Більше законів, хороших і різних. Що потрібно для виходу з конституційної кризи

Більше законів, хороших і різних. Що потрібно для виходу з конституційної кризи

Більше законів, хороших і різних. Що потрібно для виходу з конституційної кризи Суспільне Новини

Рішення КСУ від 28 жовтня призвело до часткового блокування роботи Національного агентства з питань запобігання корупції та тривалої законодавчої кризи. За три тижні з моменту його ухвалення Вищий антикорупційний суд закрив уже кілька справ про недостовірне декларування, зокрема, щодо мера Одеси Геннадія Труханова, ексголови Запорізької ОДА Костянтина Бриля і директора Львівського бронетанкового заводу Романа Тимківа. 11 листопада НАЗК було вимушене направити до судів клопотання про закриття проваджень ще у 62 справах. І поки НАЗК працює з перебоями, а ВАСК без перебоїв, Суспільне розбирається, що робить влада аби вийти з конституційної кризи та який законопроєкт для цього потрібен.

Після рішення Конституційного суду у Верховній раді з'явився законопроєкт від президента Зеленського, де він зажадав відновлення довіри до конституційного судочинства шляхом переформатування складу КС. Президент вніс цей документ як невідкладний, однак на розгляд депутатів його так і не винесли. За інформацією джерел Суспільного у фракції більшості, на його підтримку тоді не вистачило 6 голосів.

Президент збирав свою фракцію, вмовляв депутатів проголосувати, а пізніше в ефірі "Свободи слова", навіть, натякнув, що може знову розпустити раду, однак це не допомогло. Адже, за законом, звільнити суддів КС можуть лише судді КС, в іншому разі треба дочекатися завершення каденції цього складу Конституційного суду, яка триває 9 років з моменту призначення на посади.

Самі судді КС, як відомо, наполягали, що ухвалили це суперечливе рішення через недосконалість інших положень українського антикорупційного законодавства, які нині варто привести до ладу. Тож, за справу взялися депутати.

Альтернатива Разумкова

За кілька днів після ініціативи президента, зі своїм альтернативним законопроєктом виступив голова Верховної ради Дмитро Разумков. Він також був націлений на вирішення кризи, але без звільнення суддів, як того вимагав Зеленський. У тексті йдеться про відновлення прав НАЗК, аби відновити можливість для отримання агентством інформації, здійснювати облік, контролювати, перевіряти та оприлюднювати е-декларації. Однак згадати про долю суддів у своєму законопроєкті Разумков теж не забув. На його думку, уряд мав би розробити окремий проєкт закону щодо функціонування системи запобігання корупції суддів, а також механізму притягнення їх до відповідальності.

Документ Разумкова пройшов профільний комітет і був рекомендований до прийняття у Верховній Раді. Однак 5 листопада спікер оголосив, що розгляду його проєкту не буде, бо депутат від “Слуги народу” Олександр Дубінський вніс альтернативний. Обидва законопроєкти були знову спрямовані у комітет. Їх розгляд Разумков анонсував з 9 по 13 листопада, але цього так і не сталося.

Більше законопроєктів для Верховної Ради

У випадку з конституційною кризою свої пропозиції надала практично кожна фракція. Станом на 19 листопада їх у Верховній раді налічується 13.

“Загалом, частина депутатів пропонує виділити суддів під нагляд окремому суддівському органу, який перевірятиме їхні декларації. І виходить замкнута кругова порука. Такий спосіб, на нашу думку, є неефективним, тому що тоді буде дуже складно проконтролювати, і втрачається сама сутність контрольної функції. Якщо ми таке ухвалимо, буде конфлікт інтересів і між законодавчою, і виконавчою владою. Суддівську владу повинні контролювати альтернативні органи", — вважає заступниця голови комітету ВР з питань антикорупційної політики Олена Мошенець.

Один із законопроєктів, авторства групи депутатів від різних фракцій, пропонує збільшити кількість суддів, потрібних для кворуму в ухваленні рішень. Якщо зараз це 12 з 18, то за законопроєктом треба 17.

За справу береться робоча група

16 листопада віцеспікерка парламенту Олена Кондратюк заявила, що така велика кількість запропонованих законопроєктів може призвести до провального голосування по них. Тому вона запропонувала створити окрему робочу групу, яка спільно напрацює лише три документи на базі усіх наявних.

Робочу групу було створено 18 листопада, її учасниками стали представники усіх фракцій та груп парламенту. 19 листопада група провела перше засідання. У постанові про створення групи є і дедлайн щодо підготовки трьох законопроєктів - 1 грудня. У цей же день розпочнеться і пленарний тиждень Верховної ради. Однак законопроєкти ще мають пройти перевірку у профільному комітеті. Таким чином, коли саме вони потраплять на розгляд Верховної ради, поки не відомо.

Яким має бути ідеальний закон

Юрист Олександр Москалюк вважає, що для виходу з поточної законодавчої кризи. насамперед, потрібно внести зміни до Кримінального кодексу і таким чином поновити статтю про декларування з урахуванням її недоліків, зокрема, порушенням презумпції невинуватості. Причому, на думку експерта, зробити це потрібно до 1 січня.

Натомість він нагадує, що будь-які зміни стосовно Конституційного суду означають внесення змін до самої Конституції. На думку експерта, однією з небагатьох речей, яку могли б ухвалити депутати без вступу у суперечку з Конституцією, може стати зміна кворуму.

“Необхідно встановити мінімально необхідний кворум для того, аби приймалися рішення. Зараз це 12 осіб, можна його збільшити. Але тут теж є небезпеки. Тому що їх можна збільшити так, що потім взагалі КС не буде приймати жодних рішень”, - вважає Москалюк.

На думку керуючого партнера Національної антикризової групи Тараса Загороднього, юридичних перешкод до відновлення роботи антикорупційного законодавства в Україні немає, адже Конституційний суд чітко вказав на проблему, яку Верховна рада може легко виправити.

"Стаття про незаконне збагачення ніяк не працювала, тобто жодної людини не було притягнуто до кримінальної відповідальності. Тому що до цієї статті є зауваження, на яких і наголосив КСУ. А саме те, що людину неможливо робити винуватою тільки через те, що вона щось не так написала у своїй декларації. Звісно, наявність певного майна в декларації є вже ознакою того, що людина може бути корумпованою. Але, сама по собі наявність цього майна не є доказом з точки зору юриспруденції. Все законодавство було написане криво, що дає можливість корупціонерам уникати відповідальності”, – зазначив Загородній.

“Ця стаття (про розгляд у НАЗК декларацій суддів – ред.) скасовувалася Конституційним судом через посилання на те, що жодна влада не може контролювати діяльність судової влади. А через те, що КСУ не міг себе виокремити з усіх категорій громадян, він взяв та й скасував закон, який стосувався всіх. Тобто, Верховна рада може спокійно повернути закон до роботи, залишивши, наприклад, суддів, а потім вже розв'язувати це питання. По-друге, НАЗК могло і не закривати базу даних після рішення КСУ, бо з рішення Конституційного суду не випливає, що вони повинні були це робити. Це вже більше ігри так званих "антикорупціонерів". Накололи багато дров із законодавством, і тепер не знають, що з цим робити, тому що все не працює”, – вважає експерт.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди