Сьогодні – день народження Богдана Хмельницького. Український політик народився в Суботові на Черкащині 6 січня 1596 року (за старим стилем – 27 грудня 1595 року). У 1650-х роках Хмельницький мешкав на території нинішньої Олександрівської громади Кіровоградської області, у селі Бірки. Місцеві жителі досі знаходять на подвір’ях й у лісі предмети козацької доби. Це переважно зброя, посуд і кахлі, розповів тимчасовий виконувач обов’язків директора Олександрівського краєзнавчого музею Василь Білошапка. Усі ці речі можна оглянути в музеї.
Про Хмельницького в документах
У середині 17 століття Бірки перебували в центрі уваги української історії: там жив гетьман Богдан Хмельницький. Про це є згадки в багатьох документах тих часів.
"Річ у тому, що Богдан Хмельницький, гетьман України, володів, як написано в документах, "Каменкою да Борками" (Каменка — поселення поряд з Бірками, Борки — давня назва Бірок), лісами під назвою Бовтиш і Нерубай, — розповідає краєзнавець Василь Білошапка. — У вересні 1653 року тут збиралися полки з усієї України, щоб здійснити похід на Польщу. У Бірках Богдан Хмельницький написав три листи до польського короля і польських вельмож. І саме в Бірки приїздили посли іноземних держав – московського царя, кримського хана, турецького султана і шведського короля. Велися переговори стосовно того, з ким укласти союз".
У якому кутку Бірків жив Богдан Хмельницький, достеменно сказати неможливо, говорить Василь Білошапка. Можна лише приблизно визначити, де розташовувалося козацьке поселення. Краєзнавець називає район церкви (вона згоріла торік у грудні – ред.). Саме там виявляють фрагменти предметів. Усі ці археологічні знахідки випадкові. На них люди натрапляли переважно у себе на городах, коли переорювали землю, і під час будівельних робіт.
З життя козаків
Серед знахідок є фрагменти зброї (ядра гармат, кулі до мушкетів і пістолів, наконечники списа), козацькі люльки-носогрійки, рештки скляного й глиняного посуду. Зокрема, в Бірках викопали дві частини козацької пляшки (штофу). А глиняний глечик представлений не лише рештками. Поряд є точно такий самий, але цілий. Його Василеві Білошапці подарував знайомий краєзнавець зі своєї приватної колекції.
"Окрасою колекції є пічні кахлі, – розповідає Василь Білошапка. – Звичайно, вони потрощені, розколоті. Але художникові-реставратору Вікторові Кірману вдалося з фрагментів реконструювати дві кахлі. Одна – з геральдичним зображенням, козаком на коні, інша – з геометричним орнаментом".
Багато фрагментів посуду й кахлів обгорілі. "Бірки часто горіли, – пояснює краєзнавець, – Там піщані ґрунти. Це пов’язано з діяльністю льодовика й річки. Пісок треба було закріплювати, щоб він не розносився по городах, і для цього садили ліс. Відповідно, суха хвоя спалахувала".
Нагадуванням про пожежі є прізвище Згарські, яке зустрічається в Бірках. За словами Василя Білошапки, саме через піщані ґрунти люди знаходять лише предмети з металу, скла й кераміки. "У піску навряд чи збережуться натуральна тканина й дерево, бо через пісок просочується вода, і це сприяє руйнуванню речі".
З металевих експонатів, окрім фрагментів зброї, є навісний замок і розп’яття Ісуса Христа (його знайшли в лісі грибники).
Подарунки з Кракова й Хортиці
Також в Олександрівському музеї є речі козацької доби з інших регіонів. З Суботова Василь Білошапка привіз цеглу, з якої був побудований замок Богдана Хмельницького. Її він знайшов на рештках погреба біля занепалого житлового будинку. Ще попередніми століттями жителі розтягнули цеглу з руїн замку для будівельних робіт. "Цегла називається пальчатка. Пальцями робили насічки на мокрій глині для того, щоб краще скріплювати цеглу".
Кілька речей (прикрасу, кремінь до рушниці, застібку для поясу) передали науковці з Запоріжжя. А з Польщі художник-реставратор Віктор Кірман привіз предмети з королівського замку в Кракові (цвяхи, елемент покрівлі палацу, ґудзик, фрагменти посуду). Це подарунок польських археологів.
Що сучасні історики говорять про Хмельницького
Постать діяча треба оцінювати за принципом історизму, враховуючи реалії доби, коли цей діяч жив, говорить історик, кропивничанин Юрій Митрофаненко. З його слів, сам належить до тих істориків, які загалом позитивно оцінюють діяльність Богдана Хмельницького. Каже: аргументи тих, хто його критикує, пов’язані з тим, що гетьман започаткував історію політичних відносин між Україною й Московією.
"Треба зважати на те, що в 17 столітті Україна шукала союзника, щоб перемогти Польщу і стати незалежною державою. Це зараз поляки – наші друзі. Тоді було все інакше. До угоди з Московією Богдан Хмельницький перебрав усіх можливих сусідів-союзників – Кримське ханство, Османську імперію, Молдову, Валахію. Залишився лише один північний сусід – Московія. Угода була підписана як військово-політичний союз. Два роки все йшло добре, а потім права України почали порушуватися, і Хмельницький розірвав угоду з Московією. Він був дуже прагматичним політиком. З точки зору тих, хто його критикує, він зараз відповідає за вчинки своїх нащадків, хоча це абсолютно неправильний підхід".
Читайте також
- На місці храму Миколи Чудотворця у селі Бірки Олександрівської громади Кіровоградської області побудують нову церкву
- Про господиню замість господаря та церковні: які колядки співали на Кіровоградщині в давнину
- Від галереї в приміщенні церкви до обласного закладу. Музей мистецтв у Кропивницькому відзначив 30-річчя
Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері , Телеграм, Інстаграм та Ютуб
