Офіс президента не надаватиме оцінок до конфлікту між Службою безпеки та Національного антикорупційного бюро щодо підслідності кримінальних проваджень у справі екссудді Миколи Чауса, позаяк це справа Офісу генерального прокурора.
Про це 3 серпня заявив під час брифінгу речник президента Сергій Никифоров.
"Точно не Офіс президента має визначати, хто має розслідувати справу Чауса. Просто тут треба розділяти: є події 2016 року і далі є останні оновлення. Тобто за подіями 2016-го (розслідувати має — ред.) — здається НАБУ, але за подіями останніми (викрадення, перевезення через кордон) — можливо СБУ", — зазначив Никифоров.
За його словами, в Україні є орган, який визначає підслідність кримінального провадження — це Офіс генпрокурора.
"Ось нехай вона (ОГП — ред.) і скаже своє слово. Це запитання не до Офісу президента. Це запитання нехай вирішують за українським законодавством. Ми не будемо давати свою оцінку тому, про що ви згадали (про справу Чауса — ред.)", — резюмував речник, відповідаючи на запитання журналістки.
Читайте також: У Чауса зараз два статуси: і потерпілого, і підозрюваного – адвокат
У чому проблема конфлікту СБУ і НАБУ
Голова громадської організації "Громадський люстраційний комітет" Тетяна Козаченко у коментарі Суспільному зазначила, що у даному конфлікті дуже багато обставин є незрозумілими.
"Відбувається неузгодженість дій у правоохоронних органах України — СБУ і НАБУ. Це винесено на публічний розголос, що надзвичайно шкодить державі. Є для всіх достатньо очевидним що тут не проводиться дії без політики, бо за практикою, яка існувала в Україні, раніше не було такого, що до однієї особи настільки билися різні правоохоронні органи і робили це публічно", — зауважує адвокатка.
З її слів, такі ситуації є неприпустимими з точки зору держави, позаяк це породжує ризики щодо будь-якого об’єктивного неупередженого розгляду кримінального провадження щодо будь-якої особи на території України.
"Служба безпеки говорить про те, що до нього (Чауса — ред.) застосовані заходи безпеки як до свідка, відповідно до порядку, передбаченого законодавством України. І тут тоді виникає наявність двох кримінальних проваджень, які формально можуть знаходитись у конфлікті. Для того, щоб сказати хто має повноваження — потрібно достеменно знати публічну позицію кожного органу: яким чином і хто які заходи повинен був застосовувати до Миколи Чауса", — пояснила Козаченко і додала, що якщо йому справді загрожує небезпека, то тоді заходи безпеки до нього могли бути застосовані належним чином.
Читайте також: Адвокат назвав дату обрання запобіжного заходу екссудді Чаусу
Однак вона вказує, що достеменно відомо, чи у НАБУ є відповідна ухвала щодо обрання запобіжного заходу до Миколи Чауса: "А це означає, що або НАБУ, або він за власною ініціативою — можуть з'явитися до суду (у такому випадку — це Вищий Антикорупційний суд) щодо розгляду цього питання, щодо того, чи будуть надалі запобіжні заходи до нього застосовані".
Фахівчиня підкреслює, що кожний з органів може мати правові підстави, однак у зв'язку з тим, що вони не надали офіційного підтвердження — зіставити ці права надзвичайно важко.
"Те, що і СБУ представляє державу і НАБУ представляє державу і вони в такий публічний спосіб виявили неузгодженість дій — наносить надзвичайно велику шкоду репутації країни. Фактично у країні права рука не знає, що робить ліва", — зауважила експертка.
Вона переконана, що те, що НАБУ на сьогоднішній момент виклало цю інформацію, говорить про те, що вони офіційно від СБУ не отримали у законному порядку документації, яка б підтверджувала правомірність дій СБУ. Тому адвокатка робить висновок, що в такому випадку СБУ потрібно діяти більш оперативно, офіційно надати такі документи, бо якщо вони ці документи не нададуть, то їх поведінка є необґрунтованою.
"Роль адміністрації президента (Офісу президента — ред.) надзвичайно серйозна і я впевнена, що Служба безпеки і НАБУ, і така ситуація яка виникла, не могла виникнути поза увагою адміністрації президента. Можливо вони і до цього знали, які дії повинні були відбуватися щодо судді Чауса. Можливо Микола Чауса, як суддя, має якусь інформацію, яка може мати компрометувальний характер для будь-яких посадовців або політичних діячів і це становить камінь зіткнення таких правоохоронних органів як СБУ і НАБУ", — резюмувала Козаченко.
Що відомо
- У 2016 році суддю Миколу Чауса затримали при отриманні хабаря у розмірі 150 тисяч доларів у справі щодо торгівлі наркотиками. За даними НАБУ, отримані гроші він закопував на своєму городі у літрових банках. Однак заарештувати суддю не вдалося, оскільки парламент не дав на це дозвіл. Згодом Чаусу вдалося втекти до Молдови. У листопаді 2016 року НАБУ повідомило, що Інтерпол оголосив його у міжнародний розшук.
- Чауса також підозрювали у тому, що під час Революції гідності, взимку 2014-го, він засуджував автомайданівців за фальсифікованими протоколами. Його намагалися притягти до відповідальності, однак у лютому 2016 року Вища рада правосуддя не знайшла підстав звільнити суддю.
- У березні 2021 року Україна подала запит на екстрадицію екссудді з Молдови, де він нині переховується.
- 3 квітня адвокат Чауса Юліан Балан повідомив, що у Кишиневі невідомі викрали суддю-втікача. Згодом цю інформацію підтвердила поліція Молдови.
- МЗС Молдови заявив, що оголошений за підозрою в хабарництві у міжнародний розшук Чаус опинився в Україні разом із викрадачами. Парламент Молдови створив слідчу комісію з розслідування обставин можливого викрадення Чауса.
- Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба запевнив міністра закордонних справ Молдови Ауреліу Чокоя, що державні установи України не причетні до викрадення Чауса.
- Згідно з даними розслідування молдовського RiSE Moldova та українського "Слідство.інфо", до зникнення Чауса можуть бути причетні четверо громадян України.
- Служба безпеки України порушила кримінальне провадження за фактом викрадення колишнього українського судді Миколи Чауса у Кишиневі.
- У Молдові 9 травня затримали ще одного підозрюваного у викраденні Чауса. Чаус заявив, що повернеться в Україну давати свідчення.
- Вища судова палата Молдови передала до Конституційного суду країни справу про надання політичного притулку Чаусу. Генеральний прокурор Молдови Олександр Стояногло заявив, що до викрадення Чауса у Кишиневі причетні державні установи України.
- 30 липня Національне антикорупційне бюро заявило, що ідентифікувало автомобілі, якими працівники СБУ перевозили розшукуваного екссуддю Миколу Чауса. У пресслужбі НАБУ стверджують, що Служба безпеки відмовилась віддати їм підозрюваного.
- 31 липня Служба безпеки підтвердила, що вивезла Чауса із села на Вінниччині до Києва, однак заявила, що діяла у межах своїх повноважень та на особисте прохання розшукуваного екссудді. Адвокат Чауса повідомив, що з його підзахисним досі немає зв’язку.
- Адвокат Чауса заявив 1 серпня, що зміг його знайти. Він підтвердив, що його підзахисний наразі перебуває під захистом Служби безпеки. Чаус, якого після кількох місяців розшуків вдалося знайти у селі на Вінниччині, має одразу два юридичні статуси.
- 3 серпня Національне антикорупційне бюро України заявило, що вважає приховування співробітниками Служби безпеки від детективів НАБУ інформації про місцеперебування екссудді Миколи Чауса фактичним сприянням в ухиленні від кримінального судочинства.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
