Конституційний суд vs НАЗК. Які наслідки матиме "знищення" електронного декларування

Конституційний суд vs НАЗК. Які наслідки матиме "знищення" електронного декларування

Конституційний суд vs НАЗК. Які наслідки матиме "знищення" електронного декларування Суспільне

27 жовтня Конституційний суд (КСУ) визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачала відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей. Крім того, неконституційними були визнані положення закону “Про запобігання корупції” у частині повноважень Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) перевіряти декларації суддів загальної юрисдикції та КСУ.

У відповідь у НАЗК заявили про зрив антикорупційної реформи, а в Офісі президента скликали Радбез на термінову нараду. Суспільне розбиралося в причинах, можливих наслідках та конфлікті інтересів навколо цього резонансного рішення КСУ.

У чому суть

У серпні 2020 року 47 народних депутатів (здебільшого представники “Опозиційної платформи – За життя”) звернулися до КСУ з проханнями підтвердити конституційність положень законів, які складають так звану антикорупційну платформу. Зокрема йшлося про електронне декларування, спецконфіскацію та оновлену ст. 368-5 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Крім того, нардепи оскаржували низку окремих полежень в інших законах, які стосуються запобіганню корупції та діяльності антикорупційних органів.

Парламентарі наполягали, що збір інформації про доходи членів сім'ї чиновника є втручанням в приватне життя, а моніторинг стилю життя народного обранця – незаконною оперативно розшуковою діяльністю. Також нардепів не влаштовувала кримінальна відповідальність за порушення за недостовірні дані в деклараціях. Зокрема через те, що із законів депутати не розуміють, за який період рахувати доходи та про що йдеться у фразі "законні джерела доходу".

27 жовтня КСУ виніс остаточне рішення за поданням нардепів. Зокрема, статтю 366-1 ККУ, яка передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за недостовірно заповнену декларацію, визнали неконституційною. Також суд скасував повноваження НАЗК перевіряти декларації, виявляти конфлікт інтересів та моніторити стиль життя чиновників.

Рішення викликало величезний резонанс

У головних антикорупційних інституціях країни - у Національному антикорупційному бюро (НАБУ), Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК), Вищому антикорупційному суді (ВАКС) і Спеціалізованій антикорупціній прокуратурі (САП) назвали рішення КСУ "політичним" і заявили, що воно "легітимізує наміри політиків та чиновників приховати від суспільства незаконно набуті статки".

"Станом на 27 жовтня 2020 року в роботі НАБУ перебувало 110 кримінальних проваджень, в межах яких детективи досліджують близько 180 фактів умисного внесення посадовцями недостовірних відомостей до е-декларацій. Через рішення КСУ всі ці справи мають бути закриті. Відтак, посадовці, викриті на зловживаннях, уникнуть відповідальності", – говорять в НАБУ.

А у НАЗК взагалі заявили, що двоє суддів Конституційного суду, які голосували за скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування, самі внесли недостовірну інформацію у власні декларації. Мова йде про суддей Ірину Завгородню та Сергія Головатого. Слідчі НАЗК виявили у декларації Головатого за 2019 рік недостовірних відомостей на 3,6 мільйона гривень, а у декларації Завгородньої за 2019 рік — на 754 тисячі гривень.

Крім того, за даними журналістів-розслідувачів програми "Схеми", голова Конституційного суду Олександр Тупицький у 2018 році купив земельну ділянку у Криму, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством, але не вніс цю інформацію у свою декларацію про майно та доходи. 

"Розгляд цими суддями справи ставить під питання об’єктивність рішення Конституційного Суду. І це в той час, коли мова йде про справу, від якої залежить майбутнє України, її сприйняття на міжнародному рівні, доступ українців до правди про життя посадовців", — зазначив Голова НАЗК Олександр Новіков.

Голова НАЗК Олександр НовіковУніан

Голова НАЗК Олександр Новіков

У Вищому антикоррупційному суді офіційно відмовилися коментувати рішення КСУ, поки не маємо офіційних роз’яснень. "Тобто звичайно ми виконуватимемо це рішення, оскільки ми не можемо його не виконувати. У нас є достатньо справ, які вже підпадають під дію цієї статті. Частина підозрюваних і обвинувачених обвинувачується не тільки за цією статею. Вочевидь, за цією статею справа буде закрита, але за рештою ми продовжимо їх розглядати. Що буде далі і як будемо працювати далі – чекатимемо рішення", - заявив співрозмовник Суспільного у ВАКС.

У САП теж офіційно не стали коментувати декриміналізацію недостовірного декларування, але офрекорд кажуть, що з рішенням не погоджуються.

Попри велику кількість питань до суті рішення КСУ, є й зауваження щодо його тексту. Колишній голова Конституційного суду Станіслав Шевчук знайшов у тексті рішення КСУ запозичення зі збірника з книги "батьків-засновників" США – "Федераліст", та навів уривки з обох текстів.

Що кажуть політики

Рішення КСУ може створити проблеми у відносинах України з міжнародними партнерами. Про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба: "Не можна не поважати рішення судів, але не можна не констатувати, що рішення суду створює проблему не лише для розвитку країни, але й для відносин з нашими партнерами, які сприяли становленню антикорупційної інфраструктури України".

Віце-прем'єрміністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина вважає, що обставини, в яких ухвалювалися нещодавні рішення КСУ, викликають запитання й обурення.

"Безвізу" з ЄС бути! Є сили всередині країни, зацікавлені в тому, щоб зупинити європейську та євроатлантичну інтеграцію України, і водночас позбавити українців "безвізу". Запевняю, їм це не вдасться!" – наголосила Стефанішина, коментуючи рішення КС і його можливий вплив на безвізовий режим, відносини з ЄС і НАТО.

Посли країн G7 також висловили занепокоєння рішенням КСУ щодо антикорупційних органів і застерегли владу від повернення в минуле.

А Володимир Зеленський скликав 29 жовтня термінове засідання Ради національної безпеки і оборони для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці.

"Останнім часом з'явились ознаки того, що окремі суб’єкти намагаються переглянути ключові частини суспільного договору в Україні, які передбачають нульову толерантність до корупції та будь-якої форми непрозорості в державному управлінні. Це неприпустимо", – йдеться у повідомленні Офісу президента.

Можливі наслідки

Перші наслідки вже є. 28 жовтня о 19:00 НАЗК закрило доступ до Єдиного державного реєстру електронних декларацій. Відповідно до заяви опублікованої на сайті агентства, відтепер державні органи та громадськість більше не матимуть відкритого цілодобового доступу до електронних декларацій посадовців, а НАЗК, в свою чергу, припиняє їхню перевірку, зберігання та оприлюднення. Як повідомили Суспільному в пресслужбі НАЗК, доступ до реєстру закривають через рішення Конституційного суду.

НАЗК закрило реєстр електронних декларацій через рішення КСУНАЗК

НАЗК закрило реєстр електронних декларацій через рішення КСУ

Наслідком рішення КСУ також буде й закриття усіх кримінальних проваджень, які були відкриті за ст. 366-1, зокрема й проти мера Одеси Геннадія Труханова та екс-директора "Укроборонпрому" Павла Букіна. Станом на 27 жовтня 2020 року НАБУ розслідувало 180 фактів недостовірного декларування. Семи особам, серед яких троє колишніх народних депутатів, повідомлено про підозру. У суди ж були передані 34 обвинувальних акти, за якими виненсено шість вироків.

Іншим же наслідком може стати блокування призначення переможців місцевих виборів. КС своїм рішенням позбавив агентство доступу до держреєстрів, які потрібні для проведення спецпервірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. Як пояснили у пресслужбі НАЗК, без такої перевірки не може бути офіційно призначений жоден керівник державного органу. В агентстві підкреслили, що своїм рішенням КСУ фактично заблокував реалізацію результатів місцевих виборів.

Що говорять експерти

Представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський в коментарі Суспільному розповів, що рішення КСУ оцінює як “сумнівно легітимне, і слабко аргументоване юридично”. За його словами, рішення ухвалено суддями в умовах реального конфлікту інтересів, оскільки з приводу щонайменше одного судді КСУ зареєстровано кримінальне провадження за статею, яку КС визнав неконституційною. Крім того, щодо ще кількох судей складено протоколи про адміністративні корупційні правопорушення.

Представник президента в Конституційному суді Федір ВеніславськийУніан

Представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський

“Тут очевидний конфлікт інтересів, оскільки вони фактично самі себе позбавили від юридичної відповідальності за корупційні правопорушення”, – говорить Веніславський.

Членкиня Ради ГО "Громадський люстраційний комітет" Анна Калинчук нагадала, що Конституційний Суд ─ це єдиний суд, який не пройшов перезавантаження після Революції Гідності. "Лише частина складу КСУ була звільнена по квоті парламенту. А КСУ формується від з’їзду суддів, від парламенту і від президента", – розповіла в ефірі Українського радіо Калинчук.

За словами експертки, інші судді, зокрема й ті, що працювали за часів експрезидента-втікача Януковича, залишилися у цьому суді й були в його впродовж усього часу після втечі Януковича: "Дехто і досі перебуває у складі КСУ. А ці люди, очевидно, не поділяють цінності й ідеї перетворення України в цілому, оскільки теж підпадають під норми цих статей Кримінального кодексу". Крім того, Калинчук не виключає й політичного впливу.

Не виключає політичного вприву й член Громадської ради доброчесності Віталій Титич. На його думку, "очевидно, що такі дії вчинені узгоджено з сьогоднішньою владою". "Тому що саме з Банкової контролюють ситуацію у Конституційному Суді як об’єктивно, так і суб’єктивно, шляхом можливих замін та кримінальних проваджень, які були порушені ще у 2014 році стосовно половини членів цього Конституційного Суду. Вони сприяли громадянину Януковичу у здійсненні узурпації влади в Україні", ─ розповів експерт в ефірі Українського радіо.

Ексголова Конституційного суду України Станіслав ШевчукУніан

Ексголова Конституційного суду України Станіслав Шевчук

Ексголова ж Конституційного суду України Станіслав Шевчук розповів Суспільному, що ціла низка суперечливих рішень призвела до кризи авторитету Конституційного суду, яку необхідно вирішувати. “На жаль, Конституційний суд знову потрапляє у кризу. І, враховуючи значення Конституційного суду для суспільства, цю кризу необхідно вирішувати”, – поділився думками експерт.

Як планують вирішувати ситуацію

За словами міністра юстиції Дениса Малюськи, вирішувати питання електронних декларацій планують, створивши окремий законопроєкт, що обмежить або ж взагалі виключить вплив НАЗК на суддів. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook. До напрацюванням проєкту закону, за словами міністра, будуть підключені Верховна рада, Офіс президента, Кабінет міністрів та окрема спільнота.

Як повідомив в коментарі Суспільному радник голови Офісу президента Михайло Подоляк, на спецзасіданні РНБО мають дати політико-правову оцінку позиції КС та виробити подальші рекомендації всім органам виконавчої влади. "Останні рішення Конституційного суду, м'яко кажучи, дивують. Безумовно, ніхто не очікував, що суд, який повинен бути своєрідним символом непорушності нової системи, раптом в лічені дні перетвориться на агресивного політичного гравця", – заявив Подоляк.

Також радник голови ОПУ додав, що розглядається також проведення спеціального засідання Верховної ради, на якому мають заслухати суддів Конституційного суду.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди