Перейти до основного змісту
Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт Зеленського "про олігархів"

Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт Зеленського "про олігархів"

Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт Зеленського "про олігархів"
. УНІАН

Верховна рада ухвалила за основу законопроєкт президента Володимира Зеленського № 5599 "про олігархів". Відповідне рішення підтримали 275 народних депутатів.

Найбільше голосів — 231 — віддала фракція "Слуги народу". Законопроєкт підтримали фракція "За майбутнє" (18 голосів) та "Довіра" (18), а також 8 позафракційних народних обранців. Всі інші або утримались, або голосували проти.

Що передбачає законопроєкт

Проєкт президентського закону було опубліковано на сайті Верховної ради 3 червня. Він визначає такі поняття як бенефіціар, пов'язана особа, контролер . За документом олігархом (особою, що має значну економічну або політичну вагу в суспільному житті) є людина, яка відповідає щонайменше трьом з чотирьох ознак:

  • бере участь у політичному житті;
  • має значний вплив на засоби масової інформації;
  • є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання, який на день введення в дію цього закону є суб'єктом природних монополій або займає монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному товарному ринку відповідно до Закону України "Про захист економічної конкуренції" та протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище;
  • підтверджена вартість активів особи (та осіб, бенефіціаром яких вона є) перевищує один мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

До списку тих, хто "бере участь у політичному житті" входять президент, урядовці та їхні перші заступники, народні депутати, генпрокурор, очільник Національного банку. Також визначення стосується пов'язаних осіб, керівників партій та тих, хто фінансує їхню діяльність.

За законопроєктом, особою, яка має "значний вплив на засоби масової інформації" є бенефіціар або контролер ЗМІ або особи, які були ними на день набрання чинності закону.

Рішення про визнання людини олігархом ухвалюватиме Рада національної безпеки та оборони за поданням члена відомства, Кабінету міністрів, НБУ, Служби безпеки або Антимонопольного комітету.

Також планується створити реєстр олігархів, який формуватиме та вестиме РНБО.

"Реєстр є електронною інформаційно-телекомунікаційною системою, призначеною для публікації та обробки інформації про осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів), та осіб, які подають декларації про контакти, з метою забезпечення доступу до інформації про таких осіб та застосування до них заходів вплив", — зазначено у законопроєкті.

Реєстр міститиме:

  • рішення РНБО про визнання особи олігархом
  • ПІБ такої особи
  • декларації про контакти з особою, яка має значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархом), або її представниками
  • рішення РНБО про виключення особи з Реєстру та обставини, які обґрунтовують прийняття такого рішення

Державні службовці, які мали контакти з людиною, визнаною олігархом, матимуть подавати "декларацію про контакти". Під контактом з особою, включеною до реєстру, розуміється зустріч та розмова (зокрема онлайн) будь-якого змісту. Водночас про зустрічі на офіційних заходах та судових засіданнях подавати декларацію не потрібно.

"Подання декларації про контакти здійснюється не пізніше наступного дня після контакту з особами, включеними до реєстру, або їх представниками шляхом заповнення на офіційному вебсайті Ради національної безпеки і оборони України декларації про контакти", — відзначається у документі.

Неподання такої декларації "є підставою для притягнення особи до політичної та (або) дисциплінарної відповідальності".

Людину також можуть виключити з цього реєстру, якщо в неї будуть відсутні не менше двох ознак, які визначають особу олігархом.

Що кажуть в Офісі президента

У пресслужбі Офісу президента повідомили, що "цей документ містить визначення так званих олігархів – осіб, які мають значний вплив у господарському, політичному житті країни, а також контролюють основні сегменти медійного простору". На Банковій зазначили, що документ має обмежений термін дії – 10 років.

Як відзначив у коментарі Суспільному радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк, норми закону, якщо його підтримає парламент, забезпечать захист суспільства, а сам текст з'явиться на сайті парламенту вже 3 червня.

"Коли він буде прийнятий, норми закону забезпечать захист суспільства від деструктивного впливу олігархів. Від того, що вони використовують ресурси, які сконцентрували, для шантажу держави і маніпулювання інтересами суспільства. Великий бізнес не повинен володіти політиками і не повинен купувати політичні рішення. Олігархічна система політики повинна бути ліквідована. Тому президент визначив цей законопроєкт як невідкладний", — наголосив Подоляк.

За словами Подоляка, цей документ, якщо його проголосують, матиме працювати у комплексі з низкою чинних законодавчих актів і таких, що ще розробляються: "Це не єдиний законопроєкт, який сприятиме перетворенню олігархів на звичайних великих бізнесменів. Цей законопроєкт, коли його підтримають депутати, працюватиме в комплексі з іншими вже чинними законодавчими актами і тими, які ще розробляються. Україна повинна отримати посилені антимонопольні правила і правила цивілізованого лобізму. Те, що вже є і діє у всіх розвинених демократичних державах".

Що про цей законопроєкт думають нардепи

Голова фракції партії "Слуга народу" Давид Арахамія назвав цей законопроєкт найбільш дискусійним.

Заступниця фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук розповіла, що додатково потрібно буде посилювати і антимонопольне законодавство, і ухвалювати зміни до політичних партій з точки зору фінансування, зміни, щоб додати НАЗК більше повноважень у перевірках та закон про лобізм.

Нардеп від ОПЗЖ Юрій Павленко заявив, що так званий законопроєкт президента Зеленського про олігархів "суперечить Конституції, міжнародним зобов'язанням України і взагалі здоровому глузду".

"Бо цей законопроект жодним чином не вирішує проблем впливу олігархів на формування економічної, соціальної і політичної ситуації в країні. Навпаки - він стає інструментом, коли наближені олігархи матимуть все. А ті олігархи чи багаті люди чи люди, які мають великий бізнес і будуть незгодні із владою, або дай бог будуть представлені в опозиції — от по відношенню до них будуть санкції, РНБО і серйозна дискредитація і, фактично, руйнація бізнесу і як наслідок втрата робочих місць для мільйона українців", — сказав він.

Нардеп від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко сказав, що "це закон не про деолігархізацію, це закон про монархізацію України". Він вважає, що "Зеленський хоче набрати собі ще повноваження, які йому не надані Конституцією, і одноосібно визначати так званих олігархів в країні".

"Тут колосальний корупційний ризик. Тому що завтра до нього прийдуть з валізами грошей домовлятися, що ти не олігарх. А тут колосальний ризик узурпації влади і впливу, зокрема на медіа. Тож цей законопроєкт від Зеленського є дуже небезпечним. Треба боротися з впливом великого бізнесу на владу — однозначно треба. І це є реальна проблема для України. Але це можна і треба робити тими інструментами, які вже є", — додав Гончаренко.

На його думку, голосувати за цей законопроєкт не можна, оскільки "він абсолютно не відповідає конституції України".

Нардеп від фракції "Голос" Ярослав Железняк сказав, що всі "12 сторінок законопроєкту — популізм, який не вплине на боротьбу з олігархами".

За його словами, він з колегами по фракції подали свої зміни в антимонопольний комітет, зокрема податкові, які, як він наголосив, "справді збільшують податки на олігархів".

"Ми подали свої зміни по державному управлінню компаній, які знаходяться у власності держави, щоб олігархи не заробляли 73 млрд з державних підприємців, як це було у 2020 році. І, звичайно, ви знаєте нашу позицію по судовій реформі. Вона не змінюється. Найбільша проблема олігархії, корупції, відсутності грошей в економіці — це відсутність нормальних судів", — сказав Железняк.

Нардеп від "Батьківщини" Михайло Цимбалюк заначив, що депутатська група зареєструвала альтернативний законопроект спільно із командою "Голосу" і ще з деякими представниками інших фракцій.

"Ми вважаємо, що той законопроект, який запропонований Офісом президента, він не є досконалим. Ми вважаємо, що в принципі дуже важливо, щоб це був ряд законопроєктів. Ми кажемо про боротьбу або протидію олігархам, то насамперед це антимонопольне законодавство. Нині, якщо перевірити, які є закони, то закони, звичайно, ефективні. Але антимонопольний комітет їх не використовує", — сказав він.

За його слвоами, "коли мова йде про протидію олігархам, то маємо говорити про ефективну антикорупційну і правоохоронну систему і суддівську гілку влади".

"Якщо гвоорити про ЗМІ, то в нас є Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, яка має регулювати ці процеси. Бо законопроєкт, який запропонований головою держави, він може створити умови, коли РНБО, яку очолює президент, вона буде таким чином боротися з незалежними ЗМІ, можливо, когось забирати бізнес. Це неправильно. Ми вважаємо, що це може робити такий державний орган як НАЗК, який продемонстрував, що він є справді ефективним і саме він має визначати, які категорії громадян підпадають під ознаки олігарха. А не рішення РНБО. Бо не існує механізму. Виходить так що президент може когось внести в списки реєстри, а когось виключити.

Що відомо

  • 3 червня на сайті Верховної ради з’явився текст президентського законопроєкту "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)". Він визначає, хто такі олігархи, хто вестиме реєстр їхніх імен та що загрожує держслужбовцям за контакти з ними.
  • У травні секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов заявив, що наразі в Україні до переліку олігархів можна віднести 13 людей.
  • 15 квітня президент Володимир Зеленський заявив, що планується розробити законопроєкт "про статус олігархів".
  • За даними списку журналу Forbes, трійку найзаможніших українців продовжує очолювати олігарх Рінат Ахметов. Далі у десятці йдуть Віктор Пінчук, Констянтин Жеваго, Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Олександр і Галина Гереги, Петро Порошенко, Вадим Новінський, Олександр Ярославський та Юрій Костюк.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Топ дня
Вибір редакції
На початок