За даними Головного управління розвідки Міноборони, станом на початок листопада біля українського кордону і на тимчасово окупованих територіях Російською Федерацією зосереджено угруповання військ загальною чисельністю близько 90 тисяч осіб. Про скупчення військ на кордоні спочатку повідомили американські ЗМІ, в РНБО та Міноборони спочатку спростовували цю інформацію.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Північноатлантичний Альянс чітко довів до Росії, що бачить суттєве нарощування російських військ поблизу кордонів України та в тимчасово окупованому Криму, та закликав Росію припинити ескалацію та зменшити напругу. Неодноразово за останній місяць занепокоєння щодо дій РФ висловлювали і представники США та ЄС.
Крістіна Квін працювала в Україні в 2008 та 2010 роках, і зараз є тимчасово повіреною у справах США в Україні. Суспільне поспілкувалось із нею про підтримку Америки у разі дій РФ на кордоні, міграційну кризу на кордоні Білорусі та країн ЄС, а також про реформи в Україні.
Російські війська біля кордонів України – першими про це заявили у США, а Міністерство оборони України спочатку заперечувало цю загрозу. Тепер кажуть, що вторгнення військ можливе вже цієї зими. Якою є ситуація зараз і що готові робити США у разі реальної загрози?
По-перше, ми помітили нарощування військ, про яке було публічно повідомлено, і ми занепокоєні цим (фактом – ред.). Ми уважно за цим спостерігаємо, ми комунікуємо з нашими українськими партнерами, й наразі я можу сказати, що Україна та США мають однакове бачення цієї ситуації.
Ми також спілкуємося з нашими європейськими партнерами, тому що вони так само дуже зацікавлені в європейській безпеці та у безпеці України. Тому ми всі дуже занепокоєні та уважно спостерігаємо за ситуацією.
Я також хочу сказати, що ми занепокоєні не тільки через нарощення військ, але і через агресивні заяви президента Путіна та інших російських високопосадовців. У великій кількості подібних заяв йдеться про те, що Україна – не незалежна держава, не має права вирішувати за себе, за свої майбутні союзи, й про те, що Україна не має власну територіальну цілісність, щоб її захищати. Це непокоїть нас, тому що вони, на мою думку, є дестабілізуючим фактором.
Ми працюємо з Україною і спостерігаємо за всім дуже уважно, і ми показуємо Росії, що будь-яка агресія з її боку буде мати наслідки.
Ми будемо тісно співпрацювати з європейськими партнерами, щоб показати, які саме наслідки це будуть. У той же самий час ми тісно співпрацюємо з Україною щодо її безпеки.
З 2014 року ми надали більше 2,5 мільярда доларів безпекової допомоги (Україні) й вона зростає щороку. Тільки цього тижня ми надали необхідне військове спорядження, і я впевнена, що це буде продовжуватися і може збільшуватися. Ми також тренуємо українських військових (в Україні), маємо Спільний тренувальний центр біля Львова. Також ми маємо американських гвардійців, що постійно тренують українських військових, і надаємо іншу тренувальну допомогу, як-то спільні військові навчання, як те, що не так давно ми провели в Чорному морі.
Тому ми продовжимо співпрацювати з Україною як двосторонньо, так і за допомогою НАТО, щоб допомогти її захистити себе проти Росії чи іншої агресії.
Міністр закордонних справ України Кулеба та держсекретар США Блінкен підписали у Вашингтоні нову Хартію стратегічного партнерства. Основною відмінністю від попередньої Хартії є намір підтримати Україну в умовах російської агресії. Як цей документ може допомогти Україні в цій геополітичній ситуації? Наприклад, відродити Нормандський формат за участю США? Які ще нові положення Хартії є важливими у відносинах між двома країнами сьогодні?
Комісія стратегічного партнерства – це засіб для просування, в якому ми можемо обговорювати велику кількість запитань, які прописані в пакеті наших відносин. Є три різні робочі групи, які покривають абсолютно все: від демократії, верховенства права, реформ, економічного зростання та безпеки. Тож ідея в тому, що ми оновимо те, що вже було підписане раніше, зробимо ближчим до реальності. Бо зараз трохи інша ситуація, ніж у 2008-му.
Усі з вище названих напрямів важливі, щоб зробити Україну сильною, незалежною і більш інтегрованою у євроатлантичні інституції. Ми сподіваємось і думаємо, що стратегічне партнерство зробить Україну ближчою у тих намірах, до яких вона прагне. А саме євроатлантична інтеграція.
Міграційна криза на кордоні Білорусі та Польщі показала, що режим Лукашенка здатний вести гібридну війну. Але закриття кордонів з Білоруссю ще більше ускладнить життя опозиції в самій Білорусі – вона фактично в пастці. Що може зробити Україна в цій ситуації? Як США можуть допомогти?
Ми дуже стурбовані тим, що режим Лукашенка використовує невинних людей, щоб створити кризу на кордоні з Польщею, це рукотворна криза. Вона не виникла сама собою. Ми вважаємо неправильною ідею використовувати мігрантів, щоб створити кризу з власними сусідами.
Ми пропонували допомогу Польщі, Литві та Латвії, які намагаються вирішити цю проблему з мігрантами, цю кризу. Здається що їм вдається впоратись, але ми, звичайно, спроможні допомогти їм якщо вони цього потребують. Це просто інший приклад агресії для того, щоб створити нестабільну ситуацію.
Читайте також: "Ми розриваємося між серцем і розумом". Як Польща переживає кризу на кордоні з Білоруссю
Зараз річниця початку подій на Майдані 2013 року. Чи можете ви проаналізувати, як змінилося українське суспільство за 8 років після Революції Гідності?
Я працювала в Україні дуже інтенсивно двічі за моє життя. Уперше — у 2008 і 2010-му. Потім я працювала з іншими країнами, робила інші речі, я повернулася в Україну 2019-го. Оскільки мене не було довгий час, я думаю, що можу дійсно оцінити ці значні зміни, позитивні зміни, і прогрес, який зробила Україна з моменту Революції Гідності. Наприклад, Національний банк. Повертаючись до 2009-го, коли я працювала в Україні, у нього були серйозні проблеми. Тепер, коли я повернулася, банківський сектор загалом і Національний банк — досить міцний. Енергетична ситуація значно сильніша, тепер керівництво компаніями значно краще. Сталося багато прогресу.
Мене справді надихнув той прогрес, який я побачила, коли приїхала. Але все ще є, що робити. Кожен процес реформ важкий і довгий. Включаючи США, ми теж маємо свої реформи. І Україна все ще на цьому шляху.
Читайте також: Україна-НАТО та результати візиту Зеленського в Америку – інтерв'ю з Маркаровою
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
