Верховна рада провалила голосування на призначення двох суддів Конституційного суду України. Суспільне розбиралося, хто претендує на вакантні посади найвищого суду країни, який нещодавно опинився у центрі скандалу.
Так, спочатку депутати провели відкрите рейтингове голосування, після чого мали затвердити кандидатів, які найбрали найбільшу кількість голосів. Відповідно до статті 208-4 регламенту ВР відбір на посаду суддів КСУ здійснюється Радою відкритим рейтинговим голосуванням окремо за кожним кандидатом. Після цього людина, яка набере найбільшу кількість голосів повинна бути затверджена Радою і набрати не менше 226 голосів.
Результати рейтингового голосування виявилися наступними: Ольга Боднар-Петровська — 126 голосів, Наталя Денисенко — 38, Юрій Павленко — 154, Микола Сірий — 97. Під час другого голосування кандидатура Павленка була провалена, за нього проголосували лише 100 депутатів. При цьому сам Павленко не голосував, оскільки також є народним депутатом. Таким чином, відбудеться повторний конкурс. Кандидатура на друге вакантне місце розглядатиметься згодом.
Читайте також: "Під Конституційним судом протестували через рішення щодо е-декларування"
На посаду судді КС від партії "Слуга народу" предендував Віктор Кичун. За нього голосування 2 листопада не відбулося.
"Оскільки сьогодні короткий день і на початку при реєстрації було лише 200 предстваників більшості (фракції партії "Слуга народу", — ред.), відповідно, другий конкурс сьогодні вирішили не проводити. Це було достатньо складно, зважаючи на повну процедуру призначення. Тому пан Кичун має шанси бути призначеним, але вже з наступного пленарного тижня", — заявив на засіданні представник антикорупційного комітету Ярослав Юрчишин.
"Відвідно до ч. 10 ст. 208 дріб 4 регламенту прошу профільний комітет підготувати повторний конкурс на посаду судді Конституційного суду", — сказав голова парламенту Дмитро Разумков.
Хто бере участь у конкурсі
Кандидатами на посаду судді КС стали Ольга Боднар-Петровська, Наталя Денисенко, Віктор Кичун, Юрій Павленко, Руслан Сидорович, Микола Сірий.
55-річна Ольга Боднар-Петровська з Вінниччини є ексдепутаткою від партії "Батьківщина", яка і висунула її як кандидатку до КС. За освітою — викладачка фізики, правознавиця, юристка. З 2019 року працює на посаді керівниці секретаріату депутатської фракції "Батьківщини" у Раді.
45-річна Наталя Денисенко народилася у Житомирі, вчилась у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка на спеціальності "міжнародне право", є кандидаткою юридичних наук. Нині працює на посаді заступниці керівниці Управління порівняльно-правового аналізу.
36-річного Віктора Кичуна родом з Хмельниччини висунула партія "Слуга народу". Навчався у Вінниці на теплотехніка, згодом — у Національному юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого, де закінчив аспірантуру. Є доцентом кафедри конституційного права України, з 1998 року займається адвокатською діяльністю.
45-річний Юрій Павленко народився у Києві, у 2011-2014 роках був уповноваженим президента з прав дитини, ексміністр у справах сім'ї, молоді та спорту, був головою Житомирської ОДА, членом РНБО і депутатом п'ятьох скликань. Є магістром державного управління, юристом, викладачем історії і кандидатом філософських наук. Нині є чинним депутатом від "Опозиційної платформи — За життя".
Читайте також: "Як вийти з конституційної кризи. 5 порад ініціативи "Першого грудня"
46-річний Руслан Сидорович зі Львова є ексдепутатом, юристом, членом парламентської фракції "Об'єднання"Самопоміч" і конституційної комісії. Вчився на юриста у Львівському національному університеті ім. Франка. Є головою підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Комітету Ради з питань правової політики та правосуддя.
58-річний Микола Сірий народився у Республіці Комі, що в Росії. Є кандидатом юридичних наук, членом центральної ради громадської організації "Українське юридичне товариство". У 2015 році претендував на посаду директора НАБУ.
Що сказали кандидати
Павленко подякував за підтримку і заявив, що цей вибір "є для нього серйозним, а вся його професійна діяльність була направлена на побудову правової держави". Він перерахував усі свої попередні регалії і сказав, що вони дають йому право претендувати на посаду судді КС.
"Вирішення політичних суперечок між інститутами влади найвищого рівня — це найпростіша функція, яка є надводною частиною айсбергу Конституційного суду", — сказав Павленко.
Після перерви Павленко зняв свою кандидатуру. За нього проголосували 154 депутати, другий раз — 100, рішення щодо нього не було прийнято.
Боднар-Петровська також подякувала за можливість бути кандидаткою на посаду судді КС.
"Судді КС мають пам'ятати 5 статтю Конституції, що єдиним джерелом суверенітету і влади в Україні є народ і ніхто не може узурпувати державну владу. У разі обрання, зобов'язуюсь чесно і сумлінно виконувати свої обов'язки", — сказала кандидатка.
Сірий сказав, що його шлях до трибуни "дорівнює 33 рокам і з першого дня пов'язаний із проблематикою судової реформи". Він заявив, що з ним не було жодних політконсультацій, а "його просто підтримали".
"Ми хотіли б мати якісні рішення КС, але вони будуть якісними лише тоді, коли працюватиме інфраструктура конституційно-правової думки навколо цього інституту Для того, щоб КС ухвалював якісні рішення, потрібно, щоб цьому відповідав інструментарій", — заявив кандидат у судді КС.
Денисенко сказала, що в неї "здійснилася мрія звичайної людини, бути під куполом Ради не під час екскурсії" і також висловила подяку, переповівши свою біографію з моменту народження у Житомирі і зазначивши, що не є членкинею політпартії, але є "однією з небагатьох осіб держави щодо яких з 2018 року здійснювалася перевірка, зокрема і НАЗК", оскільки це її "шоста спроба стати суддею КС". Кичун і Сидорович не виступали.
Що сказали депутати
Народний депутат від партії "Голос" Ярослав Юрчишин розкритикував кандидатуру Віктора Кичуна.
"Пан Кичун — науковець. Колега пана Веніславського. Фактично його позиціюють як людину пана ВеніславськогоФедір Володимирович Веніславський — викладач кафедри конституційного права України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Кандидат юридичних наук, доцент. Фахівець у галузі державотворення та прав людини. Тобто людина, яка є представником пана президента у Конституційному суді. Того самого пана Веніславського, який казав, що Конституційний суд у цьому складі треба розігнати, підтримуючи пропозицію президента. Але водночас фактично сам пропонує свою людину, щоб розблокувати роботу інституції", — сказав Суспільному Юрчишин.
Читайте також: "Конституційний суд vs НАЗК. Які наслідки матиме "знищення" електронного декларування"
Депутатка від "Слуги народу" Галина Янченко також висловилася щодо Кичуна, заявивши, що у фракції до останнього обговорювалося, чи підтримувати його кандидатуру.
"Він достатньо фаховий юрист, викладач і достатньо незаангажована особа. З нашої точки зору, суддя Конституційного суду має бути з одного боку фаховий, з іншого боку об'єктивний і рівновіддалений від різних політичних сил. І попри те, що цю кандидатуру пропонує "Слуга народу", він не пов'язаний із нашою політичною партією", — заявила Янченко і додала, що це "один із поступових кроків з розв'язання кризи".
Під час засідання голова "Європейської солідарності" Петро Порошенко запропонував кожній кандидатурі пройти перевірку на доброчесність, скасувати конкурс, сформувати процедуру із залучення комісії з доброчесності до призначення і лише після цього повернутися до розгляду питання призначення. Також депутати закликали залучити міжнародних експертів до призначення суддів КС. Народні обранці також наголошували, що новообрані судді мають виступати за відкриті декларації чиновників.
Чи законне призначення
Згідно з законом України про Конституційний суд, до складу КСУ входять 18 суддів, з яких по 6 призначають президентронаві та з’їзд суддів. Нині у складі КСУ 15 суддів, ще двох може призначити парламент та одного — з'їзд суддів.
Чому призначення затягнули
За словами депутатки від Слуги народу і постійної представниці ВР у КС Ольги Совгирі, процедура затягнулася через пандемію коронавірусу.
"Конкурс дійсно було оголошено на початку року. Місяць законодавством відводиться на подання документів. Зазвичай до двох місяців триває спеціальна перевірка кандидатів. Але через пандемію коронавірусу дещо було затягнуто спеціальну перевірку, і на комітет документи кандидатів потрапили десь у квітні-травні", — сказала вона Суспільному.
Також, за словами Совгирі, до питання призначення суддів КС ВР Рада приступила лише зараз не через так звану конституційну кризу, а тому що "половину літа Верховна рада не працювала і вони не могли розглянути у зв'язку із цим це питання".
Що відомо
- 27 жовтня Конституційний суд визнав статтю "Декларування недостовірної інформації" 366-1 Кримінального кодексу такою, що не відповідає Основному закону.
- Після цього Національне агентство з питань запобігання корупції на виконання рішення Конституційного Суду закрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій. Експерти заявили, що таким чином, КСУ заблокував призначення керівних кадрів органів влади, у тому числі переможців місцевих виборів.
- З приводу цього рішення президент Володимир Зеленський скликав закрите засідання Ради національної безпеки та оборони для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці. За результатами засідання міністр юстиції заявив, що у Верховній раді вже 30 жовтня зареєструють законопроєкт, у якому передбачається відновлення доброчесності судочинства у Конституційному суді.
- Четверо суддів Конституційного суду вирішили тимчасово не брати участь у засіданнях органу через порушення етичних норм колегами та документи "злиті" у ЗМІ.
- Народні депутати підписали заяву, в якій закликали суддів Конституційного суду, які підтримали рішення про визнання неконституційною статтю про недостовірне декларування, скласти повноваження.
