Гурт "Крихітка" та його фронтвумен Саша Кольцова днями презентували одразу дві нові пісні – "Ланцюг" і "Ялта". Про історію створення цих зовсім несхожих треків, любов до гіп-гопу, проблеми вітчизняного стендапу та річницю повномасштабного вторгнення співачка розповіла Ксенії Івась в ефірі шоу "Вікенд нової музики" на "Радіо Промінь".
Світлана Берестовська і Міла Кравчук підготували текстову версію розмови для Суспільне Культура.
24 лютого – річниця повномасштабного вторгнення. Як ти провела цей день?
Я вирішила, що буду святкувати життя. Я пішла і купила собі коробку тістечок. І ще коробку — людині, що прихистила нас у сховищі. Я вирішила, що в мене буде продуктивний робочий день, і я маю бути вдячна за це ЗСУ.
Якби ти могла помандрувати в часі, який би меседж ти б передала собі торішній?
Не бійся. Ти підготовлена. Дбай про близьких. І не купуй так багато пшона – ти його не любиш! Ще з ковіду лежить.
"Не існує жодної пісні, яка б змусила людину вибачитися". Репер Freel про музику під час війни
"Ланцюг" та громадське суспільство
Сьогодні в нашому шоу ти презентуєш дві нові пісні гурту "Крихітка" – "Ланцюг" та "Ялта". Почнемо з "Ланцюга": у шоу "Селекція" ти розповіла, що написала пісню ще до повномасштабного вторгнення. Яка історія цієї пісні?
Жахлива. Навіть не хочу її розповідати. Але якщо коротко – ми усі дуже сильно чіпляємося до інших людей, щоб надавати собі привід жити. Коли ти любиш когось, цінуєш когось, коли ти оточений близькими, ти ніби розміщуєш у людях свої акції. Ніби це банк. А коли з людиною щось трапляється, ти розумієш, що ти моральний банкрут. І ця пісня для мене — це розповідь про те, що ти тримаєшся за людей. І вважаєш, що тільки завдяки ним ти можеш жити далі. Але ми маємо розуміти, що якусь частину акцій ми маємо залишати всередині, щоб продовжувати існувати.
Я коли слухала пісню про оцей "живий ланцюг", одразу згадала День Соборності, як люди бралися за руки, поєднували Лівий і Правий берег.
Я дуже щаслива, коли уважні слухачі можуть поєднувати сенси, мати асоціації. Це насправді гарний дарунок для мене, коли люди переосмислюють мої пісні.
А робота по запису пісні як тривала?
Швидко, класно. Я в захваті від роботи зі студією "211" Віталія Телезина. Він дуже швидко схоплює, що мені потрібно. Ми знаходимо спільну мову, і його експерименти навколо голосу, навколо інструментів мені дуже підходять. Хоча інколи він каже: "Ні, оце, що принесли, не буде, а буде от так".
Він говорить, що грати барабанщику, гітаристу і басисту?
Ну, не настільки. Але він завжди буде їм казати: "Ану, а дай мені ще одну ідею. А спробуй ще". Поки вони не виходять від нього змучені.
Ідеальний процес для запису.
Я обожнюю це.
Кому присвячуєш пісню "Ланцюг"?
Усім, хто вижив за цей рік. І бажаю усім триматися далі.
"Ялта", любов і гіп-гоп
20 лютого 2014 року почалася російська окупація Криму. За рік до того я була на мисі Айя, жила в наметі. Мене найбільше вразило, коли вранці сонце сходить, разом з ним прокидаються цикади. Сонце, немов диригент, – воно підіймається, і спів комах все ближче. А там такий звук, ніби полив газону: "Чик, чик". А який твій найтепліший спогад про Крим?
Мені здається, мис Фіолент. Я не пам'ятаю точно, що це було за місце – там великий схил і фортеця. Ми намагалися туди дійти, і всюди було багато сміття. Я вирішила, що буду його збирати. Такий спогад: пахне травою, чебрецем — а я йду в такому красивому місці і збираю сміття.
А взагалі я була в Криму разів три-чотири. Одного разу виступала на фестивалі "Коктебель". І було казкове відчуття, що в тебе є і море, і гори. І від моря до гір можна доїхати за пів дня. І важко пояснювати дітям, що от раніше в нас було море, яке відібрали росіяни.
Пам’ятаю, як ми виступали в Севастополі і позаду на площі був Дім Москви. Ми співали на якомусь фестивалі разом із гуртом LЮК і мені почали кричати з натовпу: "Пой по-русски". А оскільки я етнічна росіянка, у нас стався цікавий діалог, після чого ця людина почала підспівувати моїм українським пісням. У мене було хвилин сім на спіч, але ми встигли.
Ти переконала?
Я думаю, у мене є такі суперздібності.
Нова українська музика. SadSvit про новий альбом "Неонова мрія" та трохи більше про нього самого
Гурт "Крихітка" долучився до проєкту Ukraїner "Хоробрі міста". Що це за проєкт?
Це проєкт про міста, які були в окупації або зараз є окупованими. Є вже ціла серія треків, і скоро буде ціла збірка на Spotify та iTunes. Там є пісня alyona alyona про Маріуполь, пісні Лілу45, Саші Чемерова, Паліндрома, OTOY – і це насправді дуже хороші треки. І всюди там лейтмотивом звучить, що ці міста наші і ми їх повернемо.
А чому ви вирішили зачитати саме про Ялту?
Коли мені запропонували обрати місто, я думала. І подумала, що я побудую текстову концепцію на літеру "Я". І зв'яжу це – "Ялта", "Я поверну", "Я люблю", "Я знаю". Думала, що зможу акронімом зробити рядки. Але в процесі, коли я послухала людей, що там жили, коли вони розповіли про свої історії, асоціації, воно якось виплеснулось без того "я" майже. Вийшла історія про любов людини і міста. Вони роз’єднані, але мають знову бути разом.
У пісні "Ялта" ти розкриваєшся для слухача абсолютно по-новому. Чия була ідея створити гіп-гоп-трек?
Я не вважаю це гіп-гопом, хоча я давно хотіла щось почитати. Але було дуже багато тексту. Ми вирішили зробити так з Віталієм Телезиним, який продюсував цей трек. Я до нього прийшла і кажу: "Тут багато тексту, а ще повинна бути кобза, бо в Ялті був інститут кобзарства, музей кобзарства". Багато кобзарів там фігурували. І ми вирішили, що це буде називатися не репом, а мелодекламацією. Тому я там просто читаю вірш. Але мені сподобалося. Можливо, я запишу ще кілька треків у такій манері.
Ти захопилася гіп-гопом?
Я завжди любила гіп-гоп. Там багато сенсів, усе концентровано. Але мені потрібно сходити до логопеда. Це той висновок, який ми зробили під час написання треку.
Уже рік триває повномасштабне вторгнення росіян в Україну, і за цей час всі ми змінилися. Кілька днів тому на своїй сторінці у фейсбуці ти написала, що 23 лютого як терапію ти купиш торт і будеш відзначати знайомство з укриттям, крутими людьми, собою іншою й дякувати ЗСУ та рік продуктивного життя. А яка є інша ти?
У мене погані новини для тих, хто думає, що я стала іншою. У мене багаторольова модель реалізації себе у світі. Мені мало музики, тому я всі 100 відсотків своїх сил музиці не віддаю. Цього року я випустила лінійку прикрас разом з музеями. Через пару тижнів буде чергова прем'єра. З Музеєм Ханенків дуже цікаву штуку придумали.
Яку саме?
Поки не розповім. Це сюрприз. Це будуть прикраси спільні з Музеєм Ханенків, але я закликаю слідкувати за цим проєктом – він непересічний.
Також я боялася, але спробувала стендап цього року. Зробила кілька сольних виступів. І здала у видавництво дві дитячі книжки. Вирішила, що поки я і ракета не зустрілися, треба все швидко встигнути.
Але ж стендап ти почала робити ще за ковідних часів. Ти активно зараз розвиваєш цей напрямок. Як ти зрозуміла, що хочеш працювати у розмовному жанрі?
Ірена Карпа поширила трек "Ялта" у себе в інстаграмі і нагадала мені старий та непристойний жарт. Я не буду його відтворювати зараз. І вона сказала: "Розумієш, стендап для тебе почався ще дуже давно". І це правда. Я довго вела твіттер і там коротко жартувала. І мені всі казали: "Пиши щось для гумористів як сценарист". У мене був такий досвід. І мені сподобалося. А потім я подумала: а чого я сама для себе це не роблю? Страшно, правда. Але якщо страшно – точно треба робити. Написала матеріал. Почитала підручник по стендапу. Порепетирувала. І зрозуміла, що люди бачили й гірше. У мене є сценічний досвід, тому я вирішила це зробити.
А в чому саме полягає складність стендапу?
Реально складно писати. І кожного разу все залежить від публіки, від її сприйняття. У мене є жарти, які абсолютно не зайшли в Тернополі, але класно зайшли у Львові. І навпаки. На різну аудиторію це працює по-різному. Треба знайти формулу, як інакше формулювати один і той самий жарт. Але я початківець, тому все попереду.
Христина Соловій: "Юність – це стан душі, скільки б років вам не було"
Ти почала практикувати стендап на виступах "Крихітки", заповнюючи паузу між піснями. А потім почала робити музичний стендап з піаністом Дмитром Леоновим. А тепер практикуєш виступи, коли тільки ти і мікрофон. Чому для тебе було важливо відділити "Крихітку" від стендапу?
Тому що "Крихітка" вся про любов. Про стосунки, самовідданість. А в стендапі я озвучую сексистські закиди, критикую чоловіків. Це два різних образи і вони дуже конфліктні.
У шоу "Селекція" ти розповіла, що "Ланцюг" – це пісня майбутнього альбому "Крихітки". Коли планується його реліз? Як він називатиметься?
Ще рік тому ми думали, що випустимо його восени 2022-го. Зараз я дивлюся на кількість пісень, які лежать у студії, і розумію, що ще три – і можна випускати. Сподіваюсь, що це буде пізня весна або раннє літо. Він називатиметься "МегаЛюбов".
Підписуйтеся на подкаст "Вікенд Нової Музики" на найбільших подкаст-платформах, щоб першими дізнаватися про найяскравіші музичні новинки від українських артистів.
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube.
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
