Народні депутати підписали заяву, в якій закликали суддів Конституційного суду, які підтримали рішення про визнання неконституційною статтю про недостовірне декларування, скласти повноваження.
Текст заяви є у розпорядженні Суспільного.
"Народні депутати України, які підписали цю заяву закликають суддів Конституційного суду, які підтримали рішення КСУ №13-р./2020 від 2020 року, скласти з себе повноваження суддів за власним бажанням або ж подати у відставку невідкладно!", — йдеться у заяві.
Нардепи, зокрема, вимагають від голови КСУ Олександра Тупицького скласти повноваження. Загалом депутати вимагають термінової відставки за власним бажанням 11 суддів КС:
- Олександра Тупицького (голова КСУ),
- Віктора Городовенка,
- Ірини Завгородньої,
- Олександра Касмініна,
- Віктора Кривенка,
- Олександра Литвинова,
- Володимира Мойсика,
- Сергія Саса,
- Ігоря Сліденка,
- Петра Філюка,
- Галини Юровської.
Крім цього, народні депутати закликали КСУ вжити всіх необхідних заходів щодо відновлення дієвості свого функціонування з урахуванням обраного європейського і євроатлантичного курсу.
Наразі документ підписали 17 нардепів, зокрема голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, депутат від "Слуги народу" Олександр Корнієнко, співголова фракції "Європейська Солідарність" Ірина Геращенко та член фракції "Європейська Солідарність" Олександр Гончаренко. Окрему позицію висловила фракція "Європейська солідарність" — там вимагають провести прозорий конкурс на посади суддів КСУ.
Як пояснила у коментарі Суспільному народна депутатка від партії "Слуга народу" Ірина Верещук, ця заява є суто політичною.
"Ми політичний орган і робимо політичні заяви. Це точно в повноваженнях депутатського корпусу робити політичні заяви. Зважаючи на те, що Конституційний суд не вбачає своєї відповідальності за ті дії, які вони вчинили до антикорупційного законодавства, ми були зобов'язані зробити таку заяву. Я була серед підписантів", — повідомила Верещук.
Вона розповіла, що заява буде скерована до адресатів.
"Ми відкрито звернулись до 11 суддів, які голосували і запропонували їм добровільно скласти повноваження, оскільки у парламенту таких повноважень як відправляти суддів у відставку немає", - зазначила Верещук.
Після скандалу з Конституційним судом, президент заявив, що готовий розпустити Верховну раду, якщо її діяльність призведе до політичного колапсу в країні внаслідок нинішньої кризи через ситуацію з Конституційним судом.
Коли Президент може розпустити Раду
Згідно зі статтею 90 Конституції України, повноваження Верховної ради припиняються у день відкриття першого засідання Ради нового скликання. Президент України має право достроково припинити повноваження ВРУ якщо:
- впродовж одного місяця у Раді не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції;
- протягом шістдесяти днів після відставки Кабміну не сформовано персональний склад уряду;
- впродовж тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.
Рішення про дострокове припинення повноважень Верховної ради приймається президентом після консультацій з головою ВРУ, його заступниками та головами депутатських фракцій.
Повноваження Ради не можуть бути припинені протягом одного року з дня її обрання. Також її повноваження не можуть бути достроково припинені президентом в останні шість місяців строку повноважень Ради або президента.
Що відомо
- 27 жовтня Конституційний суд визнав статтю "Декларування недостовірної інформації" 366-1 Кримінального кодексу такою, що не відповідає Основному закону.
- Після цього Національне агентство з питань запобігання корупції на виконання рішення Конституційного Суду закрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій. Експерти заявили, що таким чином, КСУ заблокував призначення керівних кадрів органів влади, у тому числі переможців місцевих виборів.
- З приводу цього рішення президент Володимир Зеленський скликав закрите засідання Ради національної безпеки та оборони для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці. За результатами засідання міністр юстиції заявив, що у Верховній раді вже 30 жовтня зареєструють законопроєкт, у якому передбачається відновлення доброчесності судочинства у Конституційному суді.
