У Гельсінкі (Фінляндія) 16 грудня відбудеться саміт лідерів країн Східного флангу ЄС Головна мета зустрічі — узгодити конкретні заходи щодо посилення обороноздатності блоку та захисту кордонів від російської загрози.
Про це заявив прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, якого цитує Bloomberg.
У саміті візьмуть участь лідери Фінляндії, Швеції, Польщі, Естонії, Латвії, Литви, Румунії та Болгарії.
"Росія є загрозою сьогодні, завтра і в довгому майбутньому. Найбільший тиск чиниться на східні околиці Європи", — наголосив Орпо.
За словами фінського прем'єра, група країн хоче "надіслати чіткий сигнал Брюсселю" та домогтися виділення коштів ЄС на оборонні проєкти. Йдеться про фінансування таких напрямків:
- посилення безпеки кордонів;
- розбудова систем протиповітряної оборони;
- виявлення та протидія безпілотникам;
- розвиток сухопутних військ.
Орпо зазначив, що на пілотні проєкти наразі виділено близько 1,5 мільярда євро. Однак країни Східного флангу розраховують на значно більші суми в наступному багаторічному бюджеті ЄС (з 2027 року), де фонд на оборону може сягнути 135 мільярдів євро.
Порушення Росією повітряного простору країн НАТО
У ніч на 10 вересня російські дрони порушили повітряний простір Польщі. Тоді військові збили близько 4 з 19 безпілотників, повідомив премʼєр-міністр Дональд Туск. Відомо, що один із дронів пошкодив будинок і авто у Люблінському воєводстві, уламки знайшли в кількох селах. Того ж дня Польща активувала статтю 4 Договору НАТО для обговорення ситуації. Голова уряду заявив, що країна не запроваджуватиме додаткові обмеження через інцидент.
У Міноборони РФ заявили, що дрони, які атакували Україну, могли перетнути польський кордон, і висловили готовність до консультацій із Варшавою. Кремль залишив ситуацію без коментарів.
12 вересня генеральний секретар НАТО Марк Рютте повідомив про початок операції "Східний вартовий" на східному фланзі Альянсу. Мета операції – "усунення конкретних загроз, пов’язаних із використанням безпілотників". Вона діятиме в Польщі та Румунії.
14 вересня президент Польщі Кароль Навроцький підписав резолюцію про перебування на території країни військових держав-членів НАТО у межах операції "Східний вартовий".
13 вересня у північних регіонах Румунії оголосили повітряну тривогу через загрозу ударних дронів. О 18:12 у небо підняли два винищувачі F-16, які близько 19:00 перехопили російський безпілотник Shahed над Дунаєм. У Міноборони уточнили, що дрон не пролітав над населеними пунктами та не становив безпосередньої загрози для цивільного населення. На інцидент відреагував президент України Зеленський, заявивши, що російський дрон перебував над Румунією 50 хвилин.
19 вересня три російські винищувачі впродовж 12 хвилин перебували у повітряному просторі Естонії. Міністр закордонних справ країни Маргус Тсахкна назвав це "порушенням територіальної цілісності та принципів Статуту ООН, які зобов’язують утримуватися від загрози силою".
22 вересня у Нью-Йорку відбулось екстрене засідання Ради безпеки ООН через порушення літаками ПКС РФ повітряного простору Естонії. Там також був присутній очільник МЗС України Андрій Сибіга, який підкреслив, що подібні загрози потрібно негайно нейтралізовувати.
Крім того, вранці 23 вересня відбулося засідання Північноатлантичної ради відповідно до статті 4 Вашингтонського договору, щоб проконсультуватися та засудити порушення Росією повітряного простору Естонії 19 вересня.
