Прапори так званої "новоросії", зброя, пропагандистські газети та молитви за російського патріарха. Цей перелік — речі, які СБУ знайшла в храмах, монастирях та будівлях Української православної церкви Московського патріархату. На священників УПЦ відкривають справи, а деяких засудили за колабораціонізм та корегування вогню по позиціях ЗСУ. Водночас в УПЦ МП зв'язок з Росією заперечують.
Суспільне розповідає, що робила церква після повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого, чи справді вона незалежна від Москви та чи можливо обмежити чи заборонити її діяльність.
Що робила УПЦ (МП) після 24 лютого
У травні 2022-го Українська православна церква Московського патріархату провела Собор. На ньому, зокрема, заявила, що засуджує війну, висловлює співчуття усім, хто від неї постраждав, та виразила незгоду з позицією російського Патріарха Кирила, що цю війну підтримав.
Протоієрей, заступник голови відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ (МП) Микола Данилевич в розмові із Суспільним акцентував увагу, на тому, що УПЦ з перших днів закликала стати на захист країни. Зокрема, Митрополит УПЦ Онуфрій 24 лютого призвав молитись за "наших воїнів, які захищають цілісність, захищають і бережуть нашу землю і український народ".
"Ми за Україну, тому що ми є громадянами, ми вірні як своїй церкві, так і своїй державі. Якщо є якісь окремі випадки порушення законодавства окремими священнослужителями, то має бути передбачена — і вона передбачена — особиста, а не колективна відповідальність", — заявив отець Микола Данилевич.
Йшлося зокрема про священика Олександра Бойка, якого звинувачували у колабораціонізмі, про ще одного священика УПЦ (МП), що передавав росіянам дані позицій ЗСУ поблизу Сєвєродонецька, якого у грудні засудили до 12 років ув'язнення, та про митрополита однієї з єпархій, якого у жовтні СБУ викрила на роботі в інтересах РФ.
Санкції РНБО та законопроєкти у Верховній раді
Наприкінці листопада священник ПЦУ Михайло Омелян опублікував відео, як у храмі Києво-Печерської лаври віряни співають пісню, яка містить рядки "Звон плывёт, плывёт над Россиею, пробуждается матушка – Русь".
Намісник Києво-Печерської лаври митрополит Павло заявив, що цю пісню нібито самовільно співала "група активістів", а УПЦ (МП) відсторонила від служінь отця Захарія, який тоді проводив молебінь.
Після публікації відео із проросійськими співами до Лаври з перевірками прийшла СБУ. У відомстві це назвали "безпековими заходами". Опісля СБУ почала проводити ці заходи і в інших релігійних установах УПЦ (МП). А 1 грудня РНБО ввела санкції проти 10 людей, які пов'язані із УПЦ, зокрема й проти намісника Києво-Печерської Лаври Петра Лебідя. Згодом РНБО поширила1. митрополит Бориспільський і Броварський, керуючий справами УПЦ, член Міжсоборної присутності РПЦ Іван Паканич (Антоній)2. митрополит Чернівецький і Буковинський, голова відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ Валентин Єгоренко (Мелетій)3. митрополит Запорізький і Мелітопольський Андрій Коваленко4. митрополит Луганський і Алчевський Василь Поворознюк5. настоятель Мелітопольського Свято-Савинського чоловічого монастиря Олександр Прокопенко6. настоятель Свято-Успенського кафедрального собору в Херсоні Олександр Федоров7. архієпископ Костянтинівський, вікарій Горлівської єпархії Української православної церкви Віктор Шинкарьов (Паїсій). Санкції запроваджені на п'ять років. санкції ще на сімох священнослужителів УПЦ.
Також РНБО доручила Кабінету міністрів внести до Верховної ради законопроєкт, який унеможливлює діяльність в Україні релігійних організацій, пов'язаних із РФ. У Раді вже був зареєстрований подібний законопроєкт депутата від "Європейської Солідарності" Миколи Княжицького, а також ще два документи, що доповнюють ці заборони. Саме їх, як і законопроєкт Княжицького, врешті й рекомендував до прийняття Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.
За словами заступниці голови Комітету, народної депутатки ("Слуга народу") Євгенії Кравчук, законопроєкти пройшли розгляд у комітеті та були рекомендовані до прийняття їх у першому читанні.
"Проте ми би хотіли, щоб законопроєкти пройшли євроінтеграційну експертизу. Щоб не було чогось такого, що наші європейські партнери можуть розцінити, як зазіхання на свободу віросповідання, совісті", — каже Кравчук.
Ці законопроєкти передбачають заборону діяльності Російської православної церкви (РПЦ) та релігійних організацій, які входять до її складу або мають канонічну підлеглістьПідпорядкування церков визнаній (канонічній) церкві. . Усі дії, що пов'язані із використанням майна, для пов'язаних із РПЦ організацій припиняються. Також законопроєкти забороняють надавати нове майно у користування пов'язаним із РПЦ організаціям та знімають пільги на оподаткування. Контролювати приналежність та зв'язки із РПЦ має Державна служба з етнополітики та свободи совісті.
Санкції РНБО Синод УПЦ (МП)Синод — найвищий колегіальний орган УПЦ (МП) вважає незаконними та невиправданими. А законопроєкти, заявили в УПЦ, "порушують принцип рівності релігійних організацій і спрямовані на дискримінацію віруючих громадян України та ліквідацію Української Православної Церкви".
Проте релігієзнавець Ігор Козловський каже, що це не можна називати утисками церкви: "Їм (УПЦ (МП), — ред.) забороняють проводити службу? Ні. Їм забороняють задовольняти релігійні потреби віруючих? Ні. Якщо релігійна організація починає займатися політичною діяльністю, особливо під час війни, ставати частиною п'ятої колони — це небезпека для держави, для суспільства".
Протоієрей Микола Данилевич запевняє, що у статутних документах УПЦ (МП) немає згадок про те, що вони є частиною РПЦ: "Ми є незалежною українською православною церквою. Всі інші питання мають вирішуватися в юридичній площині".
"Приймаючи рішення на соборі 27 травня, вони сказали, що тепер вони не МП, що вони тепер не член Синоду, що не підтримують зв'язків (з РПЦ, — ред.). Але у своїй діяльності вони посилаються на грамоту Олексія ІІОлексій ІІ — колишній патріарх Російської православної церкви., яку отримали на початку 1990-х років. Що в тій грамоті написано? Шо УПЦ — частина РПЦ", — говорить докторка філософських наук, віцепрезидентка Української асоціації релігієзнавців Людмила Филипович.
У самій УПЦ (МП) відмовляються коментувати посилання на цей документ.
Якщо законопроєкти ухвалять, єдиним варіантом для УПЦ (МП) залишиться повне від'єднання від Росії та її церкви. В іншому випадку вона буде заборонена. Проте, за словами експертів, якщо УПЦ (МП) відмовиться від грамоти Олексія ІІ — тобто від документу, що підтверджує її визнання, — церква втратить канонічність. Тобто буде позбавлена визнання від РПЦ (церкви, яка має томос), а напряму від головного в православ‘ї — Константинопольського патріархату, визнання не отримає, бо в Україні вже визнана ПЦУ. Через це УПЦ (МП) фактично стане на місце Української православної церкви Київського патріархату та Автокефальної церкви, які сама ж УПЦ (МП) раніше звинувачувала в неканонічності.
Що буде далі із УПЦ (МП)
Клірик Дніпропетровської єпархії УПЦ Московського патріархату Андрій Пінчук, який раніше звертався до світового православ‘я із вимогою організувати міжнародний трибунал для російського патріарха Кирила, вважає, що повністю заборонити УПЦ (МП), складно, адже кожна парафія — це окрема юридична особа. А таких нині в УПЦ близько 12 тисяч.
"УПЦ — дуже децентралізована структура. Можна заборонити єпархіальне управління, можна заборонити Київську митрополію, але УПЦ — це не партія, яка централізована, це 12 000 окремих юридичних особин. Максимум, що може зробити — обмежити використання державного майна, яке у неї в оренді", — каже Андрій Пінчук.
Завідувач відділенням релігієзнавства Інституту філософії ім. Сковороди НАНУ Олександр Саган не вважає повну заборону УПЦ (МП) правильним рішенням: "Я більше прихильник версії, вона більш європейська — маргіналізація явища. І тут нам потрібна інформаційна політика. Давати інформацію людям, об'єктивну історію церкви та країни", — говорить Саган.
Ігор Козловський оптимальним варіантом для УПЦ (МП) вбачає її об‘єднання з ПЦУ: "Це був би найкращий вихід для УПЦ. Хоч тут є застереження, бо з’явиться велика кількість священників, єпископів, які можуть змінити політику самої ПЦУ. Тут потрібен діалог".
Перша хвиля переходів парафій від УПЦ до ПЦУ сталася у 2019-му, після того, як Православна церква України отримала томос6 січня 2018 року під час святкової літургії в Стамбулі Вселенський патріарх Варфоломій вручив Томос про автокефалію главі Православної Церкви України митрополиту Епіфанію. Це дало можливість українському православ'ю бути представленим у вселенському православ'ї, до якого зараз входять 15 церков від різних країн. . За словами предстоятеля ПЦУ митрополита Епіфанія, тоді за рік від УПЦ (МП) перейшло близько 600 громад. Далі цей процес майже зупинився, але після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну перехід парафій поновився — ще понад 600 громад від’єдналися від УПЦ Московського патріархату та перейшли до ПЦУ, заявляв протоієрей Православної церкви України Михайло Омельян.
Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.
Читайте також
- Що таке геноцид і чи вчиняє його Росія в сучасній Україні? Говоримо з істориком Ярославом Грицаком
- Трибунал для Путіна, уроки Югославії та чому правосуддя після війни — це гра в довгу — юрист Марк Елліс
- "Нова фаза війни йде проти всіх зобов’язань до миру, які давала Росія у минулому, і за це буде покарання" — голова ПАРЄ
