"Це удар по ідеології "русского міра" — чи покидають УПЦ (МП) Києво-Печерську Лавру

35 років на території Києво-Печерської Лаври знаходилася Українська православна церква московського патріархату. З січня цього року богослужіння там почала проводити й Православна церква України, а 11 березня Мінкульт заявив, що виселяє УПЦ (МП) з Лаври.

Виїхати вони мали 29 березня через припинення договору оренди з Національним заповідником "Києво-Печерська Лавра". Проте, Українська православна церква московського патріархату так і не покинула Лавру. Вона подала до заповідника позов у Господарський суд Києва. Ним УПЦ (МП) вимагає визнати недійсною відмову від договору оренди.

30 березня священники УПЦ (МП) все ще проводили у Лаврі богослужіння, а віряни заблокували вхід комісії Мінкульту з передачі державі будівель, яка прибула до Києво-Печерської лаври. Членкиня комісії, директорка департаменту культурної спадщини Мінкульту Мар'яна Томин заявила, що буде звертатися до правоохоронців, якщо їхній роботі надалі перешкоджатимуть. Після ранкової служби один зі священників штовхнув кореспондентку Суспільного та зірвав кріплення на камері оператора. Поліція відкрила кримінальне провадження за перешкоджання журналістам в Лаврі.

Намісник митрополит Павло заявив, що поки триває судовий розгляд УПЦ (МП) не планує виїжджати із Лаври. Суспільне розповідає, чому за Києво-Печерську Лавру сперечаються дві найбільші українські церкви.

Історична цінність Києво-Печерської лаври

Києво-Печерська Лавра стала першим монастирем, який заснували у Київській Русі. Сталось це 1051 року, за часів правління Ярослава Мудрого. "Києво-Печерська Лавра стає фактично матір'ю всіх монастирів давньоруської держави. Її значення — це як значення корінної території, з якою починалася православна християнська церква на теренах східної Європи взагалі", — каже релігієзнавець Ігор Козловський.

Сама Лавра ділиться на дві частини — Верхню та Нижню. У Верхній розташовані головні храми, зокрема Успенський собор, Трапезний собор та Велика лаврська дзвіниця. У Нижній Лаврі розташовані печери із мощами святих.

Спуск до території Нижньої Лаври, де розташовані більшість господарчих приміщень ченців УПЦ (МП), Київ, 28 березня 2023 року. Жінка несе предмети побуту до виходу з території заповідника. Фото: Владислав Мусієнко/Суспільне

Поліцейські перевіряють на виїзді з території заповідника речі, які вивозять монахи УПЦ (МП), Київ, 28 березня 2023 року. Фото: Владислав Мусієнко/Суспільне

На території Лаври поховані автор "Повісті минулих літ" Нестор Літописець, митрополит Петро Могила, та засновник Москви Юрій Довгорукий. На початку XX століття, після приходу більшовиків до влади монастир закрили. А в часи Другої світової головний храм Лаври — Успенський собор, знищили. Саме він зображений на звороті 10-тигривневої банкноти.

Знову відкрили Києво-Печерську Лавру для священнослужителів у 1988 році. Тоді її передали УПЦ, а за два роки Лавра перейшла до новоствореної УПЦ (МП). В тому ж році Лавру включили до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У 2013 році УПЦ (МП) уклала з заповідником "Києво-Печерська лавра", який підпорядковується Мінкульту, договір безстрокової оренди Лаври.

Церковні бані на території Києво-Печерської Лаври, Київ, 19 березня 2023 року. Мінкульт розриває з УПЦ (МП) договір оренди частини територій заповідника. Монахи мали залишити Нижню Лавру до 29 березня, але не зробили цього. Фото: Владислав Мусієнко/Суспільне

Монахи перебирають картоплю біля одного з господарчих приміщень Нижньої Лаври, Київ, 23 березня 2023 року. Фото: Владислав Мусієнко/Суспільне

Читайте також: "З часом вся Лавра буде українською, буде належати ПЦУ" — Епіфаній

Будівництво на території Лаври

За словами голови інформаційно-просвітницького відділу УПЦ (МП) Климента з 1988 року в Лаврі почали відбудовувати храми. Зокрема, Успенський собор, Хрестовоздвиженську та Анназачатівську церкви. "Лавра була в жахливому стані. Звичайні корпуси, які пов'язані з побутом і життям монахів, храми, особливо Нижньої лаври, були понівечені. За 35 років монахи доклали титанічних зусиль, щоб відродити Лавру. Приблизно 90% всього було зроблено зусиллями Лаври й благодійників", — говорить Климент.

Та окрім відбудованих храмів у Лаврі з‘явились й інші об‘єкти. В березні 2023-го Державна аудиторська служба заявила, що виявила на території монастиря 36 незаконних споруд. Це підтвердив Суспільному і міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко. Раніше СБУ вже проводила обшуки й в інших церквах та будівлях УПЦ (МП). Управління Верховного комісара ООН з прав людини заявило, що вони можуть мати "дискримінаційний характер". Речник МЗС України Олег Ніколенко закликав представників ООН утримуватися від "незбалансованих політичних оцінок" і "базувати доповіді на фактах".

Предстоятель УПЦ (МП) митрополит Онуфрій (праворуч) під час богослужіння на площі біля Хрестовоздвиженського храму Києво-Печерської Лаври, 19 березня 2023 року. Фото: Владислав Мусієнко/Суспільне

Віряни під час служби, яку проводить митрополит Онуфрій, Київ, 19 березня 2023 року. Фото: Владислав Мусієнко/Суспільне

З початку 2023-го Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" не продовжив УПЦ (МП) термін дії договорів на проведення богослужінь у храмах, що розташовані у Верхній Лаврі. А 10 березня УПЦ (МП) отримала від заповідника попередження про припинення договору оренди й в спорудах Нижньої лаври й має покинути територію до 29 березня. За словами міністра Ткаченка саме незаконні споруди стали причиною розірвання безстрокового орендного договору.

"Там є багато новобудов, а це об'єкт ЮНЕСКО, тому законність цих всіх новобудов, цих всіх "прачєчних", і їдалень викликає законні питання", — заявив Ткаченко.

Народний депутат від забороненої в Україні партії ОПЗЖ Нестор Шуфрич (в центрі) під час служби в Лаврі, Київ, 19 березня 2023 року. Фото: Владислав Мусієнко/Суспільне

Читайте також: "Без української церкви держави не буде": у Лаврі відбулось перше богослужіння ПЦУ. Фоторепортаж

Виїзд УПЦ (МП) з території Лаври

Намісник Києво-печерської лаври Павло Лебідь заявив, що УПЦ (МП) виселятись з монастиря не буде. По-перше, "за 35 років братія зробили все, щоб облаштувати життя для монахів та паломників", а по-друге — священнослужителі УПЦ не мають місця, куди вивозити речі.

Та попри заяви намісника представники УПЦ (МП) вже почали виселятися. За тиждень до закінчення орендного договору, в Києво-Печерській лаврі біля духовної академії семінаристи виносять коробки з речами. Священнослужитель каже, побоюється за майно, бо "можуть розграбити, як більшовики", проте не уточнює хто.

Територія Лаври не пустує — церковні лавки працюють у звичному режимі, парафіяни відвідують печери з мощами та храми. Ті відвідувачі, що погодились поспілкуватись, кажуть, готові протестувати проти виїзду УПЦ (МП) з території Лаври. "Навіть, якщо потрібно буде бити морди "мєнтам", я це буду робити", — говорить парафіянин Сергій.

Священнослужителі УПЦ (МП) вивозять речі з Нижньої Лаври — території заповідника, термін оренди якої Мінкульт завершив ще у грудні 2022-го, Київ, 28 березня 2023 року. Ченцям дали час виїхати до 29 березня. Фото: Владислав Мусієнко/Суспільне

Священник УПЦ (МП) за кермом автівки біля в'їзду на територію нижньої частини Києво-Печерської Лаври, Київ, 23 березня 2023 року. Фото: Владислав Мусієнко/Суспільне

Інші більш стримані, проте кажуть, негативно ставляться до того, що УПЦ (МП) залишає Києво-Печерський монастир. Так, парафіянка Антоніна нарікає, що нині людей “спеціально заганяють до ПЦУ”, яку не вважає за “церкву Христову”.

Неканонічною парафіяни та священнослужителі Лаври називають Православну церкву України, яка отримала томос у 2018 році. З початку цього року ПЦУ почала проводити богослужіння в храмах Верхньої Лаври. Нині ж вони претендують на те, щоб зайняти й Нижню Лавру.

"Наша мета — зберегти й оновити обитель отців наших Антонія і ФеодосіяАнтоній і Феодосій — засновники Києво-Печерського монастиря, очистити її від омани "русского міра". Ми готові до співпраці з усіма, хто поділяє це прагнення", — заявив Предстоятель Православної церкви України Епіфаній: "Ті, хто відкинуть беззаконну владу Москви – продовжать служіння в Лаврі".

Якщо УПЦ (МП) покине Києво-Печерську лавру, її втратить і Російська православна церква (РПЦ), говорить Ігор Козловський. Адже згідно з грамотою Олексія ІІ (колишнього патріарха Російської православної церкви — ред) УПЦ (МП) є частиною РПЦ.

"Якщо зникає їх (РПЦ — ред.) вплив на території України й, можливо, нарешті об'єднаються різні гілки українського православ'я, ми будемо мати найбільшу православну церкву у світі. Більше, ніж в Росії. Це страшенний удар по ідеології "русского міра", який базується на російському православ'ї", — каже Козловський.

Нині на території Лаври Міністерство культури проводить перевірки на збереження всіх експонатів. За словами міністра Ткаченка, держава має отримати документи прийому-передачі Лаври, а саму передачу, каже, проведуть згідно з законодавством України.

Очільник Свято-Успенського монастиря УПЦ (МП) митрополит Павло (в центрі) з парафіянами під час служби на території Лаври, Київ, 29 березня 2023 року. Павло (Лебідь) заявив про відмову звільняти приміщення. УПЦ (МП) подала позов у Господарський суд Києва, яким вимагає визнати недійсною відмову від договору оренди. Фото: Владислав Мусієнко/Суспільне

Віряни під час служби на території Києво-Печерської Лаври, Київ, 29 березня 2023 року. Частина з них каже, що влада, виселяючи ченців УПЦ (МП) з приміщень Лаври, порушує Конституцію. Фото: Владислав Мусієнко/Суспільне

Читайте також

• "Ідеться не про священну війну, а про справедливу" — релігієзнавець Козловський
• Борис Ґудзяк: "Україна має лик Христа сьогодні, бо віддає життя, щоб було життя"
• "Ми там не хотіли виживати, ми там хотіли жити" — священник з Мелітополя
• Як церковний хор з Хмельницького району переходить на українську