"Усе, що я пишу — про Крим" — provulok про новий альбом dissociation, розгубленість та "розпайку"

"Усе, що я пишу — про Крим" — provulok про новий альбом dissociation, розгубленість та "розпайку"

provulok про новий альбом, розгубленість та "розпайку"
provulok про новий альбом, розгубленість та "розпайку". Колаж — Вікторія Желєзна/Суспільне

Інструментальний постшугейз-гурт provulok випустив третій альбом dissociation. У дев'яти піснях музикант кримськотатарського походження Льоман Судакли проводить монолог, в якому розказує історію внутрішніх та зовнішніх змін, зокрема внаслідок життя поза межами рідного дому.

"Мені дуже хотілось би, щоб слухачі більше звертали уваги на інструментальні композиції і могли вільно плакати під мій новий альбом", — так Льоман коментує dissociation.

У межах проєкту Artилерія Юля Ткачук попросила відповісти Льомана на 11 запитань про його проєкт, повноформатник, рідний Крим та сучасну кримськотатарську музику.

Як описати музику provulok людям, які вперше збираються її послухати? І чому назва provulok?

Уявіть собі скелю висотою 200 метрів, яка через сильний дощ перетворюється на імпровізований водоспад. Ви бачите саме той момент, коли хвиля води стає течією, яка починає стікати з цієї висоти на землю.

Назва provulok – це про усамітнення, затишну прогулянку зі своїми думками, навіть певне заспокоєння.

Як ти вперше почав писати музику і що спонукало тебе до цього?

Це вже було під час окупації. Тоді я ще навчався у школі. Це були інструменти й бажання передати свій внутрішній стан. У ті часи я просто споглядав природу та отримував від цього неймовірний спокій.

She didn’t come – це перший біт і семпл, який я записав. Хоча технічно це поганий матеріал, сама композиція дорога мені тим, що я туди вкладав.

Якщо відкрити твій портал всередину, що ми там знайдемо?

Багато накопичених запитань до самого себе: про мене, моє майбутнє, мої істинні бажання. Найстрашніше те, що в мене немає не те що відповідей, а й чітко сформованих цих самих запитань. Десь там, всередині, все ще зберігається безумовна любов до навколишнього світу, просто ще не час знімати з неї замок.

Що допомагає тобі розпаятись?

Скелелазіння, пінг-понг, волейбол, йога, стретчинг або disco elysium.

Якщо ви хочете допомогти мені розпаятись у найважчі моменти – відправляйте на сеанс спортивного масажу. Це те, що точно мені допоможе.

Яка твоя шкідлива звичка?

Переїдання та відеоігри.

Який твій найтепліший спогад про Крим?

Коли нам було по 13 років, ми йшли пішки до моря. Це десь 3 кілометри по асфальту навколо гір та виноградників. Надворі було близько 40 градусів тепла. Тоді нас підібрав пікап і ми поїхали на відкритому багажнику з вітерцем.

Як невластиве тобі місце й місто змінює тебе як людину і формує тебе як митця?

Я цього зовсім не очікував, однак на мене дуже гарно вплинув Тернопіль. Дуже тихе та затишне місто. Криворівня — теж, але в межах поїздки з великою компанією людей. Карпатський лайфстайл дав мені свіжий ковток повітря у творчому сенсі.

Якою є сучасна кримськотатарська музика?

На жаль, не можу відзначити для себе окремих молодих виконавців — мабуть, з ними ще не знайомий. Класика — така як Усеїн Бекіров, він вже давно грає. Це джазовий гітарист-віртуоз, грає дуже в цікавих жанрах — етноджаз і етноф'южн, він легенда.

Як кримськотатарські сенси та традиції вплітаються у твою музику?

Сенси присутні в кожній композиції. Все, що я пишу, навіть якщо нецілеспрямовано — це про дім. Крим зробив мене тим, хто я є, і зробив весь мій народ таким, яким він є. Все моє життя — це маніфест любові до моєї Батьківщини. І так само вся моя творчість, все моє життя зараз — це шлях додому.

Традиції на музику не вплинули поки що ніяк. Я бережу це на майбутнє, коли підвищу майстерність як музикант.

Які сенси у твоєму альбому підсилили (чи додали) Ницо Потворно, Sheetel та Люсі?

Усі виконавці за якимось дивним збігом обставин вдало потрапили в мій життєвий контекст.

Сергій Гусак (я не знаю як, але..) з перших же рядків доволі лаконічно та предметно описав мої перші роки життя у Києві: тотальна загубленість.

Текст Антона Шителя перетнувся з моєю самотністю в перші роки перебування поза Кримом і незрозумілим болем у грудях.

З Христиною Люсі ми говорили про дім. Вона напряму запитувала та уточнювала, що він для мене означає, і ми обмінювались нашими розуміннями.

10 емоцій, які можна прожити під час прослуховування dissociation?

А це ви мені скажіть.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

На початок