобільшість наполягала на терміновому розгляді і, як повідомив нардеп Олександр Качний (партія "Опозиційна платформа "За життя"), до порядку денного законопроєкт вніс перший віцеспікер Руслан Стефанчук.

Урешті 23 вересня Верховна рада прийняла законопроєкт "про олігархів" у другому читанні. Нардепи опрацювали 1270 правок і голосували не за кожну окремо, а "пакетом", виділивши "вирішальні правки". Закон набуде чинності після підписання президентом Володимиром Зеленським та офіційної публікації.

Читайте також: Рада ухвалила в другому читанні закон про олігархів. Що варто знати

За два дні до відставки Разумкова відсторонили до проведення засідань. Зеленський на фракційних зборах у Трускавці сказав, що це питання внутрішньофракційне, і у "Слуг народу" просто "інші політичні погляди". Водночас Зеленський підкреслив, що Разумков більше не член команди "слуг".

Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко вважає, що відставка – це емоційна реакція на самостійність спікера.

"Історія із відставкою Разумкова базується на емоційному сприйнятті, це показує, що Банкова сприймає своїх опонентів лише в одному ключі: або політтехнологічна складова, або емоційна. Хороший хлопець – поганий. Слухняний – неслухняний", – каже Кошель.

Під час роботи Разумкова на посаді спікера Верховної ради не було жодного документа, який би вказував на планування законодавчої роботи в парламенті, каже Олексій Кошель. Комітет виборців України зафіксував найгірший показник в історії українського парламентаризму, який вказує на проблеми у співпраці Кабінету міністрів та парламенту.

"Станом на 6 жовтня Кабінет міністрів зареєстрував 500 законопроєктів, з них прийняли – 94. Це лише 19%, тобто кожен 5 законопроєкт підтримується парламентом",– каже Кошель.

Був "правою рукою", а тепер "не член команди". Чим займався Разумков і що означає його відставкаФото: УНІАН

За його словами, коли уряд очолював Яценюк та Гройсман, показники ухвалення законопроєктів досягали 34-35%. В умовах монобільшості і сформованого ними Кабінету міністрів рівень підтримки урядових законопроєктів має становити 70-80%, каже експерт. Таким чином саме Кабінет міністрів, а не Верховна рада має стати головним центром розробки законодавчої ініціативи.

Проте у діяльності Разумкова Кошель відзначає і плюси. Каже, що спікер не зайняв позицію ненависника опозиції, тобто ставився до фракцій з повагою.

"Він намагався демонструвати, що він голова Верховної ради не монобільшості, а голова всього парламенту. Це важливо, тому що надалі ми будемо про ці плюси Разумкова згадувати дуже довго. Є ризики того, що парламент може очолити той, хто буде показово демонструвати зневагу до опозиції, і це буде спричиняти критику парламенту", – говорить директор комітету виборців України.

Що далі

Кошель каже, що не бачить значних можливостей для реалізації особистого політичного проєкту Разумкова, проте, у разі побудови політичного союзу зі старими політиками, які займають схожі електоральні ніші, цей результат може бути позитивним.

Сам Разумков же заявив, що до відставки був готовий, з політики йти не збирається.

"Ще до того, як було прийнято рішення, чи буду я головою Верховної ради, чи ні, я говорив, що я буду будувати команду. Всередині парламенту, я сподіваюсь, будуть такі люди й поза парламентом. На пенсію я точно не збираюсь, здоров'я мені точно дозволяє, тому буду рухатись вперед."

На питання про президентські амбіції Разумков відповів: "Раніше усі як казали? Що з голови Верховної ради ніхто не ставав президентом. Цей запобіжник ми сьогодні прибрали. Далі подивимось".

Читайте також: Напад на журналістів "Схем" в "Укрексімбанку". Що відомо
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди