6 серпня у центрі Києва на вулиці Олеся Гончара, 60, де розташована садиба Лапинської, почали розбирати частину архітектурної пам'ятки — 110-річний місток. Про це Суспільному повідомили у ГО "Мапа реновації" та у КМДА. Станом на ранок 11 серпня роботи зупинені.
Місток садиби Лапинської збудували на початку ХХ століття, він має окремий статус пам'ятки архітектури місцевого значення. Суспільне розповідає, що сталось.
Зранку у суботу 6 серпня до Громадської організації "Мапа реновації" звернулися мешканці будинку на вулиці Олеся Гончара, 60 і повідомили про те, що робітники почали розбирати цегляні стовпчики та огородження містка. За словами волонтерів "Мапи реновації", наразі невідомо, куди поділася жовта цегла з розібраних елементів містка.
Що кажуть у “Мапі реновації”
Місток садиби Лапинської — це цінний об’єкт, що має окремий статус пам'ятки архітектури місцевого значення.
"Ми отримали від місцевих фотографії будівельних робіт ще в суботу, 6 червня. Видно було, що деякі елементи містка вже кудись зникли. А саме автентичні цегляні стовпчики, на яких раніше було освітлення та огородження, декороване ступінчастими прямокутними отворами", — розповіла Суспільному архітекторка ГО "Мапа реновації" Дар’я Корба. Робітники, які виконували демонтаж, сказали волонтерам "Мапи", що місток аварійний і його ремонтують.
"Насправді окремі елементи вже демонтовано, але ще не пізно повернути все назад, якщо автентичний матеріал містка не знищено. На жаль, нам невідомо куди поділася жовта київська цегла зі стовпчиків та огородження. Проте, якщо вона не знищена, то теоретично пошкоджені елементи містка можна перезібрати. На виході це буде той самий автентичний місток, але між цеглинами перезібраних елементів буде новий розчин", — зазначала Дар'я Корба.
За її словами, якби мешканці будинку задекларували готовність до реставраційних або протиаварійних робіт, погодилися б повернути цеглу назад, то можна було б предметно говорити про проєкт на протиаварійні або реставраційні роботи.
"Ми зі свого боку відкриті до комунікації. І якщо до конкретики, то можна було б розглянути можливість запустити комунікаційну компанію і спробувати зібрати кошти на проєкт та подальші роботи на містку. Ми потенційно готові спробувати допомогти їм на цьому шляху", — сказала архітекторка.
Попри складні часи, кияни відкриті до співпраці та зазвичай активно долучаються до спільнокоштів на захист цінної архітектури, монументального мистецтва чи малих архітектурних форм, каже Дар'я Корба. Наприклад, за її словами, навесні "Мапа реновації" спільно з благодійним фондом "Солом’янські котики" змогли зібрати близько 270 000 на захист вітражів Київського фунікулера від потенційних ворожих обстрілів. Зараз всі заходи з укріплення вітражів станції завершено.
"Повертаючись до містка, кияни розуміють, що це не просто якийсь міст, який стоїть у чиємусь подвір’ї. Це спільна культурна спадщина, що потребує збереження й має туристичний потенціал”, — наголосила архітекторка Дар’я Корба.
Що кажуть у КМДА
Ініціювали демонтаж ОСББ "Садиба Лапинської" та КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району Києва". Дозволів на виконання робіт вони у профільних департаментах КМДА вони не отримали, повідомив Суспільному директор Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Олександр Никоряк.
За його словами, об'єкт і справді аварійний і ця проблема виникла ще два роки тому. Ще тоді голова ОСББ Садиби Лапинської повідомив про наміри розробити проєкт протиаварійний робіт. Але так і не зробив цього.
"Колони вони дійсно аварійні були на той момент, коли ми здійснювали огляд. Їх треба було підпирати якось. Але як би там не було, по закону потрібно було робити це з проєктом та дозволами. Не так важко робиться проект протиаварійних робіт. Ми би його затвердили. Вони б в законний спосіб аварійні елементи розібрали, потім би зібрали назад. А не аварійні — відреставрували б", — наголосив Олександр Никоряк.
9 серпня Департамент охорони культурної спадщини направив ОСББ припис про зупинку робіт і надання протягом місяця науково-проектної документації спрямованої на збереження об'єкту.
У разі не виконання приписів, ОСББ та КП можуть бути оштрафовані на суму від 17 000 до 170 000 гривень.
Суспільне намагається зв'язатися з керівництвом ОСББ і з'ясувати, які причини демонтажу частини архітектурної пам'ятки і чи повернуть назад автентичну цеглу. Поки на наші телефонні дзвінки не відповідають.
Про садибу Лапинської
На початку XX століття київський психіатр Михайло Лапинський придбав велику садибу. Розташовувалася вона між вулицями Бульварно-Кудрявською і Мало-Володимирською (так тоді називалася вулиця Гончара). В 1914 році будівля була переписана на дружину лікаря Марію Лапинську. Охоронний статус пам'ятки архітектури місцевого значення має садиба М. Лапинської та об'єкти, які входять до її складу: флігель, підпірний мур, майданчик, сходи з парапетом, місток, огорожа, житловий будинок.
Що було раніше
- 12 липня 2021 року у Києві забудовник розпочав знесення будівлі колишнього магазину-оранжереї "Квіти України". Активісти знесли паркан навколо будівництва та заблокували техніку. 14 липня поліція наклала арешт на будівлю на період досудового слідства по справі щодо самоуправства. Це забороняє проводити з будівлею будь-які дії, зокрема демонтаж, будівництво тощо. У липні 2022 року Шевченківський районний суд Києва не задовольнив позов архітектора Миколи Левчука проти знесення будівлі "Квітів України".
- У квітні 2021 року у Києві знесли історичний будинок Уткіна, розташований на вулиці Симона Петлюри. Забудовник планував звести на місці будівлі 26-поверховий апарт-комплекс. Невдовзі Шевченківська окружна прокуратура Києва розпочала розслідування за фактом демонтажу будинку Уткіна. Міністр культури Олександр Ткаченко назвав "варварством" знесення будинку та закликав правоохоронців провести розслідування його обставин.
- У серпні у 2021 році у Києві майже поністю знесли історичний будинок Барбана на вулиці Обсерваторна, 6 (Шевченківській район). Там залишився тільки фасад будівлі. У січні 2022 року біля будівлі КМДА в Києві активісти провели акцію з вимогою збереження садиби Барбана.
- У грудні 2021 року почалося створення цифрового реєстру нерухомої культурної спадщини. Процес складається з трьох етапів: декларування об'єктів (перенесення даних про пам'ятки з паперових реєстрів в єдину електронну базу), верифікація та безпосередньо створення реєстру.
- У липні Міністерство культури підписало з громадськими організаціями, які опікуються питанням збереження мистецтва та архітектури, меморандум, спрямований на збереження пам’яток, що відсутні у реєстрах культурної спадщини.
Читайте також
Вторгнення Росії в Україну, день 169. Текстовий онлайн
Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
