Польща готується внести зміни до свого закону про військове розгортання за кордоном, щоб дозволити своїм збройним силам збивати російські дрони над Україною без попереднього дозволу НАТО чи ЄС.
Про це повідомляє польська щоденна політична газета Gazeta Wyborcza.
Як зазначає видання, відповідний документ подало Міністерство оборони в червні і планують розглянути у прискореному порядку.
Спочатку закон дозволяв президентові санкціонувати розгортання військ на прохання уряду в таких випадках, як збройний конфлікт, підтримання миру, боротьба з тероризмом або евакуація.
Проте 23 лютого 2022 році уряд тодішнього премʼєр-міністра Матеуша Муравецького вніс до законопроєкту зміни, які вимагають схвалення НАТО, ЄС та іноземної країни, де діятимуть польські війська. Комісія з розслідування російського впливу пізніше розкритикувала цю зміну, заявивши, що вона позбавляє Варшаву права самостійно діяти проти безпілотників, що перетинають кордон з України чи Білорусі.
Нинішня провладна коаліція, яку очолює Дональд Туск, планує скасувати ці обмеження за принципом "спочатку стріляй, потім питай", надаючи військовим більше гнучкості у реагуванні на загрози. За даними Gazeta Wyborcza, очікується, що проєкт поправки, поданий міністерством оборони в червні, ухвалять у прискореному порядку.
Порушення Росією повітряного простору країн НАТО
У ніч на 10 вересня російські дрони порушили повітряний простір Польщі. Тоді військові збили близько 4 з 19 безпілотників, повідомив премʼєр-міністр Дональд Туск. Відомо, що один із дронів пошкодив будинок і авто у Люблінському воєводстві, уламки знайшли в кількох селах. Того ж дня Польща активувала статтю 4 Договору НАТО для обговорення ситуації. Голова уряду заявив, що країна не запроваджуватиме додаткові обмеження через інцидент.
У Міноборони РФ заявили, що дрони, які атакували Україну, могли перетнути польський кордон, і висловили готовність до консультацій із Варшавою. Кремль залишив ситуацію без коментарів.
12 вересня генеральний секретар НАТО Марк Рютте повідомив про початок операції "Східний вартовий" на східному фланзі Альянсу. Мета операції – "усунення конкретних загроз, пов’язаних із використанням безпілотників". Вона діятиме в Польщі та Румунії.
14 вересня президент Польщі Кароль Навроцький підписав резолюцію про перебування на території країни військових держав-членів НАТО у межах операції "Східний вартовий".
13 вересня у північних регіонах Румунії оголосили повітряну тривогу через загрозу ударних дронів. О 18:12 у небо підняли два винищувачі F-16, які близько 19:00 перехопили російський безпілотник Shahed над Дунаєм. У Міноборони уточнили, що дрон не пролітав над населеними пунктами та не становив безпосередньої загрози для цивільного населення. На інцидент відреагував президент України Зеленський, заявивши, що російський дрон перебував над Румунією 50 хвилин.
19 вересня три російські винищувачі впродовж 12 хвилин перебували у повітряному просторі Естонії. Міністр закордонних справ країни Маргус Тсахкна назвав це "порушенням територіальної цілісності та принципів Статуту ООН, які зобов’язують утримуватися від загрози силою".
22 вересня у Нью-Йорку відбулось екстрене засідання Ради безпеки ООН через порушення літаками ПКС РФ повітряного простору Естонії. Там також був присутній очільник МЗС України Андрій Сибіга, який підкреслив, що подібні загрози потрібно негайно нейтралізовувати.
Крім того, вранці 23 вересня відбулося засідання Північноатлантичної ради відповідно до статті 4 Вашингтонського договору, щоб проконсультуватися та засудити порушення Росією повітряного простору Естонії 19 вересня.
