31 жовтня суд повернув статус пам'ятки будівлі "Квітів України", яку намагалися знести. Про захист “Квітів”, судові процеси, а також про те, в якому стані будівля Суспільному розповіла архітекторка, співзасновниця громадської організації "Зберегти квіти України" , лекторка STEM IS FEMОсвітній проєкт популяризації STEM-спеціальностей серед дівчат. Уляна Джурляк.
Будівлю колишнього магазину-оранжереї "Квіти України" звели у середині 1980-х за проєктом архітектора Миколи Левчука. Відтоді в ній працював магазин квітів, оранжерея, виставкова зала, дослідна база. З 2010 року там знаходився супермаркет, також деякі приміщення здавали в оренду.
Навесні 2021-го супермаркет закрився, а власник будівлі виставив її на продаж. Невдовзі навколо "Квітів" з’явився будівельний паркан. Будівлю планували перетворити на офісний центр з паркінгом.
Захист від знесення
12 липня 2021 року забудовник розпочав зносити будівлю. Представники тоді ще ініціативної групи "Зберегти Квіти України" за підтримки спільноти Ukrainian Modernism організували пікет, зламали паркан та заблокували техніку.
"Власник будівлі почав демонтаж без проєкту реставрації чи реконструкції та без дозволів. Коли ми зупинили демонтаж, відразу почали шукати інші способи захисту будівлі, окрім як фізично. Кілька архітектурознавців підказали нам, що будівля має багато ознак бути пам’яткою архітектури", — говорить Уляна Джурляк.
Активісти звернулися до громадської організації "Мапа Реновації", яка займається збереженням архітектурної спадщини.
"Вони підключили ще декілька науковців й ті змогли зібрати та описати облікову документацію і подали будівлю на статус пам’ятки. Київський департамент охорони культурної спадщини й Мінкульт дали статус. Ми зраділи, бо він дає захист будівлі й вимагає від власника відновити її, укласти охоронний договір і далі вести господарську діяльність", — каже архітекторка.
Судовий процес
Власник будівлі "Квітів України" подав до Окружного адміністративного суду (ОАСК) позов проти Міністерства культури та інформаційної політики і Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. Забудовник використав оцінку експертів комунального закладу "Центр консервації предметів археології", які заперечили цінність та унікальність будівлі, а також заявили, що вона не відповідає критеріям пам’ятки.
У грудні 2022 року ОАСК позбавив "Квіти України" статусу пам’ятки. Громада, місто та держава оскаржили це рішення у суді апеляційної інстанції. На стороні захисту виступили ГО "Зберегти Квіти України", "Мапа реновації", "Зелена Хвилина", Департамент охорони культурної спадщини, Київська міська прокуратура та Міністерство культури
"Суд відхилив рішення першої інстанції. Будівля зараз знаходиться під захистом держави й має статус пам’ятки архітектури і монументального мистецтва місцевого значення", — говорить Джурляк.
Утім, за її словами, власник будівлі може подати касаційну скаргу і справу про "Квіти України" розглядатиме Верховний суд.
"Можливо, це навіть гарно, якщо це буде закріплено на рівні Верховного суду. Тому що це також допоможе не лише "Квітам України", бо коли держава чи місто вирішує захищати якусь будівлю, для багатьох їхніх власників це не є доконаним фактом, на жаль. Тому прецедентність тут для нас є цінною", — каже архітекторка.
Які ще судові процеси навколо "Квітів України"
У 2022 році архітектор "Квітів України" Микола Левчук подав позов проти власника й автора концепції реконструкції про порушення авторських прав і про відшкодування моральної шкоди. Суд не задовольнив позов архітектора.
Левчук оскаржив це рішення в Апеляційному суді. Суд не задовольнив апеляції. А сторона забудовника затребувала в архітектора 300 тисяч гривень на судові витрати. Згодом Київський апеляційний суд зменшив цю суму в 12 разів. Адвокати архітектора заявили, що будуть звертатися до Верховного Суду та подавати касаційну скаргу.
15 вересня 2021-го ПАТ "Квіти України" подало позов до суду проти активіста ГО "Зберегти Квіти України" Тараса Грицюка про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації. Власник будівлі звинуватив активіста, що той в інтерв’ю телеканалу "1+1" начебто подав неправдиву інформацію, яка зашкодила діловій репутації компанії. Йдеться про слова, що демонтаж будівлі розпочався без дозволів.
Також забудовник подав такий самий позов проти телеканалу "1+1" та народного депутата від партії "Слуга народу" Дмитра Гуріна. Подільський районний суд й досі розглядає цю справу.
"Засідання, яке відбулося у вівторок (Шостого апеляційного адміністративного суду, 31 жовтня — ред.), ще раз підтверджує, що проєкту реконструкції не було, погоджено його також не було. Маємо надію, що ця справа допоможе виправдати нашого колегу Тараса і в цій справі також", — каже Уляна Джурляк.
За словами архітекторки, поки тривають судові процеси, будівля "Квітів України" залишатиметься арештованою і проводити там будь-які роботи заборонено:
"Статус пам’ятки передбачає лише реставрацію з погодженим на експертизах проєктами. Також сподіваємося, інший судовий процес, який стосується авторського права (справа архітектора Левчука — ред.), передбачить погодження з автором будівлі цього проєкту реставрації. І будівля залишиться у вигляді, в якому була задумана".
В якому стані "Квіти України"
Будівля "Квітів України" частково пошкоджена — там знесли фасадне засклення.
"Були інциденти пів року тому, коли просто заходили й скручували цінний метал, який знаходиться всередині. Там якісь люди можуть ночувати, жити. Ми переживаємо через ймовірний інцидент з підпалом. Іноді вдаються до таких способів знищити будівлю. Там охорони немає", — говорить Джурляк.
За її словами, досі не провели експертизи стану "Квітів", тому що до будівлі не можуть потрапити інспектори Департаменту охорони культурної спадщини, оскільки на час судових процесів будівля під арештом.
"Конструктивна схема цієї будівлі дозволяє їй ще якийсь час — два-три роки — не зруйнуватися повністю. Тому ми говорили про якісь варіанти консервації. Можливо, разом із власником будівлі, зі спільнотою, з відповідними департаментами. Але поки що ніхто не йде один одному на зустріч", — говорить архітекторка.
У грудні 2022-го активісти звернулися до британського стріт-арт художника Бенксі з проханням намалювати картину на будівлі. На їхню думку, артоб'єкт міг би захистити її від знесення. Утім художник не відповів.
Суспільне намагалося зв’язатися з представником забудовника, аби з’ясувати, чи планує він подавати касаційну скаргу до Верховного суду, чи були всі дозвільні документи для початку реконструкції будівлі, в якому вона стані та чи є можливість консервації споруди на час судових процесів. Утім на момент виходу матеріалу він не відповів.
