Ситуація на білоруському кордоні з країнами ЄС перейшла у загострення. Ще у червні після секторальних санкцій Брюсселя, Білорусь вийшла з договору про реадмісію й Олександр Лукашенко заявив, що "не буде захищати Європу від нелегальних мігрантів". А восени — перейшов від слова до діла. Щоденно прикордонники Польщі та Литви звітували про багаторазове збільшення потоку мігрантів із Близького Сходу та Африки через Білорусь, аж доки 8 листопада натовп мігрантів кількасот людей наблизився до польського кордону з боку Гродно у супроводі силовиків. МВС Польщі заявило про спробу прорвати кордон поблизу автомобільного прикордонного пункту "Кузниця Бялостоцька" (з боку Білорусі — це КПП "Брузги").
Після невдалих спроб перетнути кордон, мігранти створили наметовий табір в районі "Кузниці", його охороняють білоруські силовики, які періодично роздають людям їжу та воду. Що поляки говорять про міграційну кризу та що каже про це офіційна Варшава — у репортажі кореспондентки Суспільного Анжели Бубеляк.
З 2 вересня у зв'язку з міграційним тиском у прикордонній смузі з Білоруссю у 183-х населених пунктах Підляського і Люблінського воєводств діє надзвичайний стан. Він був введений на 30 днів указом президента Анджея Дуди, але Сейм продовжив надзвичайний стан ще на 60 днів. Це означає, що заїхати у найближчі до кордону села і містечка дозволено лише місцевим жителям, та тим, хто має особливі перепустки. У цих районах зараз заборонено проводити масові заходи, мешканці зобов'язані усюди мати при собі документи, також діють обмеження щодо права носіння зброї, вибухівки, фото та відеозйомки. Пресі з боку Польщі наблизитися до кордону не дозволяють — такі правила НС, тож знімальна група Суспільного побувала лише у максимально дозволеній близькості.
Дорога від містечка Сокулка, де мешкають понад 15 тисяч жителів, напряму веде до пункту пропуску "Кузниця". У спокійний мирний час, тут ходять автобуси до КПП з Білоруссю, їхати всього 19 кілометрів. Але з 9 листопада автомобільний переїзд "Кузниця" — "Брузги" закрили, а на сусідніх пунктах пропуску вишикувалися величезні черги, переважно, з перевізників на фурах.
З початку року прикордонники зафіксували близько 33 тис.спроб незаконного перетину польсько-білоруського кордону, з яких майже 4,4 тис. у листопаді близько 17,3 тис. у жовтні майже 7,7 тис. у вересні і більше ніж 3,5 тис. у серпні.
Ми вдаємо, що не знаємо про перекриту дорогу і їдемо напрямком до "Кузниці" аж доки не бачимо машину поліції.
Правоохоронці зупиняють усіх подорожніх: перевіряють документи та оглядають машини.
"Чому ви перевіряєте багажники?", — питаємо в офіцера поліції.
“Бо там можуть вивозити мігранта”, — пояснюють нам офіцери.
Хоча поки що таких випадків й не було, принаймні, тут. Якщо спробувати обійти патруль без необхідних документів, то потім можуть оштрафувати, або й кинути за ґрати строком до 30 діб. У розмові нам натякнули, що усе залежить від настрою конкретного офіцера.
Одночасно з нами біля патруля зупиняється ще одна машина. Виявилося, це їдуть представники Національного Конгресу Курдистану (політична платформа, офіс якої базується у Брюсселі). Вони кажуть, по той бік, з білоруської сторони, у таборі перебувають тисячі курдів.
“Там тисячі мігрантів, серед яких жінки та діти. Ми знаємо, що близько 10 людей померли там через холод і брак їжі. У нас немає з ними контакту. Але ми бачимо з медіа, що їм загрожує небезпека і ми хочемо допомогти”, — розповів співголова Національного Конгресу Курдистану Ахмед Карамус.
Задля порятунку людей Конгрес намагається контактувати з урядовцями Польщі, Білорусі і Євросоюзу. Поки правозахисники спілкуються з поліцією, ми розвертаємося назад і беремо курс на ще одно з найближчих до кордону сіл — Чуприново.
На в'їзді до села чергує поліцейський патруль, а місцеві мешканці — зовсім не налаштовані спілкуватися з пресою.
—Доброго дня! Ми журналісти, можна з вами поговорити?, — звертаємося до чоловіка на велосипеді, що в’їжджає до села.
— Говорити їдьте до Варшави!, — коротко відповідає він.
З питанням "як живеться у зоні надзвичайного стану" підходимо до пані, яка несе дрова до оселі.
— Як завжди!, — сказала жінка, як відрізала.
Офіцери поліції пояснюють: люди втомлені від уваги преси та напруги.
Відчувають її на собі й жителі містечка Сокулка, хоч вона й поза зоною надзвичайного стану.
“Відколи з’явилась інформація, що багато людей на кордоні, ситуація кардинально змінилася. Стало менше людей на вулицях, у ресторанах, люди позакривалися у будинках, почали пильнувати свої господарства”, — розповідає власник маленької місцевої кав’ярні Ян.
Усе тому, що деяким мігрантам все ж таки вдається перетнути кордон і вони шукають притулку в оселях місцевих.
“Були випадки, коли вони ховалися вдома у місцевих. Часто вони там чекають на транспорт, який за ними приїде. Невідомо, чого від них очікувати. Були випадки проникнення до будівель, викрадення їжі чи навіть овочів з городів. Викрадали навіть машини, нас це трохи лякає”, — каже Ян.
Саме через Сокулку до "Кузниці" їдуть військові та поліцейські колони з сиренами. А це створює тривожну атмосферу, каже жителька міста Божена. Водночас місцеві переймаються через тих людей, що залишаються на кордоні.
“Насправді ми розриваємося між серцем і розумом. Важко собі уявити, що з малою дитиною або будучи вагітною, хтось їде так далеко. Дуже важко оцінювати, і ми не повинні цього робити, бо не були на їхньому місці. Ситуація драматична. Побачимо, що буде далі з усіма нами, з ними”, — каже жінка.
Божена вважає, що ситуацію треба розв'язувати терміново, адже йдеться про людські життя, наближається зима, тож мігранти можуть замерзнути.
Допомога звідусіль
Відтоді, як ситуація на кордоні з мігрантами загострилась, люди з усієї Польщі мобілізували збір допомоги. Один з центрів збору — на базі добровольчої пожежної частини у містечку Михайлово.
Коли ми прибули до пожежної частини у Михайловому, там усе було заповнено коробками з допомогою.
Через брак місця волонтерам довелося на місці визначатися, куди везти далі.
Вирішили попрямувати до Грудеку. Там такий центр організували у місцевому будинку культури. Його директорка розповіла, що коли працівники почули про ситуацію на кордоні, то вирішили зв’язатися з польськими прикордонниками.
Прикордонники передають волонтерам запити та самі ж щодня забирають речі найпершої потреби. Напряму з мігрантами зв'язку немає ані в будинку культури, ані у волонтерів.
“Ми привезли одяг для дітей, для дорослих, взуття, іграшки. Їжу: молоко, макарони, консерви, солодощі — те що можна швидко приготувати", — розповідає один з волонтерів.
Чималий вантаж, що збирали гуртом, привіз і волонтер Станіслав Єжевський: "Найголовніше ми привезли теплий одяг для дорослих і дітей, трохи засобів гігієни, також ковдри, шапки, рукавички. Речей маємо багато і сподіваємось їх передати людям, які перебувають у тяжкій ситуації у лісі".
Черга з вантажівок у 30 км
Селище Грудек — ще одна точка, де збирають допомогу для мігрантів, розташоване за 20 кілометрів від польсько-білоруського кордону. А на самому кордоні — село Бобровники. Там найближчий пункт пропуску від "Кузниці", яку закрили 9 листопада через спроби прориву кордону мігрантами. Тож транспорт відтоді спрямовується саме до КПП “Бобровники”.
В результаті перевантаженості пункту пропуску ще на під'їзді до Бобровників ми побачили чергу з вантажівок, що простяглась на приблизно на 30 кілометрів. Далекобійник з Польщі Аріель Камінський розповів, що така ситуація тут с 10 листопада.
“Я стою у черзі із середи через проблему з мігрантами на польсько-білоруському кордоні. Сподіваюся, що скоро все завершиться. Тут тяжко, немає туалетів. Водії самі собі допомагають. Одне одному допомагаємо або водою, або шматочок хліба дасть, цигарки”, — розповів Аріель.
Ще один водій в черзі, Сергій з Казахстану, останні 9 років живе у Польщі та працює далекобійником, каже, що взагалі таке бачить уперше: "Ніколи за весь час моєї роботи такого не бачив. Зазвичай їздив через "Кузницю", але тепер пункт перетину закритий”.
За його словами, замовники із розумінням ставляться до затримок, водночас довге простоювання машини з товаром завдає збитків.
Що кажуть у Варшаві
Єдина офіційна інформація, яку повідомляють ЗМІ про ситуацію на кордоні, надходить від прикордонників або політиків. Безпосередньо з боку Польщі на кордоні немає журналістів, які могли б перевірити цю інформацію. Згідно з офіційною інформацією, станом на 15 листопада у прикордонній смузі на білоруській стороні кордону з польською тепер перебувають від двох до чотирьох тисяч мігрантів. Більшість з них родом з Іракського Курдистану. Це підтверджують західні журналісти, які працюють з боку Білорусі.
Прессекретар міністра-координатора спецслужб Польщі Станіслав Жарин повідомив, що білоруська сторона й надалі умовлятиме мігрантів штурмувати кордон. За розвідданими, білоруси поширюють серед мігрантів інформацію про начебто автобуси з Німеччини, які начебто повинні були прибути за ними, щоб переправити через кордон.
Читайте також: Боррель озвучив дату запровадження нових санкцій ЄС проти режиму Лукашенка
"Таким чином білоруси хочуть швидше за все спонукати їх атакувати прикордонний паркан", — заявив Жарин. — Ми вживаємо заходів, щоб дати зрозуміти мігрантам, що вони є об'єктом маніпуляцій, що їм брешуть".
Через динаміки на польській стороні транслюються повідомлення декількома мовами, повідомивши, що Польща не має дозволу на проїзд мігрантів до Німеччини.
"Польський кордон залишається закритим і буде захищений. Ніхто не має дозволу на його перетин без необхідних документів. Ви були обмануті Білорусією. Білоруські служби використовують вас. Ви можете вимагати від білорусів відшкодування витрат і повернення на батьківщину",— йдеться в повідомленні.
Але на кордоні з'являються все нові й нові групи мігрантів. Не виключено, що найближчим часом тут може відбутися ще одна ескалація кризи.
Читайте також
В Україні створили координаційний центр із захисту кордону від мігрантів. Як він буде діяти
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
